ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"18" січня 2007 р. Справа НОМЕР_35/401-НА
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький в інтересах держави в особі
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення №НОМЕР_2.
Суддя Муха М.Є.
Секретар судового засідання Капустян А.В.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2. -за довіреністю НОМЕР_1.
від відповідача Мельник В.В. -за довіреністю №35486/9/10 від 17.11.2006р.
Загика Л.В. -за довіреністю №954/9/10 від 18.01.2007р.
У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Суть спору
Позивач звернувся з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення №НОМЕР_2. В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення ДПІ у м. Хмельницькому №НОМЕР_2.
Уточнення позовних вимог судом приймається.
В підтвердження своїх вимог представник позивача посилається на те, що оспорюване податкове повідомлення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, наголошує на тому, що ОСОБА_1. є суб'єктом підприємницької діяльності. У відповідності з вимогами пп.9.12.1. п.9.12. ст.9 закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” оподаткування доходів суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб у межах їх діяльності здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Зазначив, що відповідно до п.22.10. ст.22 Прикінцевих положень згаданого Закону, такі правила встановлені Розділом IV Декрету КМУ від 26.12.1992р. 13-92 „Про прибутковий податок з громадян”. У відповідності з ч.4 ст.14 Декрету, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, подають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. Податкові декларації подаються для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) - до 1 квітня року, наступного за звітним. Повідомив, що ПП ОСОБА_1. 31.03.2006р. подав уточнюючу декларацію, в якій не має відомостей про отримання ним коштів у сумі 149262грн. За календарем 1 та 2 квітня 2005 року - вихідні дні. Наголошує, що відповідно до ч.2 пп. „б” п.17.2. ст.17 Закону 2181 якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, та штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Звертає увагу суду на те, що ПМП „Принцип” - Позикодавець 1.07.2005р. та 1.08.2005р. уклали з ПП ОСОБА_1. - Позичальник договори позики відповідно НОМЕР_3 та НОМЕР_4, згідно яких Позикодавець надає Позичальнику безпроцентну позику у сумі 75000грн та 75000грн., яку позичальник зобов'язувався повернути не пізніше ніж через сім місяців. Зауважив, що працівники позикодавця 14.07.2005р. у платіжному дорученні НОМЕР_5 про перерахування суми позики у розмірі 50000грн помилково вказали призначення платежу „За маркетингово-консультаційні послуги згідно договору НОМЕР_6”, також 09.08.2005р. у платіжному дорученні НОМЕР_13 про перерахування суми позики в сумі 75000грн помилково вказали призначення платежу „За послуги згідно договору НОМЕР_6” Аналогічну помилку у призначенні платежу містило платіжне доручення НОМЕР_7. про перерахування суми позики у розмірі 24262грн: „За послуги згідно договору НОМЕР_6 ПМП „Принцип” виявило таку помилку і звернулося до Хмельницької філії „Укрсоцбанку” з проханням внести зміни в призначення платежу. Повідомив, що згідно листів банку №НОМЕР_8, №НОМЕР_9. та №НОМЕР_10. внесено зміни, зазначені кошти зараховані на рахунок ПП ОСОБА_1. відповідно як „Фінансова допомога згідно договору позики НОМЕР_3.”, „Фінансова допомога згідно договорів позики НОМЕР_3. та НОМЕР_4.”, та „Фінансова допомога згідно договору позики НОМЕР_4.”. Наголошує, що ПП ОСОБА_1. 5.04.2006р. провів повернення суми 70000грн,а 7.04.2006р. - 79262грн. що відповідає вимогам договорів позики НОМЕР_3 та НОМЕР_4 відповідно 1.07.2005р. та 1.08.2005р. Також зазначає, що 29.03.2006р. у ПМП „Принцип” - позикодавця відповідач здійснив перевірку з питань дотримання ним податкового законодавства за період роботи з 1.01.2005 р. по 31.12.2005 р. в ході якої не встановлено факту віднесення суми 364113 грн. (загальна сума позичених коштів за період з липня по грудень 2005 року) на валові витрати підприємства. Зазначив, що наведене свідчить про те, що отримані ПП ОСОБА_1. кошти в сумі 149262 грн. є позичковими.
Відповідач у відзиві на позов, його представники в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Посилаються на те, що ПП ОСОБА_1. було подано до ДПІ у м. Хмельницькому декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2005 року, у якій в розділі 1.3 „Доходи, одержані від підприємницької, приватної, нотаріальної, адвокатської та іншої незалежної професійної діяльності, оподаткування яких проводять податкові органи” вказано про отримання валового (чистого доходу) у сумі 149262,0, грн. за видом діяльності - дослідження ринку та вивчення суспільної думки. На підставі поданої декларації проведено перерахунок податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік та визначено податок у сумі 19404,00 грн. За результатами перерахунку податку з доходів фізичних осіб ДПІ у м. Хмельницькому 20 лютого 2006 року прийнято податкове повідомлення №НОМЕР_11, яким визначено приватному підприємцю ОСОБА_1. податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 19404,00грн. Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань регулюється пп. 4.1.4 „б” п.4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Податкова декларація подається за базовий податковий (звітний) період , що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Зазначили, що 03.04.2006 р. (граничний строк подання нової декларації за такий самий звітний період - 09.02.2006р.) ПП ОСОБА_1. подано до ДПІ у м. Хмельницькому декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2005 року, із зазначенням як „уточнена”, де у розділі 1.3 зазначено вид діяльності за здійснення яких одержано дохід - дослідження ринку та вивчення суспільної думки, проте сума одержаного доходу (валового, чистого) уже відсутня. Наголошують, що разом з тим, на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_1. 28 серпня 2005 року надійшли кошти від ПМП „Принцип” у сумі 149262,00грн. з призначенням платежу „за послуги згідно договору НОМЕР_6. Отримані кошти були зараховані на особистий картковий рахунок підприємця. Повідомили, що відповідно до представленої копії листа Хмельницької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” було повідомлено директора ПМП „Принцип”, що на його клопотання змінено призначення платежу по платіжному дорученню НОМЕР_5 від 14.07.2005 р., а саме „фінансова допомога згідно договору позики НОМЕР_3. та НОМЕР_4. Звертає увагу суду на те, що особливості оподаткування доходів громадян -суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, регулюється IV розділом Декрету КМУ від 26.12.92 р.13-92 „Про прибутковий податок з громадян”, та Інструкцією „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю”, затвердженою наказом ГДШ України від 21.04.93 р. 12 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за №64, з відповідними змінами та доповненнями, положення яких продовжують діяти і після 1 січня 2004 року (п. 22.10 ст. 22 Закону України від 22 травня 2003 року №889 „Про податок з доходів фізичних осіб”). Відповідно до статті 13 зазначеного Декрету та Інструкції, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручка у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням у відповідному звітному періоді (кварталі, календарному році) доходу. Зауважують, що термін „поворотна фінансова допомога” визначає Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” як суму коштів, передану платникові податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами (підпункт 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 вказаного Закону). Норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачають включення до валового доходу сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого періоду, та збільшення валових витрат на суму поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. Наголошують, що згідно із статтею 14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі: декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році дохід або про фактично одержані у звітному календарному році доходи, та інших відомостей про доходи громадян. Нарахування остаточних сум податку провадиться податковими органами у 15-денний строк з дня одержання декларації. З врахуванням викладеного вважають, що кошти в сумі 149262,00грн., отримані у 2005 році приватним підприємцем ОСОБА_1. та іменовані як поворотна фінансова допомога, включаються до складу валового доходу зазначеного підприємця у 2005 році, оскільки такі кошти підприємцем не поверненні ПМП „Принцип” до кінця звітного періоду, у даному випадку до 01.01.2006р. і просять суд у позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне
01.07.2005року та 01.08.2005р. між Приватним підприємством „Принцип” (Позикодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договори позики НОМЕР_3 та НОМЕР_4.
За умовами вказаних договорів позикодавець зобов'язався надати позичальнику безпроцентну позику, а останній зобов'язався повернути позику у визначений договором термін (п.1.1 договору).
Сума позики становить 75000грн. по кожному договору (п.2.1 договору). Загальна сума позики по двох договорах 150000грн.
Відповідно до п.4.1 договору термін надання позики позичальнику визначається з моменту підписання цього договору, але не більше ніж на сім місяців.
Договір підписано представниками сторін та скріплено печаткою ПМП „Принцип”.
Згідно виписок по банківському рахунку ПП ОСОБА_1., 14.07.2005року платіжним документом НОМЕР_5, 09.11.2005р. платіжним документом №НОМЕР_12. платіжним документом НОМЕР_13 ПМП „Принцип” перерахувало на рахунок ПП ОСОБА_1. 149262грн., в графі призначення платежу вказано -за послуги згідно договору НОМЕР_6 З наявних в матеріалах справи листів Хмельницької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” №НОМЕР_8, 14.07.2005р., 12.08.2005р. адресованого директору ПМП „Принцип” слідує, що згідно клопотань директора ПМП „Принцип” НОМЕР_14., №НОМЕР_15., НОМЕР_16. в платіжні доручення НОМЕР_5 від 14.07.2005р.на суму 50000грн., НОМЕР_17. на суму 24262грн., НОМЕР_13. на суму 75000грн. внесено зміни в призначення платежу, відповідно до яких вважати за дійсне призначення платежу вказаних платіжних доручень -„фінансова допомога згідно договорів позики НОМЕР_3. та НОМЕР_4.”
Листами №НОМЕР_18. директор ПМП „Принцип” звернувся до ПП ОСОБА_1. з проханням повернути кошти отримані згідно договорів позики НОМЕР_3 та НОМЕР_4 в сумі 149262грн. до 01.05.2006р. В одному з листів також зазначалось що повернення коштів необхідно провести у безготівковому порядку з зазначенням як помилково отримані.
Згідно виписок по особовому рахунку ПП ОСОБА_1. 05.04.2006р. згідно платіжного доручення №НОМЕР_19 ПП ОСОБА_1. перерахував на рахунок ПМП „Принцип” кошти в сумі 70000грн., 07.04.2006р. згідно платіжного доручення НОМЕР_20 ПП ОСОБА_1. перерахував на рахунок ПМП „Принцип” кошти в сумі 79262грн.
09.02.2006року Приватний підприємець ОСОБА_1. подав до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2005року. В пункті 1.3 розділу І даної декларації ПП ОСОБА_1. вказав доходи, одержані від підприємницької діяльності а саме: суму одержаного валового доходу -149262грн. та суму чистого доходу -149262грн.
На підставі поданої декларації, в якій був заповнений пункт 1.3 розділу І, ДПІ у м. Хмельницькому було проведено перерахунок за 2005 рік податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності.
За результатами перерахунку податку за 2005 рік ДПІ у м. Хмельницькому винесено податкове повідомлення №НОМЕР_11, яким ПП ОСОБА_1. визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 19404грн. по податку з доходів фізичних осіб.
В матеріалах справи наявна уточнююча декларація позивача подана до ДПІ у м. Хмельницькому. У вказаній декларації відсутні відомості про отримання доходу.
В заперечення прийнятого податкового повідомленні №НОМЕР_11 позивачем направлено до начальника ДПІ у м. Хмельницькому скаргу, відповідно до якої ПП ОСОБА_1. повідомив, що в поданій 09.02.2006р. до ДПІ у м. Хмельницькому річної декларації про доходи ним було допущено помилку стосовно визначення суми чистого отриманого доходу. Дана помилка була виправлена поданою до ДПІ у м. Хмельницькому уточнюючою декларацією. З врахуванням викладеного ПП ОСОБА_1. просив начальника ДПІ у м. Хмельницькому скасувати податкове повідомлення №НОМЕР_11.
13.06.2006р. за результатами розгляду первинної скарги начальником ДПІ у м. Хмельницькому прийнято рішення НОМЕР_21, яким податкове повідомлення №НОМЕР_11 залишено без змін, а скаргу ПП ОСОБА_1. без задоволення та прийнято податкове повідомлення №НОМЕР_22, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 19404грн. 06коп.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями №НОМЕР_11 та №НОМЕР_22. позивачем використано право адміністративного оскарження (скарга від 26.07.2006р.).
За результатами розгляду скарги, 07.08.2006р. головою ДПА у Хмельницькій області прийнято рішення, яким податкове повідомлення №НОМЕР_11, рішенняНОМЕР_23. про результати розгляду скарги залишено без змін, а скаргу ПП ОСОБА_1. без задоволення та прийнято податкове повідомлення №НОМЕР_24, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 19404грн. 06коп.
18.08.2006р. позивачем направлено скаргу до ДПА України з вимогою скасувати податкові повідомлення №НОМЕР_11 та №НОМЕР_23.
18.10.2006р., за результатами розгляду скарги начальником ДПА України прийнято рішення №НОМЕР_25, яким податкове повідомлення №НОМЕР_11 залишено без змін.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим ДПІ у м. Хмельницькому податковим повідомленням №НОМЕР_11, просить суд визнати останнє протиправним та скасувати.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
За результатами перерахунку податку з доходів фізичних осіб по декларації про доходи, одержані з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. поданої до ДПІ у м. Хмельницькому приватним підприємцем ОСОБА_1., відповідачем 23.02.2006р. прийнято податкове -повідомлення №НОМЕР_11, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 19404 грн.
Податкове зобов'язання у вказаному розмірі було визначено відповідачем з врахуванням зафіксованої позивачем суми отриманого валового (чистого доходу) в сумі 149262 грн. за видом діяльності -дослідження ринку та вивчення суспільної думки в декларації про доходи, одержані з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.
Зазначену суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, визначену податковим повідомленням від 23.02.2006р. №НОМЕР_11 суд вважає необґрунтованою та документально не підтвердженою приймаючи до уваги наступного.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року №889-IV.
В п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 даного Закону, визначено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Пунктом 22.10 ст.22 Закону встановлено, що Декрет Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” втратив чинність крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” від 26 грудня 1992 року 13-92, Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
З наявних в матеріалах справи доказів, а саме, договору позики НОМЕР_3. (сума позики 75000 грн.), договору позики НОМЕР_4. (сума позики 75000 грн.), виписок по особовому рахунку позивача від 14.07.2005р., 09.08.2005р., 09.11.2005р., листів Хмельницької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” від 18.07.2005р., 12.08.2005р., 14.11.2005р., адресованих директору ПМП „Принцип”, виписок по особовому рахунку позивача від 05.04.2006р. та 06.04.2006р., вбачається, що доходу в сумі 149262 грн., наявність якого, в даному випадку є обов'язковою передумовою визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 19404 грн., позивач за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. не отримував, а тому висновки податкового органу є необґрунтованими.
Судом враховується, що відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками , у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Із змісту зазначених статей, випливає, що договір позики є одностороннім, тому позикодавець за договором має певні права, а позичальник -обов'язок, що кореспондується даному праву.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що отримані позивачем кошти в сумі 149262 грн. по договорам позики НОМЕР_3. та НОМЕР_4. неможливо ототожнювати з отриманим доходом в розумінні Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”, оскільки отримання позики чинним законодавством обтяжене обов'язком поверненням останньої у такій же сумі.
Крім того, судом враховується, що в матеріалах справи наявна уточнена декларація приватного підприємця ОСОБА_1., про доходи, одержані з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., факт одержання якої відповідачем не заперечується. В п.1.3 розділу І даної декларації, позивачем зазначено, що за звітний період останній доходів не отримував.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення від 23.02.2006р. №НОМЕР_11 обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача судом до уваги не приймаються з підстав викладених вище. При цьому суд зважає на приписи ст.71 КАС України, в силу якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем, зокрема держмито в сумі 3,40грн. присуджуються йому. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення №НОМЕР_2. задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення ДПІ у м. Хмельницькому №НОМЕР_2.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Хмельницький, вАДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_26) 3грн. 40коп. (три гривні 40коп.) витрат по оплаті державного мита.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя М.Є. Муха
Постанова складена у повному обсязі і підписана 22.01.2007р.
Віддруковано 3 примірники:
1 -до справи;
2 -позивачу;
3 -відповідачу.