Справа № 11-269\2008 року Головуючий у 1-й інстанції
Категорія ч.2 ст. 187 КК України Сировєтнік T.L
Доповідач: Хрипченко Л.Г.
УХВАЛА
Іменем України
2008 року березня місяця 21 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Хрипченко Л.Г.
суддів Гавриша В.М. , Юренко Л.А.
прокурора ОСОБА_10
адвоката ОСОБА_2
засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 грудня 2007 року.
Цим вироком:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженка м. Кременчука Полтавської області, українка, громадянка України, освіта неповна середня, незаміжня, учениця вечірньої школи № 3 м. Кременчука, проживаюча АДРЕСА_1, раніше не судима
засуджена за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 187 КК України з застосуванням ст. . 69 КК України на 4
роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом
поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у
вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2. уродженка м. Кременчука Полтавської області, українка, громадянка України, освіта середня спеціальна, незаміжня, працює за домовленістю на
2
ринку м. Кременчука, проживає АДРЕСА_2, раніше не судима
засуджена за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
Згідно ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням відповідних
обов'язків на підставі ст. 76 КК України.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24
грудня 2007 р. до
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки та мешканки АДРЕСА_3, учениці школи № 31 м. Кременчука, раніше не судимої
застосовані примусові заходи виховного характеру відповідності до ст. 105
КК України.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнанні винними у вчиненні злочинів за таких обставин.
22.06.2006 р. близько 21 год. неповнолітня ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та своєю сестрою неповнолітньою ОСОБА_4 знаходячись в районі зупинки громадського транспорту « Аврора» в м. Кременчуці по пр. 50 р.Жовтня, зустріли ОСОБА_5 та помітивши у неї мобільний телефон, ОСОБА_1 взяла його у потерпілої послухати музику. Потім ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, скориставшись тим, що потерпіла відійшла, таємно викрали мобільний телефон «Соні Еріксон К - 300 І» вартістю 700 грн. з сім картою, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 750 грн.
Повторно, 18.07.2006 р. близько 19 год. 30 хв. неповнолітня ОСОБА_1 за попередньою змовою з неповнолітньою ОСОБА_4, знаходячись в під'їзді буд. 15\18 по пр. 50 р. Жовтня в м. Кременчуці, вирішили заволодіти майном неповнолітньої ОСОБА_6, а саме мобільним телефоном, для чого впевнившись, що у потерпілої є мобільний телефон, завели ОСОБА_7 в лісопосадку біля залізничної колії по вул. . Тельмана в м. Кременчуці, де незважаючи на вимоги потерпілої повернути їй мобільний телефон, застосовуючи до потерпілої погрози застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров* я потерпілої, а саме демонструючи перед нею ніж, здійснили розбійний напад на ОСОБА_7 та заволоділи належними їй мобільним телефоном «Самсунг С-200» вартістю 440грн., з сім картою та золотими сережками, вартістю 200 грн., чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 690 грн.
16.09.2006 р. близько 16 год. неповнолітні ОСОБА_1 і ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3, знаходились поблизу буд. 72 по вул. Тельмана в м. Кременчуці, де зустрівши неповнолітню ОСОБА_8 та впевнившись, що остання має мольний телефон, вирішили відкрито заволодіти даним телефоном. Для цього ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вигадали історію про ображення потерпілою їх знайомої і
3
запропонували ОСОБА_8 пройти для з'ясування відносин до цієї дівчини. Проходячи через лісосмугу по вул. . Тельмана в м. Кременчуці неповнолітні ОСОБА_1, ОСОБА_4 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3 погрожуючи застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілої, відкрито заволоділи мобільним телефоном «Самсунг - Х-300» вартістю 450 грн., з сім картою, спортивним костюмом вартістю 100 грн., кросівками вартістю 70 грн., чим спричинили матеріальної шкоди потерпілій на загальну суму 660 грн.
В апеляції адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 просить вирок суду змінити у зв'язку з призначенням занадто суворого покарання, що невідповідає тяжкості вчиненого злочину та застосувати до неї ст. 75 КК України звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком врахувавши те, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 раніше не притягувалась, навчається а даний час у вечірній школі, щиро кається, а мати пояснює, що після перебування під вартою поведінка доньки змінилася в кращий бік. Зазначає, що завдана в результаті злочинів матеріальна шкода повністю відшкодована. Можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства може бути також підтверджена тим, що після її звільнення з під варти вона з'являлась за викликами до суду та ніяким чином не перешкоджала здійсненню правосуддя.
Засуджена ОСОБА_3 вирок суду не оскаржила.
Постанова суду стосовно ОСОБА_4 також не оскаржується.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, пояснення засудженої ОСОБА_1, законного представника неповнолітньої ОСОБА_9 , які підтримали апеляцію, думку прокурора ОСОБА_10 про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції вважає, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.
Доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочинів за обставин викладених у вироку не оспорюється в апеляції і підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених і оцінених судом першої інстанції.
Кваліфікація дій засудженої ОСОБА_1 є правильною.
Як вбачається по справі засуджена ОСОБА_1, яка вчинила злочин в 16-ти річному віці, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, повну сім*ю, батьки постійно контролюють поведінку неповнолітньої, дівчина позитивно характеризується за місцем навчання, має відповідні розумові здібності. Після звільнення неповнолітньої ОСОБА_1 з-під варти, остання зробила відповідні висновки, почала працювати, продовжує навчання в вечірній школі.
У вчинених злочинах ОСОБА_1 щиро розкаюється, матеріальні збитки відшкодувала в добровільному порядку, потерпілі просять її суворо не карати.
4
Враховуючи вищевказані обставини по справі та дані про особу засудженої, колегія суддів вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. . 104 КК України.
В ревізійному порядку, колегія суддів, звертає увагу на необхідність уточнення зарахування в строк відбуття покарання строку утримання ОСОБА_1 під вартою.
В резолютивній частині вироку судом зазначено про утримання ОСОБА_1 під вартою з 10.07.2007 р. по 7.12.2007 р. Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що
Постанова про звільнення ОСОБА_1 з-під варти прийнята судом 7.11.2007 p., а дані про час її виконання по справі відсутні.
В зв'язку з цим, суду необхідно в порядку передбаченому ст. ст. 409, 411 КПК України, уточнити цей строк.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 задовольнити. Вирок суду змінити.
Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання призначеного судом з випробуванням на підставі ст. 104 КК України з іспитовим строком 2 роки.
Покласти на ОСОБА_1 відповідно до ст. 76 КК України обов'язки повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з'являтись для реєстрації в ці органи.
В іншій частині вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 грудня 2007 р. відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
В порядку ст. ст. 409, 411 КПК України суду вирішити питання про уточнення строку перебування під вартою засудженою ОСОБА_1 ^