Справа № 653/1789/13-ц

Провадження № 2/653/1/14

РІШЕННЯ

іменем України

"26" серпня 2014 р. м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Постол В.С.,

при секретарі Бондар О.В.,

за участю позивача, представників:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення безпідставно набутого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, який мотивує тим, що між нею та ОСОБА_6 01.09.2010 р. було укладено договір оренди житлового будинку АДРЕСА_1 з домовленістю про подальший його викуп у розстрочку строком на один рік шість місяців. Загальна сума його вартості, яка підлягала сплаті протягом вказаного терміну, складала 200 000 доларів США. Договором також передбачалось, що вона зобов'язана сплатити ОСОБА_6 початковий внесок в сумі 60 000 доларів США, а також протягом 2010 року сплатити за викуп орендованого майна 40 000 доларів США. Протягом 2011 року - 85 000 доларів США, протягом 2012 року - 15 000 доларів США. Після сплати орендодавцю 200 000 доларів США, житловий будинок мав перейти у її власність.

Відповідно до умов договору, ОСОБА_6 передав їй згідно акту приймання-передачі від 01.09.2010 року належний йому житловий будинок з господарчими спорудами АДРЕСА_1 і повідомив її про те, що обумовлені договором платежі вона може вносити через бухгалтерію підприємства, яке належало ОСОБА_6

Після підписання договору вона була впевнена, що грошові кошти, які вона передавала працівникам підприємства «Гольфстрім» ОСОБА_4 та ОСОБА_5, передавались власникові житлового будинку, оскільки останні на підтвердження отримання від неї грошових коштів видавали їй квитанції прибуткових касових ордерів та розписувались у графіку черговості внесення грошових коштів. Відповідно до цих документів відповідачем Масюк ТЛІ. в період з 24.07.2010 р. по 29.04.2011 рік від неї отримано 1500 грн. та 13 000 доларів США, що в національній валюті становить 103909 грн. Всього ОСОБА_4 отримано від неї 104609 грн. Відповідачем ОСОБА_5 в період з 20.07.2010 р. по 22.04.2011 року від неї отримано 349500 грн. та 7000 доларів США, що в національній валюті становить 55951 грн. Всього ОСОБА_5 отримано від неї 405451 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Не зважаючи на цю обставину протягом березня і квітня 2011 року, відповідачі продовжували отримувати від неї обумовлені договором щомісячні платежі, сума яких за вказаний період склала 79 500 грн.

Відповідачі, які здійснювали свою діяльність на підставі трудового договору завідомо знали, що отримання та привласнення належних їй грошових коштів не входить до їх трудових обов'язків і що ці платежі не були пов'язані з діяльністю підприємства та бухгалтерським обліком, який на ньому здійснювався і за правильність якого вони несли відповідальність, а тому не мали правових підстав на отримання цих грошей. Будь-яких відомостей про те, що отримані від неї грошові кошти були відповідачами передані ОСОБА_6 вона не має, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від спілкування уникають.

Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем майна померлого визнано його дружину - ОСОБА_7, яка успадкувала в тому числі і домобудівлю АДРЕСА_1, але вона заперечувала отримання грошей нею і її чоловіком через бухгалтерію підприємства.

Таким чином відповідачі достовірно знаючи про відсутність юридичного факту для набуття і утримання у себе належних їй грошових коштів, не зважаючи на її неодноразові вимоги про їх повернення, продовжують безпідставно їх у себе утримувати.

Просить суд стягнути з ОСОБА_4 безпідставно набуті нею належні ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 104609 грн., а також проценти за безпідставне отримання належних їй грошових коштів у сумі 3269 грн.. А всього 107878 грн.. Стягнути з ОСОБА_5 безпідставно набуті нею належні ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 405451 грн., а також проценти за безпідставне отримання належних їй грошових коштів у сумі 12670 грн.. А всього 418121 грн..

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві. Збільшили позовні вимоги, просять стягнути з ОСОБА_4 безпідставно набуті нею належні ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 175 180 грн., а також проценти за безпідставне отримання належних їй грошових коштів у сумі 3269 грн.. А всього 178449 грн.. Стягнути з ОСОБА_5 безпідставно набуті нею належні ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 455 690 грн., а також проценти за безпідставне отримання належних їй грошових коштів у сумі 12670 грн.. А всього 455690 грн..

