ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2014 р. Справа № 923/1064/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон
до Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет", м. Херсон
про стягнення 39034 грн. 54 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Сініцина В.Ю., представник, дов. від 20.12.13 року № 3357-15;
від відповідача - Довбенко О.В., представник, дов. від 26.08.2014року; Губа М.І., представник, дов. № 65-05/8 від 31.07.2014 року.
Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму 39034 грн. у тому числі: "- за лютий 2014р. 3% річних - 833 грн. 40 коп., пені - 4437 грн. 08 коп., з урахуванням інфляційних - 7 206 грн. 64 коп. та 7% штрафу - 15 286 грн. 63 коп.; - за березень 2014р. - 3% річних - 479грн. 88 коп., пені - 3039 грн. 22 коп., з урахуванням інфляційних - 3 167 грн. 99 коп. та 7% штрафу - 4583 грн. 70 коп."
Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що, оскільки, по-перше, санкції застосовувалися до договору № 344 від 29.01.2014р., зобов'язання за яким були відповідачем виконані, по-друге, санкції застосовувалися до періоду, в якому договір на постачання теплової енергії був відсутній. Крім того, невідповідність заявленої суми позовної заяви позивача 39034 грн. 54 коп. до раніше визначеної суми штрафних санкцій - 60147 грн. 45 коп. підтверджує факт необ'єктивності його претензійних вимог.
Відповідач вважає, що договір № 344 від 19.03.2014 року, на який позивач посилається в позовній заяві втратив юридичну силу, а за основу повинен бути взятий договір № 334 від 17.04.2014 р., відповідно до якого згідно ст. 179 Господарського кодексу України зобов'язання у відповідача виникли після 7 травня 2014 року (з 08.05.2014 р. по 14.07.2014 р.) і лише за цей період можуть бути застосовані санкції, а саме: пеня (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) на суму 2317 грн. 86 коп., річні (3%) - 365 грн. 98 коп., сума боргу з урахуванням індексу інфляції - 3167 грн. 99 коп. штраф (7%) - 4583 грн. 7 коп., всього на суму 10435 грн. 53 коп.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, господарський суд -
в с т а н о в и в:
Позивач, звертаючись з позовом обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ним на протязі лютого - березня 2014р. в рахунок договору № 334 від 17.04.2014 р. надавались відповідачу послуги по поставці теплової енергії, за яку відповідач в порушення умов договору не розрахувався.
Із п. 10.1 договору № 334 від 17.04.2014 р. вбачається, що даний договір діє з моменту його підписання до 31.12.2014р. Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України домовились, що всі умови договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.04.2014р.
У той же час позивачем заявлені позовні вимоги за лютий - березень 2014р. До того ж із акту звірки розрахунків вбачається, що відповідач станом на 12.08.2014р., тобто до звернення позивача з позовом, оскільки позов подано до суду 18.07.14р., розрахувався з позивачем у повному обсязі.
Із розрахунку позивача вбачається, що ним сума боргу до стягнення не заявлялась, а фактично до стягнення заявлені лише інфляційні втрати за лютий місяць у сумі 7206 грн. 64 коп., а за квітень - у сумі 3167 грн. 99 коп. та 3% річних у сумах відповідно за лютий - 833 грн. 40 коп. та за березень у сумі 479 грн. 88 коп.
Вказані суми заявлені на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки договір № 334 від 17.04.2014 р. не регулює взаємовідносини сторін, то посилання позивача на те, що відповідач повинен був розрахуватись за надані йому послуги з опалення у строк до 25 числа місяця, що наступає за розрахунковим, є безпідставним.
Відповідачем надана копія договору № 344 від 29.01.14р. то з положення договору № 344 від 29.01.2014 року, умови якого розповсюджувалися на відносини, що виникли з 1 січня 2014 року і дія якого тривала до 31 березня 2014 року, то із п. 4.1 цього договору вбачається, що розрахунки здійснюються шляхом оплати споживачем отриманої теплової енергії після пред'явлення виробником рахунку на оплату та підписання сторонами акту виконаних робіт або шляхом попередньої оплати, яка може здійснюватись на підставі Постанови КМУ від 09.10.2000р. № 1404.
Таким чином строки оплати теплової енергії вказаним договором не встановлені, оскільки навіть умова про те, що оплати споживачем отриманої теплової енергії після пред'явлення виробником рахунку на оплату та підписання сторонами акту виконаних робіт не містить вказівки на те, на протязі якого строку з моменту підписання вказаних документів повинна бути здійснена така оплата, а тому сторони повинні були керуватись ст.530 ЦК України, відповідно до якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем не надано доказів того, що ним заявлена вимога відповідачу про перерахування оплати за поставлену теплову енергію, а тому невідомо з якого строку у позивача виникло право на нарахування сум втрат від інфляції та 3% річних, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення штрафу та пені у сумах відповідно 19870 грн. 33 коп. та 7476 грн. 30 коп., то господарський суд виходить із того, що відповідно до ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Із тексту договору № 344 від 29.01.14р. вбачається, що умови цього договору, які розповсюджувалися на відносини, що виникли з 1 січня 2014 року і дія якого тривала до 31 березня 2014 року, не передбачали такої відповідальності відповідача, а тому підстав для стягнення вказаних сум не вбачається.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
в и р і ш и в:
1.В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 02.09.2014 року.
Суддя З.В. Клепай