ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"11" січня 2007 р. Справа №20/13/867-НА
за позовом Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція”, м. Нетішин
до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Славута
про визнання частково нечинним рішення Славутської ОДПІ № 72/23-21313677-2159 від 11.06.2001 року в частині донарахування ПДВ в сумі 76051 грн. та штрафних санкцій в сумі 34929,65 грн.
Суддя Гладій С.В. Секретар судового засідання Кохан І. В.
Представники:
Від позивача: Трачук А. С. - за довіреністю серії ВСІ № 606292 від 02.08.2005р.
Від відповідача: Волчецький І. М. –за довіреністю № 10569/10/10-013 від 11.10.2006 року
Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідачем в судовому засіданні подано клопотання в якому він просить визнати належною стороною у справі Державну податкову інспекцію у м. Нетішин у зв’язку з тим, що відповідно до наказу ДПА у Хмельницькій області від 01.12.2005 року реорганізовано органи ДПС області і на базі Нетішинського відділення Славутської ОДПІ створено ДПІ у м. Нетішин, про що подав відповідні докази.
Відповідно до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов’язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене необхідно замінити Славутську ОДПІ в особі Нетішинського відділення її правонаступником –Державною податковою інспекцією у м. Нетішині.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.12.2001 року по справі № 13/867-Н позов задоволено частково. Визнано частково недійсним рішення ДПІ в частині донарахування збору за спецводокористування в сумі 651,44 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій по збору за спецводокористування. В решті позовних вимог в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2005 року рішення суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2005 року касаційну скаргу ДП НАЕК „Енергоатом” за дорученням і в інтересах відокремленого підрозділу „Хмельницька АЕС” задоволено частково. Рішення господарського суду Хмельницької області від 06.12.2001 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2005 року скасовано із направленням справи на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.09.2005 року відкрито провадження в адміністративній справі № 20/13/867-нА.
Суть спору :
Позивач просить визнати частково нечинним рішення ДПІ у м. Нетішині № 72/23-21313677-2159 від 11.06.2001 року в частині донарахування ПДВ в сумі 76051 грн. та штрафних санкцій в сумі 34929,65 грн. посилаючись на те, що :
1. ДШ здійснено донарахування ПДВ в сумі 26934,25 грн. та 14666 грн. за придбані т.м.ц. та відпущені для використання на об’єктах соціальної сфери. Однак, такий висновок є необґрунтованим, оскільки до моменту використання таких т.м.ц. у соціально-культурній сфері сума податкового кредиту не повинна підлягати коригуванню по тій причині, що немає значення в якому складі зберігаються т.м.ц., якщо ці склади належать одному підприємству. Після використання т.м.ц. складається акт на списання і лише тоді нараховується ПДВ, а не використані т.м.ц. залишаються на залишку. Коригування залишків т.м.ц. та зменшення податкового кредиту по придбаних т.м.ц. і використаних на невиробничі потреби, проводилися лише по факту їх використання, тобто після їх списання. На підставі акту про списання, складалася бухгалтерська довідка, яка була підставою для здійснення відповідних бухгалтерських операцій. Зазначене підтверджується розшифровками на списання, авізо, накладними, актами на списання та бухгалтерськими довідками.
Врахувавши зазначені документи схема нарахування ПДВ буде наступною :
Відпуск т.м.ц. відбувався з відділу робітничого постачання (ВРП), який є структурним підрозділом ВП ХАЕС в інший структурний підрозділ на підставі авізо, накладних. До часу поки т.м.ц. зберігалися в кладовій відповідного підрозділу (не використовувалися), нарахування ПДВ не здійснювалося.
В разі використання т.м.ц. складався акт на списання, який затверджувався посадовою особою ВП ХАЕС. На підставі вказаних актів складалася бухгалтерська довідка, за якою суми використаних т.м.ц. відображалися по відповідних підрозділах та бухгалтерських рахунках, тобто по мірі використання т.м.ц. їх вартість виключалася з валових витрат, здійснювалося нарахування ПДВ.
