ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" липня 2006 р. Справа № 14/199-ПД-05
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Друзяк К.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом позовом Таврійського Християнського інституту, м. Херсон,
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю Корпорації "Інтер-Комі, ЛТД",м. Херсон,
до відповідача-2: виробничого об'єднання "Комінефть", м. Ухта, Республіка Комі, РФ,
про визнання недійсним договору,
за участю представників
позивача: Смоляков П.А., дов. № 136/4-2 від 21.10.05 р., на засідання суду 12.07.06 р. не прибув; Лучко В.М., дов. № 107/4-2 від 12.09.05 р.; Предит С.В., ректор, посв. № 001 від 31.08.05 р., на засідання суду 12.07.06 р. не прибув,
відповідача-1: Гриньов Л.Ф., адвокат, дов. від 31.08.2005 р., на засідання суду 12.07.06 р. не прибув,
відповідача-2: на засідання суду не прибув.
Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним договір підряду від 12.12.1991 року, укладений між Корпорацією "Інтеркомі, ЛТД" м. Херсон і виробничим об'єднанням "Комінефть" РФ м. Ухта, на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР (1540-06), посилаючись на наступні обставини.
Позивач вважає, що спірний договір не відповідає вимогам ст. 332, 334, 345, 353 ЦК УРСР від 1963р., положення якого діяли на момент підписання спірного договору підряду і порушує права та охоронювані законом інтереси власника нерухомого майна молодіжного табору "Дніпро" –позивача по справі.
На думку позивача, зміст договору підряду не відповідає наведеними вище нормам закону, в договорі підряду відсутні чіткі приписи щодо предмету договору (п. 1 Договору), відсутнє посилання на проектно - кошторисну документацію, яка визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та кошторису, що визначає їх ціну, тобто відсутні істотні умови договору підряду - предмет договору, ціна договору. В договорі відсутнє посилання на адресу об'єкту будування, відсутні посилання на площу земельної ділянки, на відповідні дозволи, тобто при укладенні спірного договору не враховані цивільне, адміністративне, фінансове законодавство, а також норми земельного та природоохоронного законодавства, тобто зміст оспорюваного договору не відповідає діючому на час його підписання законодавству.
До договору підряду додано Акт передачі основних засобів від 10 червня 1994 року, нібито в рахунок виконаних робіт по договору підряду що, на думку позивача, суперечить ст. ст. 332, 345 ЦК України, яка передбачає, що замовник зобов'язаний оплатити підряднику роботу після її виконання. Як вважає позивач, суперечності також існують відносно п. 5.1. Договору, який передбачає, що "Комінефть" передає функції Замовника ДПО "Печора", а потім по акту майно передає "Комінефть".
Згідно роз ясненням №2-5/111 від 12.03.99 Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними (Із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду N 02-5/601 від 24.12.99 N 02-5/81 від 21.02.2000 Постановою Пленуму Вищого арбітражного суду від 29.02.2000 р.) "отже вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, п. 4. Якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПК. Отже, на думку позивача, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.
Крім того, позивач посилається на те, що на момент укладення договору підряду у 1991році Корпорації "Інтеркомі ЛТД" не існувало. Таким чином, договір від 12.12.1991 року, на думку позивача, є фіктивним, тому що юридична особа корпорації "Інтеркомі ЛТД" у 1991році, на момент підписання спірного договору, не існувала.
Згідно ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України від 2004року перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Як зазначає позивач у позовній заяві, Таврійському Християнському інституту стало відомо про існування спірного договору при розгляді справи № 7/86-ПН-05, тобто у лютому 2005року.
Представник позивача на засіданні суду підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача-1 в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що спірний договір не є правовстановлюючим документом та не порушує майнові права позивача.
Представник відповідача-2, повідомленого про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, на засідання суду не з’явився, не скориставшись своїм правом на участь у судовому процесі, у відзиві на позовну заяву відповідач-2 просить розглянути справу за законодавством України без участі представника відповідача-2, а також виключити виробниче об'єднання "Комінефть" з числа відповідачів.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні з 07.03.06 р. до 10.03.06 р. оголошувалась перерва.
За клопотанням представника відповідача-1, погодженим з представником позивача (а.с. 63, том 2), даний спір вирішується у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
в с т а н о в и в :
Таврійський Християнський інститут придбав на біржових торгах Всеукраїнської біржі нерухомості на підставі договору купівлі - продажу № 110 молодіжний табір "Дніпро" у с. Антонівка м. Херсона, в порядку погашення ДКП радгоспом-заводом "Янтарний" (м. Херсон) зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами, розпорядком майна виступала Державна податкова інспекція у м. Херсоні. Зазначене майно було об'єктом спільної власності територіальних громад Херсонської області і знаходилось на праві повного господарського відання у комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний".
Договір купівлі продажу № 110 було зареєстровано у Херсонському державному бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 1392 від 27.11.2003 р.
В лютому 2005 року Корпорація "Інтеркомі ЛТД" подала позов до господарського суду Херсонської області до Таврійського Християнського інституту про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном (справа № 7/86-ПН-05).У зазначеному позові Корпорація "Інтеркомі ЛТД" посилається на договір підряду від 12.12.1991 р., укладений між корпорацією "Інтер-Комі, ЛТД" (м. Херсон) і виробничим об'єднанням "Комінефть" (РФ м. Ухта), як на документ, який встановлює право власності Корпорації на нерухоме майно - молодіжний табір "Дніпро" у с. Антонівка м. Херсона, власником якого себе вважає Таврійський Християнський інститут.
Спірний договір підряду від 12.12.1991 року, підписаний між Корпорацією "Інтеркомі, ЛТД" м. Херсон і виробничим об'єднанням "Комінефть" РФ м. Ухта є неукладеним за наступних обставин.
Відповідно до положень ст. 153 Цивільного кодексу УРСР (1540-06), положеннями якого регулюються спірні правовідносини в частині, що стосуються укладання договору підряду від 12.12.1991 р., договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Статею 353 ЦК УРСР передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво організація-підрядчик зобов'язується своїми силами і засобами збудувати і здати організації-замовнику передбачений планом об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і у встановлений строк, а замовник зобов'язується надати підрядчику будівельну площадку, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, електротехнічним та загальнозаводським устаткуванням і апаратурою покладається на замовника, крім випадків, передбачених спеціальними постановами. Спеціальними постановами на замовника може бути покладене забезпечення будівництва матеріалами.
Як видно з тексту спірного договору підряду, у ньому відсутні такі істотні умови як об'єкт, будівельна площадка, не узгоджені умови щодо передачі проектно-кошторисної документації, строків виконання робіт. Про неукладеність спірного договору підряду також свідчить те, що Корпорація "Інтеркомі ЛТД", відповідно до листа державного реєстратора, начальника відділу державної реєстрації від 06.06.05 р. № 01-510 (оригінал якого оглянутий у судовому засіданні), була вперше зареєстрована 19.12.91 р., тобто через сім днів післі підписання зазначеного спірного договору. Вказана обставина унеможливлює узгодження будь-яких умов між відповідачами станом на 12.12.1991 року.
За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Заперечення відповідача-1 проти позову не приймаються судом до уваги з вище наведених обставин.
Господарський суд враховує ту обставину, що позивачу стало відомо про існування спірного договору лише у лютому 2005 року, у зв'язку з чим загальний строк позовної давності позивачем не пропущений.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
в и р і ш и в :
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України 14.07.2006р.