Також пояснили, що укладення договору ніяким чином не було пов'язано з підприємницькою діяльністю ОСОБА_3. Також між нею та ОСОБА_6 було досягнуто згоди, що прийняттям від неї грошових коштів та оформленням їх надходження до ОСОБА_6 буде займатися ОСОБА_5 та ОСОБА_4, проте в договорі цього прописано не було. При цьому в підтвердження отримання грошей вони будуть видавати квитанції до прибуткового касового ордеру та розписуватися у графіку. А в підтвердження того, що кошти передані ОСОБА_5 чи ОСОБА_4 вона, чи інша особа, яка за її дорученням приносила гроші, розписувалися в графіку, який залишався у відповідачів. Але їй не відомо, чи передавали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 гроші ОСОБА_6

Також пояснили, що за домовленістю частина грошей - 20 000 доларів США була внесена до укладення договору. Крім того, оскільки вона до цього орендувала будівлю кафе «Амстердам» у м. Генічеську, яке належало дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_7, та частинами сплачувала за його викуп, а пізніше їй ОСОБА_6 за погодженням ОСОБА_7 було запропоновано замість кафе «Амстердам» придбати житловий будинок АДРЕСА_1 з умовою, що всі гроші, сплачені нею за викуп кафе «Амстердам», будуть зараховані у суму, що підлягає виплаті за житловий будинок, то 41 000 доларів США, сплачена нею за викуп кафе «Амстердам», також була зарахована до сплати вартості будинку.

Представник відповідачів позов не визнала. Пояснила, що у 2009 році у позивачки були проблеми з бізнесом - намагання його рейдерського захвату, в зв'язку з чим вона звернулась до чоловіка ОСОБА_7 - ОСОБА_6 з проханням про допомогу. ОСОБА_6, який мав у місті Генічеську авторитет серед мешканців міста, запропонував їй оформити нібито угоду купівлі-продажу для того, щоб склалася уява, що ОСОБА_3 всі гроші, що заробляє, віддає йому. Для більшої переконливості ОСОБА_3 разом з родиною переїхала жити у будинок АДРЕСА_1.

Вважає, що насправді гроші за цим договором ОСОБА_3 не сплачувалися. Наявність графіків пояснює тим, що таким чином підтверджувалася безгрошовість угоди - спочатку ОСОБА_5 чи ОСОБА_4 розписувалися в графіку ОСОБА_3 про те, що отримали від неї гроші, а потім ОСОБА_3 чи інша особа за її дорученням розписувалися в тому, що гроші ОСОБА_3 повернуті. Тобто ОСОБА_3 гроші не платила, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ніяких грошей від позивачки не отримували.

Також зазначає, що квитанції прибуткового касового ордеру не можуть використовуватися для розрахунку між фізичними особами.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_3 домовлялася з ОСОБА_6 про викуп житлового будинку АДРЕСА_1. Гроші за будинок ОСОБА_3 платила частинами. За домовленістю з ОСОБА_6 гроші передавались ОСОБА_5 чи ОСОБА_4, які працювали на підприємстві ОСОБА_6. За усним дорученням ОСОБА_3 вона декілька разів носила гроші за викуп ОСОБА_3 цього будинку. Гроші вона передавала ОСОБА_5, а та їй давала квитанцію до прибуткового касового ордеру. Також для підтвердження розрахунку велись графіки.

Свідок ОСОБА_9 дав суду покази, аналогічні показам ОСОБА_8

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши сторін, свідків вивчивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

01.09.2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди житлового будинку АДРЕСА_1 з подальшим викупом у розстрочку строком на 1 рік 6 місяців, з щомісячною орендною платою в розмірі 2000 грн. (а.с. 5-7).

Відповідно до доповнень до договору про оренду, викуп житлового будинку АДРЕСА_1 без дати, житлового будинку АДРЕСА_1 викупається у розстрочку строком на 1 рік 6 місяців. Загальна сума його вартості, яка підлягала сплаті протягом вказаного терміну, складає 200 000 доларів США. Договором також передбачалось, що ОСОБА_3 зобов'язана сплатити ОСОБА_6 початковий внесок в сумі 60 000 доларів США, а також протягом 2010 року сплатити за викуп орендованого майна 40 000 доларів США. Протягом 2011 року - 85 000 доларів США, протягом 2012 року - 15 000 доларів США. Після сплати орендодавцю 200 000 доларів США, житловий будинок мав перейти у власність ОСОБА_3 (а.с. 8).

Відповідно до умов договору, ОСОБА_6 передав їй згідно акту приймання-передачі від 01.09.2010 року належний йому житловий будинок з господарчими спорудами АДРЕСА_1. Також зі змісту акту вбачається, що приміщення будинку знаходиться у відмінному стані, придатному для проживання (а.с. 9).

Тобто з тексту договору оренди від 01.09.2010 р. та доповнення до нього без дати, акту прийому-передачі, показів позивача вбачається, що він містить умови договору оренди житла з викупом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 811 ЦК України договір оренди житла з викупом підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладений з дня такого посвідчення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до частини 1 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 2043 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Частиною 2 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В матеріалах справи містяться копії квитанцій до прибуткового касового ордеру, графіки внесення грошових коштів за викуп будинку АДРЕСА_1, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, відповідно до яких ОСОБА_3 внесено гроші за викуп житлового будинку з господарчими спорудами АДРЕСА_1. З цих письмових доказів вбачається, що ОСОБА_4 від ОСОБА_3 отримано 1500 грн. та 13 000 доларів США, а ОСОБА_5 - 349500 грн. та 7000 доларів США (а.с. 10-43)

Судом встановлено, що дати та суми грошей, зазначені в квитанціях до прибуткового касового ордеру в цілому відповідають датам та сумам грошей, зазначених у графіках внесення грошових коштів за викуп будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_4, вони гроші від ОСОБА_3 взагалі жодного разу не отримували, а лише виписували квитанції до прибуткового касового ордеру за вказівкою ОСОБА_6. Проте їх пояснення спростовуються показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, які особисто за проханням ОСОБА_3 декілька разів передавали їм гроші як платіж за викуп будинку АДРЕСА_1.

Пояснення представника ОСОБА_2 про те, що гроші сплачувалися ОСОБА_3 та одразу ж їй поверталися, що на її думку підтверджується з однієї сторони графіком погашення по викупу будинку АДРЕСА_1 з підписами ОСОБА_5, ОСОБА_4, а з іншого боку аналогічним графіком з підписами ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_9, суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Суд вважає, що ці графіки свідчать про реальну сплату ОСОБА_3 грошей за будинок АДРЕСА_1, при цьому в підтвердження цього на руках у ОСОБА_3 залишався графік з підписами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про отримання грошей, а у відповідачів залишався графік з підписами ОСОБА_3 та її чоловіка про внесення цих коштів. В іншому випадку графік повернення коштів мав би відповідну назву, з якої можна б було встановити саме повернення коштів ОСОБА_3, але він має назву «Графік погашення по викупу будинку АДРЕСА_1».

Факт передачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 грошей, отриманих від ОСОБА_3, ОСОБА_6 в судовому засіданні не встановлений. Більше того, відповідачі заперечують сам факт отримання грошей від ОСОБА_3, з чого можна зробити висновок, що як наслідок вони ці гроші ОСОБА_6 не передавали.

А тому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є належними відповідачами, які безпідставно утримують грошові кошти ОСОБА_3 - ОСОБА_4 1500 грн. та 13 000 доларів США, що в національній валюті по курсу Національного банку, складає 175 180 грн., а ОСОБА_5 - 349500 грн. та 7000 доларів США, що в національній валюті по курсу Національного банку, складає 443020 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин позов в частині повернення відповідачами безпідставно набутого майна - грошових коштів - підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Частиною 2 статті 536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За обставин, на які посилається позивач, договором, законом або іншим актом цивільного законодавства розмір процентів за користування грошима не передбачено.

А тому позов в частині стягнення з відповідачів процентів за безпідставне одержання грошових коштів, належних ОСОБА_3, задоволенню не підлягає.

Судові витрати, понесені позивачем (судовий збір у розмірі 3441,00 грн. (а.с. 1), та у розмірі 117,7 грн. (а.с. 68), підлягають стягненню з відповідачів відповідно до положень статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 1212, 1214, 536 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 16, 60, 61, 88, 209, 213, 218, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення безпідставно набутого майна - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 175 180 (сто сімдесят п'ять тисяч сто вісімдесят) грн., та судові витрати у сумі 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 42 коп.. Всього підлягає стягненню 176 167 (сто сімдесят шість тисяч сто шістдесят сім) грн.. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 443 020 (чотириста сорок три тисячі двадцять) грн., та судові витрати у сумі 2568 (дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн. 28 коп.. Всього підлягає стягненню 445 588 (чотириста сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн.. 28 коп.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. С. Постол