2. ДШ безпідставно визначена сума ПДВ, на яку необхідно зменшити податковий кредит за ставкою 20%, як до балансової вартості СУЗ так і до транспортно-заготівельних витрат, пов’язаних з їх експортом по бартеру.
Приводи СУЗ придбавались в четвертому кварталі 1988 року на підставі договору укладеного між Хмельницькою АЕС та „Атоменергокомплект” за № 1058 від 15.02.88р. на поставку устаткування та специфікації до нього під № 10. До моменту їх продажу (квітень 2000) обліковувалися на складі ХАЕС, що підтверджується карткою складського обліку № 23.
Станом на 01.11.1990 року в складі на залишку значилося 15 шт. приводів СУЗ, а 26.04.2000 року їх передано ВАТ „Атоммаш” м. Волгодонськ в рахунок погашення заборгованості за договором підряду № 093/143-98 від 21.08.1998р., на підставі накладної від 28.04.2000р. по довіреності на Саєнко І.О. від 19.04.2000р.
Дане устаткування було придбане до моменту введення ПДВ в систему оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, а тому на збільшення податкового кредиту сума не відносилася, оскільки її не було взагалі.
ПДВ в систему оподаткування було введено в зв’язку з прийняттям Декрету КМУ „Про ПДВ” від 26.12.1992р.
З даних операцій податковий кредит не нараховувався і на зменшення розрахунків з бюджетом не відносився, оскільки на дату придбання привода в Україні не діяли нормативні акти, що обумовлюють нарахування та сплату податку на додану вартість.
Крім того, податковою інспекцією безпідставно здійснено нарахування ПДВ на суму накладних витрат. В накладній № 218514 від 28.04.2000р. на відпуск привода СУЗ для ВАТ „Атоммаш” вартість привода складає 810225 грн., яка збільшена на суму накладних витрат, що складає 162045 грн., з цієї загальної суми податковим органом здійснено донарахування ПДВ що є неправомірним, оскільки зменшення податкового кредиту на суму 33492,32 грн. документально не підтверджується, оскільки із сум накладних витрат податковий кредит не нараховувався і не сплачувався, а придбання СУЗ відбулося до вступу в дію нормативних актів, що регламентують нарахування та сплату ПДВ.
3. ДШ здійснено донарахування ПДВ в сумі 975,00 грн. за послуги зв’язку надані В/ч Е-6625.
Відповідно до листа-повідомлення, вищевказаної В/Ч Е-6625, від 17.07.2000 року за № 1841-656, військова частина являється платником ПДВ, проте не зареєстрована у податковій інспекції у відповідності до Закону України „Про державну таємницю”.
ДПА України у Хмельницькій області надано довідку про те, що вказана В/Ч не стоїть на обліку, як платник ПДВ, проте, Управлінням Національного банку України у Хмельницькій області листом від 04.07.2000 року за № 04-11/314 підтверджено сплату ПДВ вказаною військовою частиною, в підтвердження сплати надані копії відповідних платіжних доручень. Окрім того, надаючи послуги зв’язку впродовж тривалого періоду В/Ч Е-6625 виписувалися податкові накладні, де окремим рядком вказувалася сума ПДВ : податкова накладна від 03.08.1999, податкова накладна від 01.02.1999р. Враховуючи, що до обліку ВП ХАЕС прийнято податкові накладні в яких визначена сума ПДВ у ВП „Хмельницька АЕС” були всі підстави для віднесення цих сум до податкового кредиту.
Відповідач проти позову заперечує. Посилається на те, що :
1. За результатами документальної перевірки було встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту 26934,25 гри. ПДВ, сплачених при придбанні товарно-матеріальних цінностей, які були передані на об’єкти соціально-культурної сфери (спортивний комплекс і будинок культури), та 14666,00 грн. ПДВ, сплачених при придбанні товарів, переданих по авізо на підставі накладних №/№ 2297, 2298, 3446, 7211, 7212, 2501, 2502, 2503, 2504 на загальну суму 73330,17 грн. тим же спортивному комплексу та будинку культури для використання в соціальній сфері. Будинок культури та спортивний комплекс відносяться до об’єктів соціально-культурної сфери, утримуються за рахунок прибутку ВП „Хмельницька АЕС” та не являються, як стверджує позивач складами для зберігання т.м.ц.
Пунктом 7.4.1 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168 від 03.04.1997р. (далі - Закон) визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно п. 7.4.4 Закону, у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються. Відповідно до п. п. 5.3.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, витрати на потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності, не включаються до складу валових витрат, а тому не включаються до складу податкового кредиту.
Відповідно до наведених норм законодавства, які являються нормами прямої дії, до складу податкового кредиту не включаються податки, сплачені у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (не списанням, як твердить позивач), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації.
Тобто, факт передачі матеріально-відповідальним особам будинку культури та спортивного комплексу в підзвіт т.м.ц. для потреб використання у соціально-культурній сфері, утримання якої здійснюється за рахунок прибутку, передбачає коригування податкового кредиту в сторону зменшення у звітному періоді, коли відбулася така передача, що позивачем не було зроблено.
2,. Позивачем в квітні 2000 року відповідно до договору № 216-126/209 від 15.12.1999р. згідно митних декларацій № 40003/0/000379 та № 40003/0/000380 від 28.04.2000р. для ВАТ „Атоммаш” м. Волгодонськ, Ростовської області (Росія), реалізовано на експорт т.м.ц. на суму 977686,62 грн. Пунктом 3 зазначеного договору встановлена грошова форма розрахунків. Додатковим погодженням від 08.09.2000 року „Про погашення взаємної заборгованості” проведено зміни умов договору щодо форми проведення розрахунків в частині погашення заборгованості за реалізовані т.м.ц. (приводи СУЗ) в рахунок виконаних робіт згідно договору № 093/143-98 від 21.08.1998р., тобто шляхом бартерних операцій.
Згідно п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону, підприємством обчислено ПДВ за „нульовою” ставкою.
Пунктом 11.6 ст. 11 Закону передбачено, що сума ПДВ за придбані т.м.ц., які вивезені (експортовані) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій, сплачена (нарахована) в зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до складу валових витрат виробництва.
При здійсненні експортної господарської операції по реалізації для ВАТ „Атоммаш” т.м.ц. (приводів СУЗ) позивачем по бухгалтерському обліку відображена проводка Дт рах.62 „Розрахунки з покупцями і замовниками” - 810225,00 грн. (ціна придбання - 7,50 грн.)) - Кт рах. 16 „Транспортні витрати” - 167461,62 грн.
При цьому рахунок 16 „Транспортні витрати” позивачем формувався із сум транспортно-заготівельних витрат по придбанню та зберіганню всіх т.м.ц. на протязі всього періоду дії Закону України „Про податок на додану вартість” з відображенням сум ПДВ в складі податкового кредиту.
В транспортно-заготівельні витрати позивачем включаються всі понесені ним витрати на придбання та зберігання т.м.ц., виплату заробітної плати та інші, і встановлені в розмірі 20% від вартості т.м.ц., які реалізуються стороннім організаціям (підприємствам). Списання транспортних витрат позивачем проводилось по Кт рах. 16 пропорційно до відпущених т.м.ц. як на господарські витрати, так і в реалізацію стороннім суб’єктам.
В порушення зазначеного п. 11.6 Закону, після вивезення т.м.ц. за межі митної території України в межах бартерної угоди, позивачем не проведено змін в податковому обліку і у вересні 2000 року не зменшено податковий кредит на суму ПДВ з придбаних та експортованих т.м.ц. на суму 33493,82 грн., в т.ч.
07 рахунок 7,50 грн. (ціна придбання) х 20% = 1,50 грн.
16 рахунок (транспортні витрати) 167461,62 грн. х 20% = 33492,32 грн.
А тому не відповідає дійсності твердження позивача, що податковою інспекцією нарахування здійснено на суму вартості відпущених для ВАТ „Атоммаш” СУЗів в розмірі 810225,00 грн., збільшену на суму 162045,00 грн. накладних витрат. В такому разі донарахована сума складала б 194454,00 грн., а фактично - 33493,82 грн.
3. Законом України „Про податок на додану вартість” встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надасться виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.7.2.4), а особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий номер (п.9.2). Пунктом 7.2.1 Закону визначено перелік реквізитів, що має обов’язково містити податкова накладна, в т.ч. податковий номер платника податку.
Згідно п. п. 7.2.6 Закону, податкова накладна видається у разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцезнаходженням. Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену у зв’язку з придбанням товарів (послуг).
Відособленим підрозділом „Хмельницька АЕС” до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 937,00 грн. за придбані послуги спецзв’язку від військової частини Е-6625 м. Хмельницький, яка не являється платником ПДВ, оскільки в податкових накладних б/н від 03.08.99р., № 9 від 09.12.99р. та № 1 від 24.01.2000р. відсутні дані про індивідуальний податковий номер платника податку та номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Передбаченим п. п. 7.2.6 Закону правом позивач не скористався. Згідно відповіді ДПІ у м. Хмельницькому на запит господарського суду Хмельницької області військова частина Е-6625 на обліку взагалі не значиться, а тому донарахування зазначеної суми ПДВ є правомірним.
З огляду на подані сторонами письмові докази та висловленні в судових засіданнях доводи, судом встановлено розбіжності у сторін щодо бухгалтерського та податкового обліку, в поясненнях представників сторін міститься різний коментар щодо відображення у бухгалтерському та податковому обліку ВП „Хмельницька АЕС” в частині віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по зазначених питаннях.
Враховуючи, що оцінка правильності відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку потребує спеціальних бухгалтерських знань, судом призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу з приводу визначення ВП ХАЕС податкових зобов’язань за платежем ПДВ, згідно рішення № 72/23-21313677-2159 від 11.06.2001 року, зокрема, віднесення ВП ХАЕС до складу податкового кредиту 26934,25 грн. та 14666 грн. сум ПДВ сплачених при придбанні т.м.ц., які були передані для використання на об’єкти соціально-культурної сфери, і які на момент перевірки не були використані, а обліковувались на складі запасів ВП ХАЕС, завищення податкового кредиту ВП ХАЕС на суму ПДВ з придбаних та експортованих СУЗів на суму 33493,82 грн. та включення ВП ХАЕС до податкового кредиту сум ПДВ з наданих послуг спецзв’язку військовою частиною Б-6625, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На виконання вимог ухвали суду по даній справі Київським НДІСЕ направлено суду висновок експерта № 8286 судово-бухгалтерської експертизи, відповідно до якого
1. віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ в розмірі 26934,25 грн. та 14666 грн., сплачених при придбанні т.м.ц., які передані для використання на об’єкти соціально культурної сфери та не використані на момент перевірки, а обліковувались на складі запасів ВП ХАЕС відповідає вимогам Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97 (із змінами та доповненнями).;
2. сума в розмірі 167461,62 грн. відноситься до складу накладних витрат при здійсненні експортної господарської операції по реалізації товарно-матеріальних цінностей ВП ХАЕС для ВАТ „Атоммаш”. Документально не підтверджується порушення вимог п. 11.6 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР при відвантаженні матеріальних цінностей ВП ХАЕС в межах здійснення бартерної операції, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
3. прийняття ВП ХАЕС до обліку податкових накладних, в яких відсутні індивідуальний податковий номер продавця та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за звітні періоди 1999-2000 років не відповідає вимогам Порядку заповнення податкових накладних, затв. Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, підтвердити документально включення до податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 957 грн. з наданих військовою частиною послуг спецзв’язку не видається за можливе.
Розглядом матеріалів справи встановлено :
ДПА у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування ДП НАЕК „Енергоатом” ВП „Хмельницька АЕС” за період з 01.01.2000р. по 31.12.2000р.
За наслідками перевірки складено акт від 01.06.2001 року, яким встановлено, що позивач завищив податковий кредит на 76051 грн., в тому числі :
в порушення п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р., до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 26934,25 грн. за придбані т.м.ц. і відпущені для використання на об’єктах соціально-культурної сфери на суму 134671,25 грн., з яких :
- будинок культури, згідно оборотної відомості станом на 31.12.2000 року залишок т.м.ц. по рахунку 201 –23005,07 грн., по рахунку 207 –15206,92 грн.
- спортивний комплекс, згідно оборотної відомості станом на 31.12.2000 року залишок т.м.ц. по рахунку 201- 57464,46 грн., по рахунку 207 –38994,62 грн.
в порушення п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р., до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 957,0 грн. за придбані послуги спецзв’язку від військової частини Е-6625 м. Хмельницький яка не являється платником ПДВ згідно податкових накладних № б/н від 03.08.1999 року –319 грн., № 9 від 09.12.1999 року –319 грн., № 1 від 24.01.2000 року –319 грн. в яких відсутні дані про індивідуальний податковий номер платника податку та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку
в порушення п. 11.6 ст. 11 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року в вересні 2000р. не зменшив податковий кредит на 33494 грн. ПДВ з придбаних та експортованих ВАТ „Атоммаш” приводів СУЗ після зміни договору № 216-126/209 від 15.12.1999 року Додатковим погодженням від 08.09.2000 року „Про погашення взаємної заборгованості” в частині заміни грошової форми розрахунків бартерними операціями.
в порушення п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р.
відніс до податкового кредиту 14666 грн. ПДВ, сплачених при придбані товарів, переданих по авізо ДК „Енергетик” ХАЕС та КСК ХАЕС та використаних в соціальній сфері.
На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято рішення № 72/23-21313677-2159 від 11.06.2001 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем ПДВ в розмірі 76051 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 34929,65 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням. Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить визнати нечинним рішення ДПІ № 72/23-21313677-2159 від 11.06.2001 року в частині визначення суми податкового зобов’язання за платежем ПДВ в розмірі 76051 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 34929,65 грн.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, приймаючи до уваги висновок судово-бухгалтерської експертизи, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які наявні в матеріалах справи, судом враховується наступне.
1. Розшифровка списання т.м.ц. по будинку культури та спортивному комплексу з одного боку засвідчує факт наявності товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2001 року в сумі 143292,66 грн., з іншого - містить перелік наявних товарно-матеріальних цінностей. Розшифровка засвідчена підписом від імені заступника головного бухгалтера ВП ХАЕС Вихівської.
Авізо № 296 (списано по КСК), Авізо № 81 (списано по КСК), Авізо № 253 (списано по КСК) свідчать, що протягом 2000 року проводилось списання товарно-матеріальних цінностей по мірі їх використання, на вартість яких нараховувалось податкове зобов’язання з податку на додану вартість. Так, згідно вказаних Авізо, на вартість списаних товарно-матеріальних цінностей нараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 4834,36 грн. (в тому числі 3249,34 грн. - авізо № 296; 1520,53 грн. - авізо № 81; 64,49 грн. - авізо № 253).
Згідно бухгалтерських довідок за березень-листопад 2000 року, на вартість списаних товарно-матеріальних цінностей зі складів будинку культури та спорткомплексу, нараховувалось податкове зобов’язання з податку на додану вартість, що свідчить про нарахування податку на додану вартість в момент списання використаних ТМЦ.
