Справа № 301/1187/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" вересня 2014 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Халак Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку,

встановив:

ПАТ КБ "Приват Банк" звернувся в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_1 про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, що є предметом іпотеки.

Позов мотивовано тим, що згідно Кредитного договору №МКІWGА00000081 від 23.06.2006 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») надав відповідачу ОСОБА_1 кредит строком до 20.08.2010 року у сумі 8495,84 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та в порядку, встановлені договором.

На забезпечення повернення кредиту 28.06.2006 року між банком та ОСОБА_1 укладений Іпотечний договір, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1.

Оскільки ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, рішенням Іршавського райсуду від 11.04.2012 року в рахунок погашення боргу звернено стягнення на предмет іпотеки.

Після звернення стягнення на переданий в іпотеку будинок всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника будинку звільнити будинок протягом місяця з дня отримання відповідної вимоги. Не зважаючи на письмове повідомлення ОСОБА_1 та всіх мешканців будинку про необхідність виселення з будинку, вимога банку залишилася без задоволення.

Просив виселити з житлового будинку АДРЕСА_1, відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку без надання іншого житла.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти проведення заочного розгляду справи (а.с. 45, 46, 67).

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 47, 53, 60, 65, 66).

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №МКІWGА00000081, згідно якого банк надав відповідачу споживчий кредит строком до 20.08.2010 року у сумі 8495,84 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та в порядку, встановлених договором (а.с.9-12).

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 28.06.2006 року між банком та ОСОБА_1 укладений Договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 ( а.с. 13-18).

Заочним рішенням Іршавського райсуду № 705/370/2012 від 11.04.2012 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 за кредитним договором №МКІWGА00000081 звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 ( а.с.19-21). Рішення набрало законної сили 08.05.2012 року.

Згідно ч. 1-2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 22 ч.1 п.2, ч.2 п.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення Іршавського райсуду № 705/370/2012 від 11.04.2012 року набрало законної сили 08.05.2012 року ( а.с.21).

З листа ВДВС Іршавського РУЮ №05-22/1787 від 22.08.2014 року вбачається, що виконавчий лист №705/370/2012 про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1, а саме: предмет іпотеки житловий будинок АДРЕСА_1, на виконання до відділу ДВС не надходив ( а.с. 73).

З вказаного листа вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» у передбачений законом строк не пред'явив для примусового виконання виконавчий документ про звернення стягнення на предмет іпотеки. Доказів про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання позивач суду не надав. Згідно ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Оскільки рішення про звернення стягнення на майно не пред'явлено до виконання, підстав для виселення ОСОБА_1 з житлового будинку, що є предметом іпотеки, не має.

Крім того, 07 червня 2014 року набув чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" №1304-V11 від 3 червня 2014 року. Даний закон розповсюджує свою дію на правовідносини, які склались між сторонами спору, оскільки позичальник ОСОБА_1 одержав споживчий кредит в іноземній валюті, у забезпечення його виконання передав в іпотеку житловий будинок, загальна площа якого не перевищує 250 кв.м. Доказів про наявність у відповідача іншого житла суду не надано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про виселення відповідача ОСОБА_1 з будинку безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги банку про виселення інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку без надання іншого житла, суд вважає таку безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач пред'явивши вимогу про виселення мешканців будинку, не з'ясував коло цих осіб, не вказав їх відповідачами, в процесі розгляду не заявив клопотання в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України, про залучення їх до участі по справі як співвідповідачів.

Керуючись ст. 40 Закону України "Про іпотеку, ст. 109 ч.3 ЖК УРСР, ст. ст. 22 ч.1 п.2, ч.2 п.1, 26 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 158 ч.2, 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України,

рішив:

у позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку АДРЕСА_1 - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

Головуючий : М. О. Пітерських