Справа № 2-47

2009 рік

   

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14.01.2009 рік                                                                                                        м.Василівка

Василівський районний суд у складі:

Головуючого судді                                              Степаненко Ю.А.

При секретарі                                                      Васюковій М.О.

Розглянувши цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1  до ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж, про захист прав споживачів та стягнення моральної і матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві та доповненні до неї ОСОБА_1  вказує, що 15.09.2003 року між ним, як власником житлового будинку   АДРЕСА_1  та ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж, укладено договір про надання послуг з постачання електроенергії.        Таким чином, між ним та відповідачем склалися договірні відносини.

         Виходячи з суті вказаних правовідносин, відповідач зобов'язаний забезпечувати йому надійну поставку електричної енергії у відповідності з умовами ліцензії та договору.       Але зі сторони відповідача  мав місце факт грубого ігнорування названих норм та його прав як споживача. Починаючи з листопада 2003 року в його будинку мали місце систематичні перепади напруги, а з кінця грудня 2006 року перепади стали регулярними.

08.04.2007 року у позивача вийшли з ладу: телевізор SONI KV-S 2951 К, тюнер PIONER F-104, мікрохвильова пічка  DAEWOO KOG, електропіч GORENIE, радіотелефон Panasonik KXTC - 160 В, радіотелефон Panasonik  КХ-ТСD -775 RU з вини відповідача.     Приймаючи до уваги, що гарантійний термін вказаної техніки сплинув, він вимушений був оплатити спеціалісту суму в розмірі 2210 гривень за ремонт вказаної техніки.

 Крім того, вийшов з ладу газовий котел " Junkers", вартість ремонту якого складає 1124 грн. Також  позивачу довелося витратити  200 грн на перевозку побутової техніки.

 Вказаними вище протиправними діями відповідача позивачеві  була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що  він знаходився в емоційній та психологічній напрузі, що душевно отруювало йому святкування  улюбленої події року -паски.           Крім цього, було порушено його звичний устрій життя та його сім'ї, він вимушений був звернутися за медичною допомогою. Свої моральні страждання позивач оцінює у 50000 гривень.

  У зв'язку з тим, що позивач не володіє необхідними знаннями в області юриспруденції він  уклав  договір з адвокатом ОСОБА_2  щодо захисту його інтересів в суді на суму 500 грн.

  Позивач просить стягнути з відповідача  моральну шкоду в розмірі 50000 гривень, матеріальну шкоду в розмірі 3534 гривень та 500 грн. - витрати на юридичну допомогу.

   

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просить суд їх задовольнити, а також доповнив до позову, пояснивши, що житловий будинок   АДРЕСА_1  у 2003 році він з дружиною подарували дочці – ОСОБА_1 , прізвище якої після одруження «Тюканкіна». В будинку проживає він з дружиною та донька з чоловіком та дитиною. Вся та техніка, яка вказана ним у позові, купувалася ним та належить йому. Про те, що трапилася в електромережі перенапруга 08.04.2007 року в результаті якої вийшли з ладу всі ті електроприлади, які вказані у позові, він дізнався 09.04.2007 року, коли приїхав додому з відрядження. На час його приїзду всі недоліки в електромережі працівниками відповідача було усунуто. Він звертався неодноразово до відповідача з проханням вирішити справу мирним шляхом, але той відмовляється. Він належним чином виконує умови договору, укладеного між ним та відповідачем, оплачуючи надані послуги, а відповідач порушив умови договору, поставивши йому електричну енергію неналежної якості, що призвело до поломки побутової техніки. Побутові прилади вийшли з ладу не тільки у його будинку, але й у інших будинках, але інші власники не звернулися до суду, оскільки їх техніка перебувала на гарантії, а тому й відремонтована безкоштовно, а строк дії гарантії на його прилади, сплив, тому він за свій кошт проводив її ремонт. Також він пояснив, що ніяких порушень з його боку ПКЕЕН не було, до нього відповідач жодного разу за час дії договору не пред’явив ніяких вимог. Крім того, якби навіть і були б порушення  з його боку, але  не вийшли б з ладу електричні приладу у сусідніх будинках. Посилання представника відповідача на факт підключення ним електричних котлів без їх згоди вважає безпідставними, оскільки вони мають напругу до 220 кВт, що не потребує узгодження.

В судовому засіданні представник позивача в особі ОСОБА_2  також позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові, просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача в особі ОСОБА_3  позовні вимоги не визнала у повному обсязі, пояснивши, що відповідно до п.11.3 договору, який укладено між позивачем та відповідачем, енергопостачальник зобов'язується гарантувати безпечне користування послугами, пов'язаними з енергопостачанням за умови дотримання споживачем  вимог Правил безпечної експлуатації внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових електроприладів.

  11.04.2007 року на адресу відповідача надійшла претензія від позивача про те, що 08.04.2007 року у будинку АДРЕСА_1  погоріли електроприлади, у зв'язку з чим необхідно з’ясувати причину та відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.

12.04.2007 року було складено акт -претензію , у якому зазначено, що у позивача вийшли з ладу електроприлади. При цьому, представниками відповідача у присутності позивача були здійснені виміри  параметрів якості електричної енергії пофазно, що були в межах норми. Також зафіксовано, що позивач має трьохфазний прилад обліку.

Надані для огляду протоколи лабораторних іспитів були з простроченим строком випробування та датовані 20.08.2003 року.

Відповідно до п.п. 1.7.33, 1.7.36 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) електроустановка повинна мати заземлюючі пристрої та згідно п.6.7.3. таблиці  25 додатку 1 Правил технічної експлуатації елекротустановок ( ПТЕЕ) мати лабораторні  випробування та вимірювання заземлюючих пристроїв, котрі повинні проводитися не рідше 1 разу на рік.

       Відповідно до п.42 ПКЕЕН споживач зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, що зі сторони позивача не виконано.

 На момент  складення акту-претензії у позивача було підключено Електрогазовий котел двухфунціонального газового водонагрівача. Відповідно до проекту " променергокомплект" 219775.03.266-ЄС від 05.07.2003 року та технічних умов від 18.07.2003 року № 1428/22 не передбачено підключення електрогазового котла двухфунціонального газового водонагрівача.

       Відповідно до п.9.7 договору позивач зобов'язався узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки. З боку позивача вказаний обов'язок не виконано. Електрогазовий котел та встановлені додаткові розетки не зазначені у вказаному вище проекті. При цьому, саме у ці додаткові розетки були підключені деякі пошкоджені прилади.

     Причиною виходу зі строю електроприладів, якщо мала місце перенапруга електромережі енергопостачальника, є недотримання споживачем нормативно-технічних вимог.

      08.04.2007 року в результаті сильного пориву вітру трапився хлест проводів Ф-3 КТП-15/628. В оперативному журналі Василіввського РЕМ зазначено: "Відключився Ф-3 в КТП-15/628".

     У позивача згідно проекту повинен бути встановлений автоматичний вимикач захисту 0,4 кВ QF 1 25/3 А, а фактично встановлений вимикач 40/3 А.

   При пошкодженні електроприладу виникає коротке замикання у мережі  домоволодіння споживача. Автоматичний вимикач 40/3 А при цьому не відключить об'єкт споживача від мережі електропостачальника, що приведе до збільшення струму короткого замикання  в побутових мережах, та як наслідок- подальше пошкодження електрообладнання позивача. При цьому, контур заземлення позивача не відповідав ПУЕ.

  Вимірювання опору заземлюючого пристрою на КТП відповідно до Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж проводиться 1 раз на 12 років. Останнє вимірювання на КТП-15/628 проводилося 20.09.2006 року.

  На момент складення акту-претензії та позову експертиза щодо причин пошкодження електроприладів  проведена не була. Думка спеціаліста не є експертним висновком стосовно причин виходу електроприладів з ладу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

   Відповідно до п.18.5 договору енергопостачальник не несе відповідальності за тимчасове припинення постачання електроенергії, відпуск електроенергії, параметри якості не відповідають показникам, зазначеним у договорі, або за шкоду заподіяну споживачу, якщо доведе, що вони виникли не з його вини, а з вини споживача або в наслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п.19.2 договору споживач несе відповідальність за порушення ПКЕЕН.

  Відповідно до ст.137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому саме полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно , з яких міркувань виходить позивач, визначаючи розмір відшкодування та якими доказами це підтверджується .

    Згідно положення п. 5 ст. 4 Закону України " Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках передбачених законодавством. Однак норми ст.ст. 711, 714, 1209 ЦК України Закону України " Про електроенергетику" не передбачають таких випадків щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до цього заявлена до відшкодування моральна (немайнова) шкода не визнається відповідачем в повному обсязі.

 Також представник підтвердила факт звернення до відповідача й інших жителів вулиці, на якій проживає позивач, з тим, що 08.04.2007 року у них вийшли з ладу електричні прилади, але з усіма ними спір було вирішено мирним шляхом.  За стан електричних мереж відповідальність несе відповідач та крім відповідача ніхто не має право самостійно втручатися в роботу мережі.

Представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4  пояснив, що працює електромонтером на підприємстві відповідача. 08.04.2007 року був сильний вітер. Він у складі бригади, виїхав за викликом на вул..Сонячну в м.Василівка. В результаті поривів вітру відбувся захлест проводів, що призвело до вимкнення автомату на КТП. Вони перевірили лінію електромережі, усунули недоліки, шляхом перетяжки проводів, включили автомат.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5  пояснив, що  працює водієм на підприємстві відповідача. 08.04.2007 року був сильний вітер. Він у складі бригади, виїхав за викликом на вул..Сонячну в м.Василівка. В результаті поривів вітру було зірвано ізомер на опорі, відбувся захлест проводів, що призвело до вимкнення автомату на КТП. Вони перевірили лінію електромережі, усунули недоліки, шляхом перетяжки проводів, включили автомат. Під час, коли вони перебували на місці пригоди, до них підходив один чоловік, який скаржився на те, що в його будинку вийшли з ладу електроприлади.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6  пояснив, що працює майстром на підприємстві відповідача. 08.04.2007 року його на роботі не було, оскільки були вихідні дні. Про подію, яка сталася в цей день йому стало відомо приблизно 10.04.2007 року коли він у понеділок вийшов на роботу. Йому відомо, що 08.04.2007 року був сильний вітер, який й призвів до тих наслідків, які сталися, а тому вважає, що відповідач не повинен нести ніякої відповідальності. Крім того, він пояснив, що за стан електричних мереж відповідальність несе відповідач та крім відповідача ніхто не має право самостійно втручатися в роботу мережі. Огляд електроліній проводиться 1 раз на рік, а огляд КТП-1 раз на 2 роки.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7  пояснила, що є донькою позивача і  їй батьками було подаровано житловий будинок   АДРЕСА_1 , в якому проживають на даний час її батьки. В будинку ніяких речей, у тому числі побутової техніки, електроприладів, крім особистих незначних, які б належали їй чи її чоловікові, немає. Всі ті прилади, які вказані батьком у позові, належать саме її батькам та саме батько проводив ремонт їх після того, як 08.04.2007 року вони вийшли з ладу. Також вона пояснила, що їй відомо про те, що в цей день з ладу вийшли електроприлади й у інших будинках  вулиці. Про те, що саме відбулося 08.04.2007 року вона дізналася через декілька днів від батьків, оскільки на той час перебувала на навчанні у м.Харкові.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги  підлягають задоволенню частково за слідуючих підстав:

Як було встановлено в судовому засіданні і як вбачається із матеріалів справи, власницею житлового будинку   АДРЕСА_1  є ОСОБА_7 , що підтверджується Договором дарування, копія якого є в матеріалах справи.

15.09.2003 року між позивачем та ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж було укладено Договір про користування електричною енергією, копія якого є у справі.

Відповідно до п.1 Договору, Енергопостачальник взяв на себе зобов'язання постачати позивачу електричну  енергію у необхідних їй обсягах відповідно до потужності 2,5 кВт електроустановок Споживача з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а позивачка зобов'язана оплачувати вартість одержаної електричної енергії за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором. Як пояснили позивач та представник РЕМ в судовому засіданні, позивач вчасно сплачує за надані відповідачем послуги.

Відповідно до п.8 Договору, позивач має право на отримання електроенергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами, на  якісне обслуговування електричних мереж, розрахункових приладів обліку,  та на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення енергопостачальником його прав.

08.04.2007 року внаслідок хлесту проводів Ф-3 КТП-15/628, вийшла з ладу побутова техніка та інші прилади позивача, що підтверджується поясненнями позивача, свідка ОСОБА_7 , Актом-претензією, претензією, думкою спеціаліста, які є у справі.

Позивачем було за свій кошт відремонтовано всі вказані прилади, а саме: телевізор SONI  KV-S 2951 К, тюнер PIONER F-104, мікрохвильова пічка  DAEWOO, електропіч GORENIE, радіотелефон Panasonik KX-TC - 160 В, радіотелефон Panasonik  КХ-ТСD -775 RU, газовий водонагрівач " Junkers", вартість ремонту складає  3332 грн., що підтверджується думкою спеціаліста, накладною, квитанціями, нарядом-замовленням та актом виконаних робіт, які є у справі.

На юридичну допомогу у зв’язку з розглядом даної справи позивачем було витрачено 500 грн, що підтверджується квитанцією, яка є у справі.

Нормативне обґрунтування рішення.

Відповідно до ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів, щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.711 ЦК України, шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.

Відповідно до ст.714 ЦК України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної  або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка заподіяла її, при наявності її вини.

Згідно ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо, або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст.1209 ЦК України, продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах. Продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування  або зберігання товару (результатів робіт, послуг).

Згідно ст.1210 ЦК України, шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

Ст.1211 ЦК України передбачає строки відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

Згідно п.1 Правил користування електроенергією для населення, затверджених  Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. №-1357 зі змінами (далі Правила) ці Правила регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками. Правила обов"язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Згідно п.3 Правил, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником.  

Згідно п.8 Правил, прилади обліку електричної енергії мають бути придбані встановлені, підключені енергопостачальником.

Пп.35-48 Правил передбачають перелік прав, обов"язків та відповідальності Енергопостачальника та Споживача, у тому числі: енергопостачальник зобов'язується забезпечувати постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензії та договором; гарантувати безпечне користування послугами; споживач має право на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами; на відшкодування згідно із законодавством збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, на якісне обслуговування енергопостачальником електричних мереж і приладів обліку; енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством.

Ст.ст.24-26 Закону України "Про електроенергетику" передбачає перелік прав, обов"язків та відповідальності Енергопостачальників та Споживачів, у тому числі: енергопостачальними зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензії та договорів;  споживач має право на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами, на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно із законодавством.

Ст.25 вказаного Закону також передбачає, що захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюється Законом України "Про електроенергетику", Законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції" , "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими  актами.

Відповідно до  ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року зі змінами, споживач- це громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб; виконавець-це підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які виконують роботи або надають послуги; договір- це усна чи письмова угода між споживачем і виконавцем про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюються кіпівля-продаж, роботи та послуги.

Відповідно до ст.4  Закону України "Про захист прав споживачів",  споживачі під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб, мають право на : державний захист своїх прав; гарантований рівень споживання; належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування; безпеку товарів (робіт, послуг); необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент,  а також про їх виробника (виконавця, продавця);  відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров"я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об"єднання в громадські організації споживачів (об"єднання споживачів).  

Відповідно до ст.10  цього Закону, споживач має право на відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Відповідно до ст.23 Закону, захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів"  передбачає перелік випадків, коли у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність.

Відповідно до  п.23 Постанови  Пленума Верховного Суду України " Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12.04.1996 року №5 зі змінами,  при вирішенні вимог споживачів про відшкодування моральної шкоди, суди повинні виходити з роз"яснень Постанови  Пленума Верховного Суду України  "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4 зі змінами. Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має грунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.

