Судове рішення #38451177

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________




Провадження № 22ц/790/5141/14 Головуючий 1 інстанції Довготько Т.М.

Справа № 643/12560/13-ц Доповідач - Трішкова І.Ю.

Категорія: спадкові



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: Пилипчук Н.П., Крилової Т.Г.,

при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,


ВСТАНОВИЛА:


У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив встановити факт його родинних відносин з ОСОБА_4 та визнати за ним право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_4

Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла сестра позивача ОСОБА_4, у зв'язку із чим відкрилася спадщина на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_3 яка належала померлій на підставі договору дарування від 25 квітня 1950 року. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 червня 2011 року визнано недійсним заповіт, складений 13 травня 2005 року ОСОБА_4, яким належну їй частину будинку вона заповіла ОСОБА_1 Спадкоємців за законом першої черги немає, позивач спадщину прийняв, оскільки на час її відкриття постійно проживав разом із спадкодавцем у вказаному будинку, зареєстрований за його адресою. Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом позивачу відмовлено у зв'язку з недоведеністю родинних відносин з ОСОБА_4

У вересні 2013 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов, вимоги якого уточнила в ході розгляду справи та просила визнати за нею право власності на 1/6 частину спірного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є племінницею померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4. Її мати ОСОБА_6, яка була рідною сестрою ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За життя спадкодавця вона піклувалася станом її здоров'я, допомагала матеріально та здійснила поховання за власний рахунок.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 5 листопада 2013 року, первісний позов задоволено частково. Встановлено, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року є рідною сестрою ОСОБА_4 Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/12 частину будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року. У задоволенні іншої частини вимог зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; обставини, що мають значення для справи і які суд вважав встановленими, не доведені; судом порушені норми матеріального і процесуального права.

В частині встановлення факту родинних відносин між померлою та позивачем рішення суду не оскаржувалось.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явилась, але була попереджена про день та час слухання справи телефонограмою, що підтверджується її заявою про перенесення слухання справи з 28.08.2014 року на іншу дату.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру, також повідомлялась про день та час слухання справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана належна їм оцінка і відповідно до встановленого ухвалено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.10,11,60,212,213 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_2 станом на 2006р. зареєстрований на праві власності за ОСОБА_8 1/3 частина; за ОСОБА_9 1/4 частина; за ОСОБА_2 1/4 частина та за ОСОБА_4 1/6 частина домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 рідна сестра ОСОБА_4 та рідна тітка ОСОБА_1, після якої залишилася спадщина у вигляді 1/6 частини вище вказаного житлового будинку.

Відповідно до розділу 22 Інструкції про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004року (яка діяла на момент відкриття спадщини), письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 ЦК України - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Після скасування заповіту, у відповідності до ст.ст. 1222, 1257, 1262, 1266 ЦК України у позивача за основним позовом ОСОБА_4 та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 виникло право на спадкування частини спадщини, що відкрилася після смерті сестри, як спадкоємця другої черги та племінниці, як спадкоємиці другої черги за правом представництва, оскільки ОСОБА_4 проживав і був постійно зареєстрований разом зі спадкодавцем, а ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори у 6-місячний строк.

Доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_4 не проживав разом зі сестрою, спростовуються наданими суду доказами.

ОСОБА_4 проживав у будинку по АДРЕСА_2 постійно разом із сестрою до дня її смерті й проживає в цей час, що підтверджується реєстраційним записом у паспорті ОСОБА_4, де зазначена адреса його реєстрації: АДРЕСА_2 та відомостями адресно-довідкового бюро де вказано, що ОСОБА_4 була зареєстрована за тією ж адресою.

Виділ в натурі ідеальних часток власників в будинку АДРЕСА_2 не відбувався.

Крім того, ОСОБА_4 надав технічний паспорт на спірний будинок, з якого вбачається, що між кімнатою 1-2 площею 10,7 кв.м , яку займає позивач, та кімнатою 1-4 площею 20,9 кв.м, яку займала померла, є дверний пройом.

Тому пояснення позивача про те, що він проживав разом з сестрою та користувався кухнею 1-12, вхід до якої був тільки через кімнату 1-4, знайшли своє підтвердження.

Згідно довідки голови вуличного комітету від 13.02.2014 року ОСОБА_4 проживав разом з сестрою за адресою АДРЕСА_2 (а.с.146)

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона проживала разом з тіткою до її смерті однією сім'єю, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Як встановлено, ОСОБА_1 постійно мешкає у м.Москва Російської Федерації. З довідки начальника КЖЕП Київського району м.Харкова №1 вбачається, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 і мешкає одна з 25.04.2002 року.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Отже, ОСОБА_4 є спадкоємцем після смерті сестри ОСОБА_4 другої черги за законом, оскільки встановлено, що спадкоємці першої черги за законом відсутні.

Заперечення ОСОБА_1 щодо проживання ОСОБА_4 разом з ОСОБА_4 на день її смерті не знайшли свого підтвердження та не спростовані наданими доказами.

З огляду на наведене, рішення суду є законним і обгрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Підстав для зміни чи скасування рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.



Головуючий:


Судді:





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація