ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року Справа № 915/689/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.

суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі)

за участю представників:

від позивачаЛипська Н.В. дов. від 11.04.2014р. № 010-01/2341

від відповідача 1 не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

від відповідача 2 Горецький О.В. дов. від 3.03.2014р. № 03-03/14

від третьої особи не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вознесенський сиркомбінат"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.03.2014р.

у справі№ 915/689/13 господарського суду Миколаївської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько -бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "Євролакт"

таВідкритого акціонерного товариства "Вознесенський сиркомбінат"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшен" ЛТД

прозвернення стягнення на майно

У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 22.08.2014р. № 02-05/363 для розгляду справи № 915/689/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді Кролевець О.А., Попікова О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.01.2014р. у справі №915/689/13 (суддя Дубова Т.М.) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "Євролакт" і Відкритого акціонерного товариства "Вознесенський сиркомбінат" про зупинення провадження у справі до реалізації активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД, поручителями якого є відповідачі, та зупинено провадження у справі №915/689/13 на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що грошові вимоги позивача будуть задоволені в ліквідаційній процедурі третьої особи - ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД у справі про банкрутство, яка розглядається господарським судом Волинської області, а одночасне погашення грошових вимог позивача як у справі про банкрутство, так і за результатами позовного провадження у цій справі призведе до того, що у разі ліквідації третьої особи, відповідачі будуть позбавлені можливості пред'явити зворотну вимогу до боржника.

При цьому суд першої інстанції визнав недоцільним призначати експертизу заставленого майна, що є предметом цього спору до вирішення питання про погашення грошових вимог позивача в ліквідаційній процедурі, оскільки відповідно до ч.5 статті 58 Закону України „Про виконавче провадження " звіт про оцінку майна у виконавчому проваджені вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2014р. (судді Савицький Я.Ф. - головуючий, судді Гладишева Т.Я., Разюк Г.П.) апеляційну скаргу позивача - Банку задоволено, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.01.2014р. про зупинення провадження у справі № 915/689/13 скасовано. Суд апеляційної інстанції з огляду на вимоги ч. 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку щодо відсутності підстав для зупинення провадження судом І інстанції, яким не було мотивовано неможливість розгляду даної справи та встановлення обставин без ухвали господарського суду Волинської області про завершення ліквідаційної процедури третьої особи - ТОВ "Каскад-Продакшен ЛТД".

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач 2 - Публічне акціонерне товариство "Вознесенський сиркомбінат" (який є правонаступником ВАТ "Вознесенський сиркомбінат") звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити без змін ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.01.2014р.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що апеляційним судом не було враховано вимоги статей 541 та 553 Цивільного кодексу України та не взято до уваги ті обставини, що ПАТ "Вознесенський сиркомбінат" не може розглядатись банком як солідарний боржник ТОВ "Каскад-Продакшен" та як основний боржник за кредитними договорами, оскільки товариство виступило виключно як майновий поручитель, уклавши договір застави та іпотеки. Апеляційна інстанція не врахувала інформацію ліквідатора ТОВ "Каскад-Продакшен" щодо наявності достатньої кількості майна та коштів для покриття грошових вимог банку.

При цьому відповідач 2 наголошує на правомірності зупинення судом І інстанції провадження у даній справі до результатів ліквідації майна основного боржника ТОВ "Каскад-Продакшен" та визначення розміру боргу останнього перед банком.

Від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач заперечує щодо доводів касаційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, залишивши без змін оскаржувану постанову Одеського апеляційного господарського суду з мотивів, у ній викладених. Позивач наголошуючи на тому, що позовні вимоги Банку у даній справі полягають у зверненні стягнення на рухоменерухоме майно, що є предметом заставиіпотеки за відповідними договорами з відповідачем 1 та відповідачем 2 та вважає, що зупинення провадження у даній справі з мотивів, викладених в ухвалі суду І інстанції звільняє відповідачів від виконання ними свого зобов'язання за договорами. При цьому, посилання на можливість отримання грошового задоволення в ліквідаційній процедурі є безпідставним та непідтвердженим.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати, як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі.

