УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2014 р. Справа № 876/6997/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Ільчишин Н.В., Святецького В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2014 року у справі за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправною бездіяльність і зобов»язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2013 року позивач - квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (надалі - КЕВ) звернувся до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова (надалі - УДК), змінивши позовні вимоги, просив визнати протиправною бездіяльність УДК, що полягає у не проведенні платежів згідно відповідних доручень з 10.06.2013 року по 05.05.2014 року з рахунку КЕВ за виконані роботи, отримані послуги та матеріальні цінності, а також зобов»язанння УДК вчинити дії, а саме забезпечити своєчасне проведення платежів за наданими КЕВ платіжними дорученнями.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що згідно вимог «Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України» від 24.12.2012 року №1408 органи Казначейства здійснюють відповідні платежі на підставі наданих платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів. Однак всупереч вищенаведеному та ст. 19 Конституції України, відповідач без поважних на те причин допустив протиправну діяльність, що полягає у не проведенні платежів з 10.06.2013 року з рахунку КЕВ за виконані роботи, надані послуги та матеріальні цінності, що стало причиною виникнення протермінованої кредиторської заборгованості на суму 3444455,92 грн. Просив позов задовольнити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив КЕВ». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.12.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №14 про розрахунково-касове обслуговування, відповідно до умов якого відповідач відкриває позивачу бюджетний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Державного казначейства України і Національного банку України та умов цього договору.
До УДК на виконання від розпорядника бюджетних коштів - КЕВ подано платіжні доручення за виконані роботи, отримані послуги та матеріальні цінності. У період з 10.06.2013 року по 31.12.2013 року не проведено УДК платежів з рахунку КЕВ на суму 2850472,19 грн. До 05.05.2014 року були проведені остаточні платежі з рахунку КЕВ за виконані роботи, отримані послуги та матеріальні цінності.
Згідно ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.
Положенням про єдиний казначейський рахунок, затверджений наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року №122, єдиний казначейський рахунок (надалі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (надалі - СЕП).
З метою відображення операцій, проведених через СЕП протягом банківського дня, у центрі оброблення СЕП Державному казначейству України та Головним управлінням Державного казначейства України відкрито технічні рахунки.
Державне казначейство України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.
За таких обставин, судова колегія звертає увагу, що виплата коштів відповідачем можлива лише за наявності підкріплення на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів у порядку черговості їх надходження - у межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань, наданого саме Державним казначейством України.
Таким чином, на виконання зазначених вище вимог, відповідачем платіжні доручення КЕВ подані до виконання, опрацьовувались та включались в інформацію щодо наявних платіжних доручень розпорядників коштів станом на поточну операційну дату, яка щоденно подавалась до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, а останнім до Державної казначейської служби України. Дана інформація подавалась щоденно наростаючим підсумком, в розрізі бюджетів (державного та місцевих) та в розрізі інших клієнтів, що, у свою чергу, не може вказувати на бездіяльність відповідача, тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача задоволенню не підлягають.
Разом з тим, апеляційний суд наголошує, що як під час слухання справи у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді позивачем не надано доказів щодо наявності відповідного підкріплення на єдиному казначейському рахунку на виконання платіжних доручень КЕВ.
Крім цього, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції з посиланням на ст. 19 Конституції України про те, що вимога позивача про зобов»язання УДК забезпечити своєчасне проведення платежів за наданими КЕВ платіжними дорученнями до задоволення не підлягає, так як суд позбавлений законних підстав для зобов»язання відповідача вчините вищевказані дії, оскільки в цьому випадку суд здійснить втручання у внутрішню діяльність суб»єкта владних управлінських функцій та такими своїми діями підмінить його в супереч конституційному принципу розподілу влад.
За таких обставин, судова колегія апеляційного суду прийшла до переконання, що УДК діяло на підставі та в межах повноважень, наданих йому законом, підстави для визнання його бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити дії щодо перерахування коштів відсутні.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв»язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2014 року у справі №813/8463/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: Гудим Л.Я.
Судді: Ільчишин Н.В.
Святецький В.В.