Відповідно до  п.5 Постанови  Пленума Верховного Суду України , "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність  діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з"ясувати, чи підтверджується  факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності  по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1  ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2   ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60    ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.64    ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до таких висновків:

-     між позивачем та відповідачем- ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж існують  договірні правовідносини щодо користування електричною енергією;

-     укладений ними договір є обов'язковим для виконання обома сторонами;

-     у разі порушення зобов'язань, передбачених цим договором, настають наслідки, передбачені ним, а також вищевказаними нормами діючого законодавство, а саме: сторона, винна у заподіянні шкоди, повинна відшкодувати іншій стороні завдані збитки;

-     позивач, зі свого боку, належним чином виконує взяті на себе зазначеним договором зобов'язання, оплачуючи надані послуги, а ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж 08.07.2007 року поставило  позивачу електричну енергію неналежної якості, що призвело до пошкодження побутової техніки та інших приладів, які належать позивачеві;

-     тому, ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж повинно відшкодувати позивачеві завдані матеріальні збитки;

-     в судовому засіданні не було надано належних доказів на підтвердження того факту, що шкода позивачу була заподіяна не з вини відповідача. Посилання представника відповідача на наявність сильного вітру є неналежними та не знімають відповідальності з відповідача щодо відшкодування шкоди за заподіяну шкоду. Посилання представника відповідача на порушення позивачем ПКЕЕН також є безпідставними, оскільки суду не надано належних доказів на підтвердження даного факту ;

-в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт пошкодження з вини відповідача належних позивачеві:      телевізора SONI  KV-S 2951 К, тюнера PIONER F-104, мікрохвильової  пічки  DAEWOO, електропіч GORENIE, радіотелефона Panasonik KX-TC - 160 В, радіотелефона Panasonik  КХ-ТСD -775 RU, газового водонагрівача " Junkers", вартість ремонту яких складає  3332 грн.;

-     в судовому засіданні   не було надано належних доказів на підтвердження того факту, що позивачем було витрачено 200 грн. на перевезення пошкодженої техніки, оскільки розписка, яка є у справі, оформлена неналежним чином (не відомо, ким саме вона була написана та чи відповідають дійсності викладені у ній факти);

- також в судовому засіданні   не було надано належних доказів на підтвердження того факту, що позивачем було витрачено на ремонт газового водонагрівача " Junkers" 1124 грн., оскільки, відповідно до квитанцій, які є у справі, ним було витрачено:  998 грн. –на купівлю плати  та 124 грн.-за послуги по заміні плати, а того: 1122 грн.;

-     судові витрати позивача на юридичну допомогу, суд вважає необхідним задовольнити та стягнути в сумі  500 грн.;

-      в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди, суд вважає необхідним відмовити, оскільки, хоча ст..4 Закону України "Про захист прав споживачів" й передбачає право споживача на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя та здоров'я людей продукцією, неналежною якістю наданих послуг…., у випадках, передбачених законодавством,  однак  норми ст..ст.714,711,1209 ЦК України та Закону України "Про електроенергетику" не передбачають таких випадків;

-     суд вважає необхідним також стягнути з ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж на користь місцевого бюджету Василівського району Запорізької області  державне мито у розмірі 51 грн., а також на користь державного бюджету Василівського району Запорізької області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року зі змінами, Законом України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 року зі змінами, Правилами користування електроенергією для населення, затвердженими  Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. №-1357 зі змінами,  Постановою  Пленума Верховного Суду України " Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12.04.1996 року №5 зі змінами, Постановою Пленума Верховного Суду України  "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від  31.03.1995 року зі змінами, ст.ст.526, 610,611,614,617,625,628, 629, 711, 714, 1166, 1167, 1172,1192, 1209, 1210, 1211 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57,58, 59, 60, 64,81,88,208, 209,212, 213, 214, 215 ЦПК України,-

   

ВИРІШИВ:

Позов,- задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж на користь ОСОБА_1  : 3332 грн.-матеріальну шкоду, 500 грн.-витрати на юридичну допомогу, а того: 3832 грн.

Стягнути з ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж на користь місцевого бюджету Василівського району Запорізької області  державне мито у розмірі 51 грн.

Стягнути з ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж на користь державного бюджету Василівського району Запорізької області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог-відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Суддя Василівського

 Районного суду                                                                            Ю.А.Степаненко