Як вбачається зі змісту ухвали суду першої інстанції, яка була скасована апеляційним судом, підставою для зупинення провадження у даній справі суд визнав неможливість самостійно вирішити питання щодо дійсності вимог позивача, оскільки грошові кошти позивача будуть задоволені в ліквідаційній процедурі третьої особи - ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД, а одночасне погашення грошових вимог як у справі про банкрутство, так і за результатами позовного провадження, призведе до того, що відповідачі будуть позбавлені можливості в разі ліквідації третьої особи, пред'явити зворотну вимогу до боржника.

Касаційна інстанція не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне:

Предмет позову у даній справі становить вимога ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України до ТОВ "Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "Євролакт" та ВАТ "Вознесенський сиркомбінат" про звернення стягнення на рухоме і нерухоме майно, що є предметом іпотеки (за іпотечними договорами № 151208Z127 від 08.10.2008р., № 151208Z128 від 05.12.2008р.) та застави (за договорами застави № 151208Z131 від 08.10.2008р., № 151208Z132 від 08.10.2008р.).

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 526, 530, 536, 543, 546 Цивільного кодексу України, статей 19, 20 Закону України "Про заставу", статей 7, 12, 33, 35 Закону України "Про іпотеку" з огляду те, що в наслідок невиконання боржником - ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД своїх зобов'язань за кредитними договорами від 8.10.2008р. № 151208К53, № 151208К54, укладеними в рамках генеральної угоди від 8.10.2008р. № 151208N4, Банк має право на звернення стягнення на майно, що є предметом застави та іпотеки за відповідними договорами, укладеними відповідачем 1 та відповідачем 2 з метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника - ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД за Генеральною угодою № 151208N4.

За приписами статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Згідно ч. 1 статті 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Виходячи із викладеного системного аналізу норм законодавства, майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені іпотекою майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно.

Отже, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого, зокрема, іпотекою майна третьої особи, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у тому числі одночасно від боржника та майнового поручителя.

При цьому норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право кредитора на звернення з грошовими вимогами до майнового поручителя у випадку, якщо основний боржник не сплатив борг.

З огляду на викладене, касаційна інстанція визнає безпідставним висновок суду І інстанції щодо неможливості розгляду даної справи до завершення ліквідаційної процедури третьої особи - ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД у справі про банкрутство.

І відповідно суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що ухвала господарського суду Волинської області про затвердження реєстру вимог кредитора у справі про визнання банкрутом ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД, не звільняє відповідачів від виконання ними зобов'язань за договорами іпотеки і застави, та не позбавляє кредитора права на задоволення позовних вимог.

Майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення зобов'язань як застава, правова природа якого визначена Законом України "Про заставу", Законом України "Про іпотеку". Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, що і зробив Банк- позивач звернувшись з позовом у даній справі до відповідачів саме про звернення стягнення на рухоме і нерухоме майно, що є предметом іпотеки (за іпотечними договорами № 151208Z127 від 08.10.2008р., № 151208Z128 від 05.12.2008р.) та застави (за договорами застави № 151208Z131 від 08.10.2008р., № 151208Z132 від 08.10.2008р.).

Доводи відповідача 2 стосовно того що він може нести тільки субсидіарну відповідальність перед позивачем за кредитними договорами від 8.10.2008р. № 151208К53, № 151208К54 лише у частині грошових боргів, що не будуть покриті за рахунок коштів та майна основного боржника, так само як і посилання на те, що у ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД достатня кількість майна та коштів для покриття грошових вимог банку, визнаються касаційною інстанцією непереконливими, оскільки не обмежують право кредитора на одночасне звернення з грошовими вимогами як до боржника так і до майнового поручителя.

Враховуючи те, що приймаючи ухвалу про зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд не навів обґрунтованих мотивів неможливості розгляду справи № 915/689/13 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, колегія суддів погоджується з висновками апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для зупинення провадження у даній справі.

За таких обставин, оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2014р., яка прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вознесенський сиркомбінат" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2014р. у справі № 915/689/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова