29.08.2014

Справа № 2-626

за 2014 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2014 року місцевий Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

при секретарі Кіріл С.В.

з участю прокурора Гузун С.Л.

представника органу опіку та піклування

Новоселицької райдержадміністрації Михайлової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Новоселицької райдержадміністрації звернувся до суду з позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що відповідачі як батьки малолітнього ОСОБА_2 безвідповідально відноситься до своїх батьківських обов'язків, ухиляються від виховання сина, матеріально не підтримують його, не цікавляться його життям та навчанням, залишили дитину на виховання та утримання дідуся ОСОБА_5. Просив суд відібрати малолітнього ОСОБА_2 від відповідачів без позбавлення останніх батьківських прав, оскільки подальше перебування сина у них, загрожує його здоров'ю.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Прокурор також підтримав позовні вимоги, пояснивши, що подальше перебування малолітнього ОСОБА_2 у відповідачів може негативно вплинути на його здоров'я, становлення його як особистості.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися та не повідомили суд про причини своєї неявки, будучи належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення їм судових повісток. Зі згоди представника органу опіки та піклування суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що є батьком відповідача ОСОБА_3. Відповідачі вихованням сина ОСОБА_2 не займаються, умов для проживання не мають та подальше перебування малолітнього ОСОБА_2 у відповідачів загрожує його здоров'ю.

Аналогічні покази дав допитаний як свідок сільський голова с. Жилівка Новоселицького району ОСОБА_6.

Вислухавши пояснення представника органу опіки та піклування та прокурора, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі є батьками малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження.

В даний час малолітній ОСОБА_2 фактично перебуває на утриманні та вихованні своїх дідуся ОСОБА_5 та бабусі ОСОБА_8, що підтверджується довідкою Жилівської сільської ради Новоселицького району № 188 від 24 травня 2014 року.

З акту обстеження матеріально-побутових умов господарства відповідачів від 03 квітня 2014 року вбачається, що відповідачі за місцем своєї реєстрації - в с. Жилівка Новоселицького району близько 2 років не проживають, будинок потребує капітального ремонту, проживання в ньому неможливе, електроенергію відключено, земельна ділянка не обробляється.

З довідок характеристик Жилівської сільської ради Новоселицького району вбачається, що відповідачі за місцем проживання характеризуються з негативної сторони, зловживають спиртними напоями, не займаються вихованням малолітнього сина ОСОБА_2, який фактично перебуває на утриманні та вихованні дідуся ОСОБА_5.

Рішенням органу опіки та піклування Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області № 15 від 15 квітня 2014 року визнано доцільним відібрання малолітнього ОСОБА_2 від своїх батьків без позбавлення останніх батьківських прав, оскільки вони розійшлися та залишили свою дитину на дідуся ОСОБА_5, який повністю доглядає та утримує дитину, створює необхідні умови для нормального її розвитку та проживання.

За вказаних обставин, оцінюючи у сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку, що подальше перебування малолітнього ОСОБА_2 з відповідачами загрожує його здоров'ю, нормальному фізичному та духовному розвитку дитини.

Згідно шостого принципу декларації ООН прав дитини від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею дев'ятою Конвенції ООН про права дитини 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно правовим положенням, викладених у третьому розділі Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно ст. 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків не позбавляючи їх батьківських прав, якщо залишення дитини у них є небезпечним для їх життя, здоровя та виховання та передати їх органу опіки та піклування.

За таких умов суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог органу опіки та піклування Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області та відібрання малолітньої дитини від відповідачів без позбавлення їх батьківських прав.

Крім цього, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави необхідно стягнути судові витрати по справі.

На підставі ст. 170 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Відібрати без позбавлення батьківських прав від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їх дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати його органу опіки та піклування Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області, попередивши їх про зміну свого ставлення до виховання свого малолітнього сина.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір з кожного в розмірі 121 гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький райсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідачі можуть подати до Новоселицького райсуду заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти календарних днів з моменту його отримання.

Суддя: