Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3127/14 Головуючий у 1-й інстанції: Горбачова Ю.В

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2014 року у справі за позовом Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють також в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа : орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_5, ОСОБА_6, до Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит», треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання недійсним іпотечного договору,-

ВСТАНОВИЛА :

Мелітопольська кредитна спілка кадрових військовослужбовців запасу (далі - МКСКВЗ) «Товариство «Взаємний кредит» звернулася до суду з позовом, в якому просила виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з їх малолітніми дітьми - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з житлового будинку АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення, а також стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 2114,70 грн., з яких 114,70 коп. судовий збір, 2000 грн. - витрати на оплату послуг адвоката. При цьому позивач вказував, що 25.07.2008 року між відповідачем ОСОБА_3 та МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит» був укладений кредитний договір № 923-08, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в кредит в сумі 160 000 грн. строком на 732 дні зі сплатою 24 % річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором, 25.07.2008 року між сторонами кредитного договору був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_3 передав в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 629,21 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому відповідач ОСОБА_3 порушив зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 217 655 (двісті сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 95 коп. Виконавчим написом, вчиненим 23.01.2013 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_8, вирішено звернути стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 629,21 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 220 332 (двісті двадцять тисяч триста тридцять дві) грн. 00 коп., з яких: 149 149 грн. 28 коп. - сума неповернутого кредиту; 68 506 грн. 67 коп. - відсотки за користування кредитом; 2 676 грн. 59 коп. - витрати на вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис був пред'явлений до примусового виконання до ВДВС Мелітопольського МУЮ, але постановою державного виконавця від 20.05.2013 року виконавчий документ було повернено позивачу (стягувану) у зв'язку з тим, що в будинку без реєстрації разом з боржником, ОСОБА_3 та його дружиною, ОСОБА_4 проживає малолітня дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і органом опіки та піклування відмовлено у наданні дозволу на вчинення примусової реалізації предмета іпотеки. Враховуючи ці обставини, змушена звернутися до суду з вимогами про виселення відповідачів з іпотечного будинку, який підлягає примусовій реалізації.

Також, до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють у власних інтересах та в інтересах своїх малолітніх дітей, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до МКСКВЗ «Товариство «Взаємний кредит», в якій вони просили визнати договір іпотеки укладений 25.07.2008 року між сторонами про передачу в іпотеку житлового будинку по АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 629 кв.м. та посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7, недійсним. При цьому зазначали, що 25.07.2008 року між ОСОБА_3 та МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит» був укладений кредитний договір № 923-08, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав грошові кошти в кредит в сумі 160 000 грн. Під час підписання кредитного договору між сторонами в цей самий день був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки, згідно з яким він передав у іпотеку належний йому будинок АДРЕСА_1. Під час підписання кредитного договору представник відповідача в особі ОСОБА_9 вимагав від ОСОБА_3 дозвіл з органу опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області у зв'язку з тим, що разом з ним мешкає дружина ОСОБА_4 та їх неповнолітня донька, ОСОБА_5 Вказані документи ним ні під час підписання кредитного договору, ні під час укладання договору іпотеки надані не були. На даний час йому стало відомо, що приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було видано виконавчий напис від 23.01.2013 року про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1, але постановою головного державного виконавця ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Кузнецової Г.Г. від 20.05.2013 року виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв'язку з тим, що за зазначеною адресою проживає неповнолітня дитина. Тому вважав, що під час укладання договору іпотеки були порушенні прав його дитини ОСОБА_5 і даний договір повинен бути визнаний недійсним.

Представники позивача МКСКВЗ «Товариство «Взаємний кредит» в судовому засіданні наполягали на заявлених позовних вимогах та просили їх задовольнити. В задоволенні зустрічного позову просили суд відмовити за його безпідставністю.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечували проти позову МКСКВЗ «Товариство «Взаємний кредит», посилаючись на те, що іпотечний договір слід визнати недійсним, оскільки він був укладений з порушенням інтересів малолітньої дитини, а також на даний час в іпотечному будинку проживає ще одна малолітня дитина, ОСОБА_6, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року. На позовних вимогах, заявлених у зустрічному позові, наполягали та просили їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, її інтереси у судовому розгляді представляв ОСОБА_11

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог щодо виселення малолітніх дітей, посилаючись на ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої діти - члени сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем, неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Третя особа - приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, з вимогами про визнання недійсним договору іпотеки не згодна.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2014 року позовну заяву Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про виселення - задоволено.

Виселено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ід. код НОМЕР_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ід. код НОМЕР_2, разом з малолітніми дітьми : ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з житлового будинку АДРЕСА_1, без надання їм іншого житлового приміщення.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ід. код НОМЕР_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 ід. код НОМЕР_2, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 на користь Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит» (р/р 26507027086601 у ВАТ «БАНК КІПРУ») судові витрати в розмірі 2114 грн. 70 коп., з яких 114 грн. 70 коп. - судовий збір, 2000 грн. 00 коп. - витрати на правову допомогу.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит», треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області,про визнання недійсним іпотечного договору - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити Мелітопольській кредитній спілці кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит» в задоволені позовних вимог в повному обсязі та задовольнити його та ОСОБА_4 зустрічний позов.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справив апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.

Задовольнивши позовні вимоги МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит» в повному обсязі, і повністю відмовивши у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4, су першої інстанції виходив з наступного.

Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, 25.07.2008 року між відповідачем ОСОБА_3 та МКСКВЗ «Товариство «Взаємний кредит» був укладений кредитний договір № 923-08, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 160 000 грн. терміном на 732 дні зі сплатою 24% річних, що підтверджується копією кредитного договору (а.с. 13-14) та не заперечувалося сторонами.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 25.07.2008 року між ОСОБА_3 та МКСКВЗ «Товариство «Взаємний кредит» був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_3 передав в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 629,21 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджується копією іпотечного договору (а.с.16-19) та визнано сторонами.

Відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 217 655 (двісті сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 95 коп.

На письмове звернення позивача до боржника ОСОБА_3 про необхідність погашення заборгованості по кредитному договору, за вих. № 125 від 05.12.2012 року, останній не відреагував. Цим же письмовим зверненням, ОСОБА_3 був попереджений про можливе звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку, що перебувають в іпотеці. (а.с.27)

Відповідно ст.18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виконавчим написом, вчиненим 23.01.2013 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_8, було запропоновано звернути стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 629,21 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_3 та передані ним в іпотеку Мелітопольській кредитній спілці кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит». За рахунок коштів, отриманих від реалізації житлового будинку та земельної ділянки запропоновано задовольнити вимоги позивача у розмірі 217 655грн. 95 коп., з яких: 149 149 грн. 28 коп. - основна сума (тіло) кредиту та 68 506 грн. 67 коп. - відсотки за кредитом; а також витрати за вчинення виконавчого напису в сумі - 2 676 грн. 59 коп., а всього загальна сума заборгованості - 220 332 грн. 54 коп. (а.с.28).

Виконавчий напис був пред'явлений до примусового виконання до ВДВС Мелітопольського МУЮ та постановою державного виконавця від 28.01.2013 року за ним було відкрите виконавче провадження (а.с.28).

Однак, в подальшому, постановою державного виконавця від 20.05.2013 року виконавчий документ було повернено стягувачу у зв'язку з тим, що в житловому будинку, що підлягає реалізації, без реєстрації разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживає малолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, а згідно листа органу опіки та піклування управління освіти Мелітопольського міської ради від 18.04.2013 року, відмовлено в наданні дозволу на вчинення примусової реалізації предмета іпотеки (а.с.31).

Судом також встановлено, що згідно умов договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_3 та позивачем, а саме, підпунктом «л» п. 5.1 вказаного Договору іпотеки, іпотекодавець ОСОБА_3 при укладенні договору гарантував, що у будинку на час укладення договору не зареєстровані та не проживають малолітні та неповнолітні особи, а також відсутні малолітні та неповнолітні діти, які мають право користування будинком.

До того ж, відповідно до п.5.2 вищевказаного Договору іпотеки, іпотекодавцю надано право вчиняти будь-які юридичні дії щодо предмета іпотеки (в тому числі надавати право користування будинком іншим особам) виключно на підставі письмової згоди іпотекодержателя, кредитної спілки.

Однак, відповідачем було грубо порушено вищевказані умови Договору іпотеки та ним без дозволу іпотекодержателя були вселені в житловий будинок, що є предметом іпотеки, дружина, ОСОБА_4 та їх неповнолітня дочка, ОСОБА_5, а з недавнього часу в даному будинку проживає ще одна новонароджена дитина ОСОБА_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як вбачається з копій паспортів відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони були зареєстровані у житловому будинку по АДРЕСА_1 вже після укладення договору іпотеки, а саме, ОСОБА_4 була зареєстрована 14.04.2010 року, а ОСОБА_3 - 10.08.2013 року.

