Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Буцяка З.І., Гордійчук С.О.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Рівненського районного суду від 29 травня 2014 року позов публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - ПАТ «Кредобанк») до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 186-07 від 13 липня 2007 року, укладеним між ПАТ «Кредобанк», який є повним правонаступником ВАТ «Кредобанк», та ОСОБА_1, в розмірі 725 725,79 грн., що є еквівалентом 61 685, 15 доларів США згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на день прийняття рішення, який становить 11,765 грн. за 1 долар США, з яких:
- 619 202,54 грн., що є еквівалентом 52 630, 90 доларів США згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на день прийняття рішення, який становить 11,765 грн. за 1 долар США - сума кредиту, що підлягає достроковому поверненню;
- 89 124,11 грн., що є еквівалентом 7 575,36 доларів США згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на день прийняття рішення, який становить 11,765 грн. за 1 долар США - прострочені відсотки за користування кредитом;
- 17 399,11 грн., що є еквівалентом 1 478,89 доларів США згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на день прийняття рішення, який становить 11,765 грн. за 1 долар США - пеня по простроченій заборгованості нарахована за період з 15.06.2012 р. по 14.06.2013 p.,
шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки № 186-07/1 від 13 липня 2007р., посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний запис №3533, укладеного між ПАТ «Кредобанк», який є повним правонаступником ВАТ «Кредобанк», та ОСОБА_1, а саме на нерухоме майно: незавершений будівництвом житловий будинок, процент готовності 67%, площею забудови 104,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_4, 13.07.2007 p., зареєстрованого в реєстрі за № 3529.
______________________________________________________________________________________________________________
Справа № 570/114/2014 Головуючий у 1-й інст. - Гнатущенко Ю.В.
Провадження №22-ц/787/1524//2014р. Доповідач - Боймиструк С.В.
Реєстраційний номер предмету іпотеки в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 19461266; земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: № 56 246 807 00 02 00 01061, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_4, 13.07.2007 p., зареєстрованого в реєстрі за № 3531.
Визначено спосіб реалізації майна, яке є предметом Договору іпотеки №186-07/1 від 13 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний запис №3533, укладеного між ПАТ «Кредобанк», який є повним правонаступником ВАТ «Кредобанк», та ОСОБА_1 - шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Початкова ціна продажу майна, яке є предметом іпотеки згідно № 186-07/1 від 13 липня 2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний запис №3533 укладеного між ПАТ «Кредобанк», який є повним правонаступником ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 встановлюється на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, після набрання цим рішенням законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» понесені ним судові витрати у розмірі 3 441,00 грн.
У поданій на вказане рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликався на його незаконність та необґрунтованість через неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Вказував, що у позовній заяві ціна позову була зазначена в гривнях - в розмірі 493 049 грн. 40 коп., з цієї суми було сплачено судовий збір, однак суд стягнув з нього 725 725 грн. 79 коп., чим вийшов за межі позовних вимог. Заява про збільшення позовних вимог позивачем не подавалася. Покликання суду на те, що в позивачем було наголошено на необхідності здійснення перерахунку суми позову, вважає безпідставним, оскільки нормами ЦПК це не передбачено.
Доводив, що посилання суду на частину 2 п.14 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», як на підставу переведення іноземної валюти в гривню по курсу НБУ на день ухвалення рішення, є помилковим, оскільки дана постанова визначає можливість такого переведення за умови пред'явлення позову в іноземній валюті.
Вважає, що зазначення в позові про еквівалент боргу в одній із іноземних валют, а саме долару США, носить інформаційних характер.
Просив рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В запереченні на апеляційну скаргу представник ПАТ «Кредобанк» зазначив, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, а також заявили клопотання про застосування вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Представник ПАТ «Кредобанк» Сорока Р.Г. просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін та зазначив, що рішення ухвалене до набрання чинності Законом „Про мораторій...", а тому немає підстав для його застосування.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 липня 2007 року між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 186-07 (із змінами та доповненнями від 30.05.2008 року), відповідно до якого, банк свої зобов'язання виконав шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача НОМЕР_1 та надав у власність ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 99 000,00 дол. США на купівлю нерухомості, що підтверджується меморіальним ордером 221152 від 13 липня 2007 року(а.с.10-13,26).
Позичальник ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору та допустив заборгованість за тілом кредиту 52 630, 90 доларів США, 7 575,36 доларів США прострочених відсотків за користування кредитом та 1 478,89 доларів США пені по простроченій заборгованості, нарахованої за період з 15 червня 2012 року по 14 червня 2013 року, а всього 61 685, 15 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на день складання позову, який становив 7,993 грн. за 1 долар США складало - 493 049, 40 грн. (а.с.27-55).
Саме на таку суму в національній валюті банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1.
Зазначена позика була забезпечена укладеним між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 договором іпотеки № 186-07/1 від 13 липня 2007року на нерухоме майно - незавершений будівництвом житловий будинок, процент готовності 67%, площею забудови 104,4 кв. м, та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Згідно зі ст.ст. 1054, 1050, 526, 530, 599 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст.ст. 33, 11 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції всупереч вимог ст.11 ЦПК України, вийшов за межі позовних вимог та стягнув з ОСОБА_1 не суму, зазначену в позові в національній валюті 493 049, 40 грн., а 725 725,79 грн., перерахувавши з власної ініціативи борг в іноземній валюті по курсу гривні, хоч позивач не збільшував та не уточняв позовних вимог відповідно до ст.31 ЦПК України в цій частині.
Посилання місцевого суду на ч. 2 п.14 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», як на підставу переведення іноземної валюти в гривню по курсу НБУ на день ухвалення рішення, є помилковим, оскільки дана постанова визначає можливість такого переведення за умови пред'явлення позову в іноземній валюті.
Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України, зазначене порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, а тому є підставою для скасування оскарженого рішення та ухвалення нового рішення про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь банку.
Оскільки позов було заявлено в національній валюті загальну суму 493 049, 40 грн., то саме на таку суму він підлягає до задоволення.
Також відповідно до ст.89 ЦПК України на користь банку підлягають до стягнення понесені судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 3441 грн.(а.с. 74).
Щодо частини вимог про стягнення звернення на предмет іпотеки, то в цій частині позов хоч і обґрунтований, однак до задоволення не підлягає.
Після ухвалення місцевим судом рішення в даній справі 7 червня 2014 року набув чинності Закон України „Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті ", відповідно до п.1.1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Предмет іпотеки - незавершений будівництвом житловий будинок, процент готовності 67%, площею забудови 104,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, використовується як місце постійного проживання боржника та його сім'ї, згоди на його відчуження відповідача немає, а тому під час дії цього закону будинок та земельна ділянка для його будівництва і обслуговування не можуть бути примусово відчужені.
Ураховуючи неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
На підставі ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2014 року скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 186-07 від 13 липня 2007 року в розмірі 493 049, 40 грн., що є еквівалентом 61 685, 15 доларів США згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на день складання позову, який становив 7,993 грн. за 1 долар США, з яких:
- 420678,78 грн., що є еквівалентом 52 630, 90 доларів США згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на день складання позову, який становить 7,993 грн. за 1 долар США,- сума кредиту, що підлягає достроковому поверненню;
- 60549,85 грн., що є еквівалентом 7 575,36 доларів США згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на день складання позову, який становить 7,993 грн. за 1 долар США, - прострочені відсотки за користування кредитом;
- 11820,77 грн., що є еквівалентом 1 478,89 доларів США згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на день складання позову, який становить 7,993 грн. за 1 долар США,- пеня по простроченій заборгованості нарахована за період з 15.06.2012 р. по 14.06.2013 p..
В частині вимог публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки № 186-07/1 від 13 липня 2007 року, укладеного між ПАТ «Кредобанк», та ОСОБА_1, а саме на нерухоме майно: незавершений будівництвом житловий будинок, площею забудови 104,4 кв. м, та земельну ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та визначення способу його реалізації - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк» 3441 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з набрання ним законної сили.
Головуючий : Судді: