Справа № 640/8794/14-ц
н/п 2-н/640/1602/14
УХВАЛА
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
"13" червня 2014 р. суддя Київського районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 розглянувши заяву Комунального підприємства "Харківводоканал" до ОСОБА_2, про видачу судового наказу -
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_3 підприємство "Харківводоканал" звернулось до суду з заявою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 грудня 1999 року по 30 квітня 2014 року у сумі 2966 грн. 67 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 серпня 2009 року по 30 квітня 2014 року у сумі 627 грн. 39 коп., індексу інфляції у розмірі 102 грн. 92 коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 60 грн. 23 коп.
Вивчивши матеріали цивільної справи, приходжу до висновку, що зазначена заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з боржника з централізованого водопостачання за період з 01 грудня 1999 року по 30 квітня 2014 року, за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 серпня 2009 року по 30 квітня 2014 року не підлягає розгляду в порядку наказного провадження з наступних підстав.
Пункт 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачає, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Вказана постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження” орієнтує суди, що наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб’єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб’єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов’язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до заяви КП "Харківводоканал" та розрахунку суми боргу, заявник ставить питання про стягнення з боржника суми боргу за наданні послуги з централізованого водопостачання за період з 01 грудня 1999 року по 30 квітня 2014 року у сумі 2966 грн. 67 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 серпня 2009 року по 30 квітня 2014 року у сумі 627 грн. 39 коп.
Разом з тим загальна позовна давність, передбачена ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити.
На підставі зазначеного та керуючись ч. 3 ст. 100, ч.2 ст. 101 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити у прийнятті заяви Комунального підприємства "Харківводоканал" до ОСОБА_2, про видачу судового наказу.
Роз’яснити заявнику про його право на звернення до суду з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.В. Якуша