№ 2-460/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2008 р.   Малиновський районний суд м.  Одеси в складі:  головуючого судді    -    Савинської І.О. при секретарі        -    Убейник Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»,  Генеральної прокуратури України про стягнення страхової суми,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування страхової суми,  посилаючись на те,  що 17.02.1997 р. йому встановлено другу групу інвалідності у зв'язку з травмою,  яку він отримав при виконанні службових обов'язків у 1980 р.

Позивач вважає,  що відповідно до чинного законодавства України про обов'язкове державне особисте страхування працівників прокуратури йому належить виплатити за рахунок відповідача ВАТ HACK „Оранта" страхову суму,  яка складає 60 відсотків від 10-ти річного грошового забезпечення за останньою посадою заступника військового прокурора Одеського гарнізону.

Крім того,  позивач стверджував,  що травму у вигляді компресійних переломів хребта він отримав у жовтні 1980 р. на заняттях зі спеціальної підготовки. У той період він проходив військову службу в органах військової прокуратури і займав посаду військового слідчого. Протягом тривалого часу після встановлення другої групи інвалідності належні йому,  як колишньому працівнику прокуратури,  права щодо отримання страхової суми були порушені різноманітними обставинами,  у тому числі неоднозначним застосуванням HACK «Оранта»,  Генеральною прокуратурою України,  судами України законодавства про обов'язкове державне страхування. На думку позивача подібні факти обумовлені відповідними листами заступників Генерального прокурора України і Голови Верховного Суду України на адресу підпорядкованим прокурорам та головам апеляційних судів з помилковими вказівками про порядок оформлення документів на отримання страхових сум,  визначення страхувальником по таким судовим цивільним справам Міністерства оборони України і,  як наслідок,  виплату страхових сум військовим прокурорам за нормами законодавства  про  обов'язкове  державне  особисте  страхування

військовослужбовців. Підпункт «б» п. 13 «Порядку та умов державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури»,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 р. № 486 містить помилкові вимоги щодо надання HACK «Оранта» для отримання страхової суми довідки МСЕК про встановлення інвалідності,  хоча фактично страховик визначає розмір страхової суми в залежності від ступеня втрати працездатності,  а не групи інвалідності. Як пояснив позивач,  з вини Одеської обласної МСЕК-1 йому своєчасно не було надано довідку про ступень втрати працездатності,  яку він отримав лише 30.05.2007 р. Вказані факти позбавили його можливості щодо своєчасного оформлення відповідних документів для надання HACK «Оранта». Позивач також підкреслив,  що діюче законодавство України про страхування працівників суду і правоохоронних органів не відокремлює військових прокурорів у будь-яку категорію посадових осіб,  що підлягає страхуванню на особливих від інших прокурорів підставах і умовах. Таким чином відповідач HACK «Оранта» зобов'язаний сплатити йому страхову суму згідно порядку та умовах,  що передбачені ч. 4  ст.  50 Закону «Про прокуратуру» № 1789-ХП від 05.11.1991 р. і «Порядком та умовами державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури»,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 р. № 48 6. Визначену суму позову у розмірі 552263, 85 грн. позивач обґрунтував тим,  що вказана сума складає 60 відсотків від розміру його 10-річного грошового забезпечення за останньою посадою на теперішній час з урахуванням 1573, 03 грн.,  що були виплачені йому HACK «Оранта» при встановлені 3-ї групи інвалідності. На думку позивача,  правовий і економічний зміст термінів «грошове забезпечення» і «грошове утримання»,  що є у деяких законодавчих актах про обов'язкове державне особисте страхування,  відповідає змісту терміну «заробітна плата» і використовується для найменування винагороди за працю,  яка сплачується за рахунок Державного бюджету України. Далі позивач пояснив,  що будь-яки позовні вимоги щодо Генеральної прокуратури України у нього відсутні.