Інформація щодо нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість при відпуску ТМЦ для невиробничого використання з комор ВП Хмельницької АЕС (за підписом від імені заступника головного бухгалтера ВП ХАЕС Вихівської) свідчить про наявність невикористаних товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2000 року в сумі 134671,21 грн., в тому числі по спортивному комплексу по рахунках бухгалтерського обліку: № 201 „Сировина та матеріали” в сумі 57464,46 грн., № 207 „Запчастини” в сумі 38994,62 грн.; по будинку культури по рахунках бухгалтерського обліку: № 201 „Сировина та матеріали” в сумі 23005,07 грн., № 207 „Запчастини” в сумі 15206,92 грн.
Інформація щодо отриманих ТМЦ від структурного підрозділу „Відділ робітничого постачання” в цехові комори основної діяльності Хмельницької АЕС та їх використання (за підписом від імені заступника головного бухгалтера ВП ХАЕС Вихівської) свідчить про використані товарно-матеріальні цінності для невиробничих цілей та нарахування у зв’язку з таким використанням податку на додану вартість. Так, згідно даної довідки використано ТМЦ для невиробничих цілей в сумі 57183,09 грн. та нараховано податку на додану вартість в сумі 11436,61 грн.
Таким чином, наведені первинні документи свідчать, що податкові зобов’язання з податку на додану вартість нараховувались (податковий кредит зменшувався) ВП „Хмельницька АЕС” в момент фактичного використання ТМЦ на невиробничі потреби, а не в момент передачі ТМЦ на зберігання в структурні підрозділи (комори Спорткомплексу та будинку культури).
Отже, зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість по придбаних і використаних на невиробничі потреби товарно-матеріальних цінностях проводиться по факту використання таких матеріальних цінностей, тобто при передачі товарів з одного структурного підрозділу (виробничого складу) в інший структурний підрозділ (комору спорткомплексу, будинку культури), при цьому, сума валових витрат підприємства не зменшується, і податок на додану вартість залишається у складі податкового кредиту, що не суперечить нормам п. п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Таким чином, віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ в розмірі 26934,25 грн. та 14666,00 грн., сплачених при придбанні ТМЦ, які передані для використання на об’єкти соціально-культурної сфери та не використані на момент перевірки контролюючими органами, відповідає вимогам чинного законодавства.
2. Згідно акту перевірки Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 01.06.2001р. ВП ХАЕС здійснено донарахування податку на додану вартість в сумі 33492,32 на суму накладних витрат при відвантаженні матеріальних цінностей, придбаних до моменту введення Закону України „Про податок на додану вартість”, в межах здійснення бартерної операції.
Згідно договору від 15.12.1999 року за № 216-126/209 ВП „Хмельницька АЕС” відвантажено товарно-матеріальні цінності на суму 977686,62 грн. (привод СУЗ 1156.17.00000) ВАТ „Атоммаш” (Росія) по митних деклараціях: № 40003/0/000379 та № 4000/0/000380 від 28.04.2000 року, розрахунки по яких передбачено грошовими коштами (п. 3.3 договору).
Привод СУЗ 1156.17.00000 значиться зарахованим на склад матеріалів ВП „Хмельницька АЕС” у 1988 році та значиться на залишках в кількості 15 штук станом на 01.01.1999 року згідно даних картки складського обліку № 23.
Згідно накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 218514 від 28.04.2000р. та у відповідності до умов договору від 15.12.1999 року за № 216-126/209 привод СУЗ відпущено для ВАТ „Атоммаш” (Росія). Вартість приводу складає 810225,00 грн., яка збільшена на суму накладних витрат в розмірі 162045 грн.
Вищенаведені документи свідчать, що податковий кредит з податку на додану вартість по даній господарській операції з придбання привода СУЗ не нараховувався і на зменшення розрахунків з бюджетом не відносився, оскільки основні нормативні акти, що регламентують нарахування та сплату податку на додану вартість в Україні, не діяли.
21.08.1998р. між ВАТ „Атоммаш” та НАЕК „Енергоатом” значиться укладеним договір підряду за № 093/143-98 на виконання робіт по монтажу реактора блока № 2. Станом на 01.08.2000р. заборгованість ВП „Хмельницька АЕС” за виконані роботи становила 338009,82 доларів США. Станом на 01.08.2000р. заборгованість ВАТ „Атоммаш” за відпущений привод СУЗ по договору № 216-126/209 становила 180600,00 доларів США.
08.09.2000р. між НАЕК „Енергоатом” (в особі ВП „Хмельницька АЕС”) та ВАТ „Атоммаш” значиться укладеною Угода про погашення взаємної заборгованості в сумі 180600,00 доларів США.
Згідно вимог п. 11.6 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, до 01.01.2001 року у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних операцій) сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат виробництва (обігу) платника податку.
Оскільки, податковий кредит з податку на додану вартість із суми придбання приводу СУЗ та із суми накладних витрат на його транспортування, не нараховувався, та на зменшення розрахунків з бюджетом не відносився, донарахування податку на додану вартість в сумі 33492,32 на суму накладних витрат при відвантаженні матеріальних цінностей в межах бартерної операції не відповідає вимогам Закону України „Про податок на додану вартість”.
Таким чином, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 33492,32 грн. та порушення вимог п. 11.6 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР документально не підтверджується. Вартість приводу збільшено на суму накладних витрат в розмірі 162045 грн.
3. Згідно акту перевірки ВП ХАЕС здійснено донарахування податку на додану вартість в сумі 975,00 грн. у зв’язку з віднесенням до складу податкового кредиту послуг спецзв’язку, наданих військовою частиною, яка не є платником податку на додану вартість.
В матеріалах справи наявні первинні бухгалтерські документи ВП „Хмельницька АЕС”, що свідчать про надання ВП „Хмельницька АЕС” послуг спецзв’язку військовою частиною Е-6625, а саме: податкова накладна без номеру від 03.08.1999р., сума ПДВ 319,00 грн., податкова накладна № 9 від 09.12.1999р., сума ПДВ 319,00 грн., податкова накладна № 1 від 24.01.2000 р., сума ПДВ 319,00 грн., податкова накладна № 4 від 11.06. 1999р., сума ПДВ 319,00 грн.
Всього сума податку на додану вартість по наданих послугах спецзв’язку складає 967,00 грн.
Вказані податкові накладні оформлено з порушенням вимог Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. а саме: в даних податкових накладних відсутні індивідуальний податковий номер продавця та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Зазначені податкові накладні не відповідають вимогам абз. „а”, „г” п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР.
У відповідності до вимог п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього закону.
Таким чином, ВП „Хмельницька АЕС” в порушення п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, неправомірно прийнято до обліку податкові накладні, які складено юридичною особою яка не є платником ПДВ, що підтверджується листом ДПІ у м. Хмельницькому № 7850/15-3-16 від 25.09.2001 року.
Враховуючи викладене вимоги позивача підлягають задоволенню частково на суму 109555,65 грн., в решті позову належить відмовити.
Оплата державного мита та витрати понесені у зв’язку з проведенням судово-бухгалтерської експертизи покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 55, 71, 72, 86, 87, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція”, м. Нетішин до Державної податкової інспекції у м. Нетішині, м. Нетішин про визнання частково нечинним рішення № 72/23-21313677-2159 від 11.06.2001 року в частині донарахування ПДВ в сумі 76051 грн. та штрафних санкцій в сумі 34929,65 грн. задоволити частково.
Визнати нечинним рішення № 72/23-21313677-2159 від 11.06.2001 року в частині визначення суми податкового зобов’язання за платежем „ПДВ” в сумі 109555,65 грн., з яких за основним платежем –75101,0 грн., за штрафними санкціями –34454,65 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція”, (м. Нетішин, код 21313677) 83,91 грн. (вісімдесят три гривні 91 коп.) витрат по оплаті державного мита, 9225,60 грн. (дев’ять тисяч двісті двадцять п’ять гривень 60 коп.) витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гладій
Постанова складена та підписана в повному обсязі 16.01.2007 року
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.