Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва Ю.О.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2014 року справа №264/5847/14-а
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів апеляційного суду Василенко Л.А., Міронової Г.М.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2014 року у справі № 264/5847/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та сплатити щомісячне підвищення до пенсії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач 03.07.2014 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області та просив визнати протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо ненарахування та невиплати йому з 01 січня 2014 року підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність); зобов'язати відповідача з 01 січня 2014 року провести йому нарахування та виплату підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність).
Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області провести ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 03 лютого 2014 року по 11 липня 2014 року включно, з відрахуванням фактично проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 серпня 2014 року виправлено описку в мотивувальній та резолютивній частинах постанови Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2014 року та зазначено дату початку періоду нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість «03 лютого 2014 року» правильно «03 січня 2014 року».
Не погодившись із судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та просить скасувати зазначене рішення із винесенням нового, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу в межах доводів апеляційної скарги за вимогами п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до соціальної групи "Дитина війни" відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем та підтверджено даними паспорта позивача, відміткою у посвідченні одержувача щомісячної допомоги (а.с. 5-6).
Позивачеві підвищення до пенсії з 01.01.2014 року пенсійним органом проводиться у розмірі 7% прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", що становить 66,43 грн.
Встановлені обставини не є спірними.
Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії як "дитині війни" у розмірі 7% прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", а саме в сумі 66,43 грн. щомісячно.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 7% прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-IV ( далі Закон № 2195-IV) встановлено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10/рп/2008 було визнано неконституційними зміни до Закону № 2195-IV внесеними Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік", чим було відновлено дію ст. 6 Закон № 2195-IV у попередній редакції.
Статтею 6 Закону № 2195-IV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Колегія судів зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується не тільки для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-ХІV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
На момент розгляду справи судом першої інстанції Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було встановлено жодних обмежень щодо застосування положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 1 січня 2006 року.
Крім того, зазначеним вище Законом не було надано повноважень Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок застосування положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету на 2014 рік.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що при визначенні розміру доплати до пенсії дитині війни слід керуватися розміром надбавки, встановленим ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381, внаслідок чого розмір пенсії позивача з 1 січня 2014 року повинен підвищуватись на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції правильно застосував норми зазначеного Закону з урахуванням Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
За приписами ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Під час апеляційного провадження з'ясовано, що статтею 67 Закону України від 31 липня 2014 року № 1622-VІІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено, що норми і положення статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 3 серпня 2014 року, оскільки опублікуванні в газеті "Голос України" за 2 серпня 2014 року.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення", яка набрала чинності 1 січня 2012 року та діє по цей час встановлено, що дітям війни (крім тих, на кого розповсюджується дія Законів України "Про статус ветеранів війн, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", проводиться в розмірі 7 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту терміни застосування положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до 2 серпня 2014 року здійснюються у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 3 серпня 2014 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, судом при винесені постанови про часткове задоволення позовних вимог встановлено граничну дату виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме "по 11 липня 2014 року включно", що цілком відповідає наведеним вище нормам.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
З огляду на вищезазначене та керуючись ч. 2 ст. 5, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2014 року у справі № 264/5847/14-а - залишити без задоволення.
Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2014 року у справі № 264/5847/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та сплатити щомісячне підвищення до пенсії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді Л.А. Василенко
Г.М. Міронова