Представник відповідача HACK «Оранта» ОСОБА_2 позов не визнав та вказував,  що позивач порушив встановлений порядок звернення за страховою сумою і не надав заяви встановленого зразка. Крім цього,  на думку відповідача,  HACK «Оранта» не є належним відповідачем,  оскільки 17.03.2 007 року закінчився термін дії наданої страховику ліцензії № 100015 на здійснення страхової діяльності у формі державного особистого страхування працівників прокуратури. Одночасно представник HACK «Оранта» затверджував про те,  що страхова сума позивачу має бути розрахована відповідно розміру заробітної плати,  яку він отримував на момент звільнення з органів прокуратури. Крім цього,  як пояснів відповідач,  страхова сума не підлягає виплати позивачу,  оскільки гроші сплачені йому раніше за цю ж саму страхову подію. Представник позивача зазначив,  що визначення розміру страхової суми позивачу до складових його грошового утримання приймаються до уваги тільки оклад за військовим званням та посадовий оклад.

Представник співвідповідача - Генеральної прокуратури України - ОСОБА_3 позов не визнала. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог вказала на те,  що позивач не надав належних доказів щодо обставин отримання травми і її причинного зв'язку з виконанням службових обов'язків. На думку представника Генеральної прокуратури позивач не в змозі заявляти вимоги щодо виплати йому страхової суми на умовах і підставах,  які передбачені законодавством про обов'язкове особисте страхування,  оскільки із наданих їм доказів вбачається про те,  що травму він отримав при виконанні обов'язків військової служби,  але не при виконанні службових обов'язків. Крім цього позивач не надав до суду нотаріально посвідчену довідку МСЕК,  не оформив у прокуратурі заяву про виплату страхової суми за встановленим „Порядком та умовами ..." зразком,  що на думку представника співвідповідача є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  допитавши свідка,  перевіривши матеріали справи,  вважає,  що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що з 1979 р. по 1993 р. позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в органах військової прокуратурі на різноманітних прокурорсько-слідчих посадах.

У жовтні 1980 р. при виконанні службових обов'язків отримав травму у вигляді компресійних переломів хребта.

Згідно свідоцтва про хворобу від 03.06.1993 р. № 900 і постанови 15 військово-лікарської комісії Одеського військового округу позивач визнаний непридатним до військової служби внаслідок травми,  яка отримана при виконанні обов'язків військової служби.

15.07.1993 р. ОСОБА_1 був звільнений з військової служби з посади заступника військового прокурора Одеського гарнізону.

17.02.1997 р. Одеською обласною МСЕК №1 позивачу встановлено другу групу інвалідності і втрату працездатності у розмірі 60%.

Згідно відповіді головного лікаря Одеського обласного бюро медико-соціальної експертизи від 16.01.2008 р. відповідна довідка про ступень втрати працездатності в 1995 р. та в 1997 р. ОСОБА_1 помилково не видавалась та довідка серії ОА-1 № 002703 складена і отримана ОСОБА_1 лише 30.05.2007 р.

Згідно ч. 5  ст.  17,  ч.ч. 1,  2  ст.  46 Конституції України,  ч. 2  ст.  3 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХП від 23.12.1993 р. позивачу належить право на соціальний захист у разі часткової втрати працездатності з незалежних від нього обставин,  що гарантується за рахунок обов'язкового державного страхування. Обов'язкове державне особисте страхування працівників прокуратури,  яке встановлено ч. 4  ст.  50 Закону „Про прокуратуру",  є одним із напрямів їх соціального захисту.

Суд вважає,  що на позивача ОСОБА_1,  як колишнього працівника військової прокуратури,  у повному обсязі розповсюджуються норми законодавства України про обов'язкове державне особисте страхування працівників прокуратури.

Будь-яких спеціальних норм і правил щодо окремого страхування працівників військової прокуратури,  як і військових судій,  діючим законодавством не передбачено.

Ч. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 25.10.2007 р. визначає,  що держава гарантує обов'язкове державне страхування прокурорам незалежно від особливостей статусу їх певних категорій.

Таким чином суд вважає доведеним факт страхування позивача на умовах і порядку обов'язкового державного особистого страхування працівників прокуратури.

Відповідно до п. 7 „Порядку та умов державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури",  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 19.08.1992 p.,  обов'язок щодо виплати страхової суми працівнику прокуратури покладений на HACK «Оранта».

Відповідач здійснював вказаний вид страхової діяльності згідно пункту 2.3 свого Статуту та ліцензії серії АБ № 100015,  яка була чинною по 17.03.2007 р. включно.

Конкретні правовідносини між позивачем і відповідачем виникли до 17.03.2007 р.,  тому суд вважає безпідставними затвердження відповідача про відсутність у HACK «Оранта» будь-яких зобов'язань відносно позивача.

„Порядок та умови ..." обов'язок щодо виплати страхової суми пов'язує з наступом страхової події та наданням застрахованим заяви за встановленою формою з відміткою відповідного органу прокуратури про місячне грошове утримання за останньою посадою,  нотаріально засвідченої копії довідки МСЕК про встановлення інвалідності і документу,  що посвідчує особу застрахованого.

Будь-яких вимог щодо надання довідки МСЕК про ступень втрати працездатності цей правовий акт не передбачає. Про те розмір страхової суми визначається відповідно до ступеня втрати працездатності.

Посилки представників HACK «Оранта» і Генеральної прокуратури України про відсутність таких самих документів як підставу для відмови у позові суд вважає непереконливими,  формальними і такими,  що не мають правового змісту.

Позивач надав до суду оригінали довідки МСЕК серії МСЕ № 065086 про встановлення йому другої групи інвалідності,  довідки МСЕК про встановлення втрати працездатності у розмірі 60%,  які перевірені у сукупності з медичними і іншими документами та визнані належними доказами юридично значимих фактів.

Суд приймає до уваги пояснення позивача про неможливість надання передбачених законодавством документів безпосередньо до HACK «Оранта» з причин неоднозначного застосування відповідного законодавства.

Згідно  ст.  55 Конституції України,   ст.  16 ЦК України,   ст.  3 ЦПК України позивачу надано право самостійно визначати засіб захисту належних йому цивільних прав,  безпосереднього звернення з цих підстав до суду.

Враховуючи викладене,  суд вважає заяви представників відповідачів щодо невиконання збоку позивача порядку звернення за отриманням страхової суми необгрунтованими.

Оцінюючи доводи представника Генеральної прокуратури стосовно визначення причинного зв'язку отриманої позивачем травми з виконанням їм службових обов'язків,  як працівника прокуратури,    суд виходить із наступного.

Діючім законодавством України щодо встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень) громадян з проходженням військової служби наведений вичерпний перелік формулювань такого самого зв'язку.

Відповідно до п. 355 «Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України»,  затвердженого наказом Міністра оборони України № 2 від 04.01.1994 p.,  інших нормативних актів з цього приводу,  причинний зв'язок захворювань,  поранень,  травм у колишніх військовослужбовців визначають штатні військово-лікарські комісії.

Перелік можливих формулювань причинного зв'язку,  передбачений п. 357 „Положення ...",  не містіть такого формулювання причинного зв'язку отриманої травми,  як травми,  що пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Постанова 15-ї ВЛК про встановлення причинного зв'язку отриманої позивачем травми відповідає вимогам підпункту 2 п. 357 „Положення ...",  що під формулюванням «Травма,  ТАК,  пов'язана з виконанням обов'язків військової служби» розуміє такі випадки,  якщо травма 'одержано тим,  хто пройшов медичний огляд (крім випадків протиправного діяння),  у випадку їх фактичного виконання у разі проходження військової служби в частинах,  які не входили до складу діючої армії.

Правовий зміст такого формулювання є аналогією змісту поняття «трудового каліцтва».

Системний аналіз законодавства про розслідування та облік нещасних випадків на підприємствах,  в установах і організаціях,  організації та проведення мєдико-соціальної експертизи втрати працездатності дає підстави для висновків про те,  що ніяких принципових розмовностей і юридично значимих наслідків для розгляду конкретної цивільної справи при формулюванні причинного зв'язку втрати працездатності позивачем,  як травми,  що пов'язана з виконанням обов'язків військової служби,  не має.

Загальне правило встановлено таке,  що травми,  які отримані під час виконання трудових (посадових) обов'язків,  мають наслідком виникнення певних обов'язків збоку держави,  роботодавця або інших осіб відносно потерпілих.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень свідка ОСОБА_4,  позивач отримав травму у той період,  коли він займав посаду військового слідчого,  на заняттях по спеціальній підготовці.

Заняття по спеціальній або бойовій підготовці стосовно посадової особи військової прокуратури є необхідною складовою його службових обов'язків.

Оскільки на період виконання службових обов'язків працівники прокуратури підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню,  то на позивача ОСОБА_1 в конкретній страховій події у повному обсязі розповсюджуються порядок і умови такого страхування,  що    передбачені  „Порядком та умовами державного

обов'язкового    особистого    страхування працівників прокуратури",  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 4 86 від 19.08.1992 р.

При визначенні розміру страхової суми,  суд не погоджується із затвердженнями представника HACK «Оранта» про необхідність його розрахунку відповідно розміру заробітної плати позивача,  яку він отримував на момент звільнення з органів прокуратури,  також про те,  що за цю саму страхову подію страхова сума виплачена раніше,  що на думку відповідача виключає можливість задоволення позовних вимог.

Доводи HACK «Оранта» суперечать положенням п.7 ч. 2 „Порядку та умов державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури",  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 19.08.1992 p.,  згідно яких виплата страхових сум здійснюється із розрахунку грошового утримання за останньою посадою на день виплати страхової суми,  при цьому виплата провадиться за вирахуванням раніше виплачених сум за цю ж саму страхову подію.

Згідно довідки військової прокуратури Південного регіону України від 2 9.10.2 007 р. на день розгляду справи сума,  грошового забезпечення ОСОБА_1 за останньою посадою заступника військового прокурору Одеського гарнізону складає 7 693,  24 грн.

Суд вважає необхідним визначити розмір страхової суми із розмірів посадового окладу позивача та окладу за військове звання «майор юстиції»,  оскільки поняття «грошове утримання» включає тільки вказані оклади відповідно до ч. 5  ст.  50 Закону України „Про прокуратуру" № 1789-12 в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру" № 3314-IV від 11.01.2006 p.,  пункту 1.1 «Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України»,  затвердженого наказом Міністра оборони від 05.03.2001 р. № 75,  роз'ясненням Генеральної прокуратури України від 27.01.2005 р.

Таким чином,  базова сума місячного грошового утримання позивача для визначення страхової суми складається із розміру посадового окладу в 1541 грн. і окладу за військове звання в розмірі 125 грн.,  всього у розмірі 1666 грн.

Загальний розмір страхової суми у відповідності з підпунктом «б» п. 7 Порядку та умов державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури",  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 19.08.1992 р. складає 60% 10-ти річного грошового утримання ОСОБА_1,  або 119952 грн. (1666 грн. х 12 мес.  х 10 років х 60   : 100 = 119952 грн.).

З урахуванням виплаченої у 1994 р. страхової сумі у розмірі З 000 000 крб.,  або 1573, 03 грн.,  ОСОБА_1 належить виплатити страхову суму у розмірі 118378, 97 грн. (119952 грн. -1573, 03 грн. = 118378, 97 грн.).

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  57,  208-209,  212-215,  218 ЦПК України,  Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХП від 23.12.1993 p.,  Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХП від 05.11.1991 p.,  «Порядком та умовами державного обов'язкового особистого страхування працівників  прокуратури»,   затверджених  постановою  Кабінету

Міністрів  України  від  19.08.1992  р.   №  486,    Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2007 від 25.10.2007 p.,

суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування страхової суми 118378, 97 грн.

Стягнути з ВАТ HACK «Оранта» держмито на користь держави в розмірі 1183, 79 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської • області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.