Згідно ст.40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічне положення міститься у ст.109 ЖК України, яка додатково вказує, що таке виселення здійснюється без надання іншого житлового приміщення.

01.06.2013 року позивачем на ім'я відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було направлено вимоги про виселення з будинку в місячний строк, у зв'язку із прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.34). Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, вказані вимоги були отримані відповідачами 03.06.2013 року (а.с.35).

Тобто, в місячний термін, до 04.07.2013 року, відповідачі мали звільнити будинок, але до цього часу цього не здійснили.

На підставі викладеного, суд вважав, що позовні вимоги щодо їх примусового виселення є обґрунтованими та законними.

Проживання у житловому будинку малолітніх дітей відповідачів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 суд не вважав підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки встановлені судом обставини свідчать про винні дії відповідача ОСОБА_3, який свідомо порушив свої кредитні зобов'язання перед позивачем та зобов'язання за договором іпотеки. До того ж, за представленою позивачем інформацією, за бабусею малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_12 зареєстровано право власності на три житлових будинки за АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4, в одному з яких, за адресою : АДРЕСА_3, до серпня 2013 року був зареєстрований відповідач ОСОБА_3 Сам відповідач ОСОБА_3 зазначену інформацію не заперечував, а лише уточнив, пояснивши, що житловий будинок по АДРЕСА_3 у 2013 році був проданий ОСОБА_12 та на даний час не є у її власності.

Стосовно зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щодо визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 25.07.2008 року між ОСОБА_3 та МКС КВЗ «Товариство «Взаємний кредит» та посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7, суд встановив наступне.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 заявлені нею безпідставно, оскільки вона не є стороною даного договору іпотеки, та нею не зазначено обставин, які б свідчили про порушення саме її прав та інтересів під час укладання оскаржуваного договору.

Що стосується зустрічних вимог ОСОБА_3, то зазначені ним підстави щодо визнання договору іпотеки недійсним та викладені обставини є такими, що не відповідають дійсності. А саме, судом встановлено, що на час укладання договору іпотеки ОСОБА_3, як власник нерухомого майна, що передається в іпотеку, надав посвідчену нотаріусом заяву про те, що право користування означеним майном не мають малолітні і неповнолітні діти і права зазначених осіб не порушуються. Зазначений факт подання такої заяви сам ОСОБА_3 не заперечував та зазначив, що на час укладання договору іпотеки в житловому будинку по АДРЕСА_1, дійсно не було зареєстровано будь-яких осіб, його дружина та малолітня дитина були зареєстровані за іншою адресою.

З викладеного, суд вбачав, що на час укладання договору іпотеки, малолітня дитина іпотекодавця, не користувалася означеним будинком, оскільки за встановленими обставинами ні ОСОБА_3 ні його дружина не були зареєстровані у ньому та інформацію про їх фактичне проживання в цьому будинку ОСОБА_3 не надавав, навмисно приховавши цей факт. У зв'язку з цим, суд вважав безпідставним посилання відповідача ОСОБА_3 на вимоги законодавства, за якими під час вчинення правочину є обов'язковим отримання дозволу органу опіки та піклування.

У відповідності до ст.215 ЦК України та п.8 постанови Пленуму Верховного суду №9 від 06.11.2009 року, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами саме на момент вчинення такого правочину вимог встановлених ст. 203 ЦК України.

Однак, як вбачається з копії договору іпотеки, а саме підпункту «л» п. 5.1, відповідач ОСОБА_3 при укладенні договору гарантував, що у будинку не зареєстровані та не проживають малолітні та неповнолітні особи, а також відсутні малолітні та неповнолітні діти, що мають право користування будинком.

Проаналізувавши досліджені докази, суд не вбачав підстав для задоволення зустрічних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оскільки судом не було встановлено, що під час укладення оскаржуваного договору іпотеки сторонами порушено вимоги ст. 203 ЦК України, які б тягли недійсність даного правочину.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, задовольнивши позивні вимоги МКСКВЗ «Товариство «Взаємний кредит», з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн. Зазначені витрати підтверджені позивачем наданням квитанцій про їх сплату та копією акту здачі-прийому робіт (надання послуг) (а.с.4,36).

Зважаючи на викладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи апелянта,аналогічні доводам відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.ст.307,308,314,317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

судді: