АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа №645/5317/13
Провадження№ 22-ц /790/5912/14 Головуючий 1 інст. - Бондарева І.В.
Категорія: спадкові Доповідач - Гуцал Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Гуцал Л.В.,
суддів -Коростійової В.І., Івах А.П.
за участю секретаря - Ковгана С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на заочне рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 15 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності, -
встановила:
У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.
Просив встановити факт його проживання однією сім'єю більш п'яти років з ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнати за ним право власності на 34/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2
Посилався на те, що він перебував у шлюбі з матір'ю ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті дружини він продовжував проживати у квартирі з дочкою померлої дружини та фактично доглядав за нею до смерті, як за непрацездатним інвалідом дитинства. Вони спільно приватизували 68/100 частин спірної квартири. Після смерті ОСОБА_2 він є єдиним спадкоємцем.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2013 року, позов задоволено. Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 з ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, більше п'яти років до часу відкриття спадщини. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 34/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2
В апеляційній скарзі Харківська міська рада просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 лютого 2014 року заочне рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 15 листопада 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2014 року частково задоволено касаційну скаргу Харківської міської ради - ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 лютого 2014 року у частині визнання права власності скасовано і справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 лютого 2014 року залишено без змін.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає апеляційному перегляду лише в частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 34/100 частини комунальної квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2
У суді апеляційної інстанції представник Харківської міської ради апеляційну скаргу підтримав, вважав, що позовні вимоги в частині визнання права власності на спадкове майно задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не дотримано встановлений законом порядок оформлення спадщини.
Представник ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги в частині позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно не заперечував.
Апеляційна скарга в частині вимог що переглядаються підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов в частині визнання за позивачем права власності на спірну нерухомість, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 довів факт його проживання однією сім'єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини з ОСОБА_2, є єдиним спадкоємцем останньої, а відтак є підстави для визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України.
Такий висновок не грунтується на законі.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. З березня 1979 року вони проживали разом однією сім'єю з її дочкою ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла.
27 травня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приватизували частину зазначеної вище комунальної квартири та відповідно до Свідоцтва про право власності на житло набули права спільної сумісної власності на 68/100 частин цієї квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина. На час відкриття спадщини позивач проживав разом із спадкодавцем та був з нею зареєстрований за однією адресою.
Частинами 1, 3 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.
Згідно із ст. 69 зазначеного Закону нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.
Нотаріус також перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.
За змістом роз'яснень, що містяться у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до повідомлення Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори від 27 серпня 2013 року після смерті ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходили, спадкова справа не заводилась (а.с. 34).
Отже, ОСОБА_1 з відповідною заявою про прийняття спадщини у встановленому законом порядку до нотаріальної контори не звертався, відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій щодо оформлення спадщини не отримував, а відтак підстав для визнання за ним права власності на спірне спадкове майно у судовому порядку на даний час немає.
Позивач не позбавлений можливості оформити спадщину у нотаріальній конторі, а у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину та виникнення спору, може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Ця обставина залишилась поза увагою суду першої інстанції, рішення в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну частину квартири неможна визнати законним та обгрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Керуючись ч.ч.1,3 ст. 303, ст. 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.2,3 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.
Заочне рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 15 листопада 2013 року змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 34/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді