УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/4770/14-ц Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.

Категорія 45 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Косигіної Л.М., Григорусь Н.Й.,

при секретарі Трохимчук Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2014 року у справі за позовом комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення.

Оскільки відповідач не сплачує кошти за надані послуги, станом на 1 вересня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 7410 грн. 99 коп., яку КП «Житомиртеплокомуненерго» просить стягнути на свою користь.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в сумі 7410 грн. 99 коп.

Стягнуто з відповідача на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт, зокрема, зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки між ним та позивачем відсутні договірні зобов'язання. Окрім того, позивач не надає послуги належної якості, у зв'язку з чим він був змушений протягом останніх років звертатись до керівництва комунального підприємства із відповідними заявами.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні зауважила, що ОСОБА_1, будучи споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, зобов'язаний сплачувати кошти за отримані послуги. Скарги позивача щодо неналежного надання послуг з централізованого опалення були перевірені, про що складені відповідні акти. Протягом періоду з 10 листопада 2011 року по 26 січня 2012 року дійсно температура повітря у квартирі відповідача була нижчою від встановлених санітарних норм, у зв'язку з чим був здійснений перерахунок.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) обраховується, окрім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Судом встановлено, що відповідач є власником та проживає у АДРЕСА_1.

Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» надає ОСОБА_1 комунальні послуги, від яких останній у встановленому законом порядку не відмовлявся.

Оскільки відповідач належним чином не сплачує кошти за надані позивачем послуги, станом на 1 вересня 2013 року виникла заборгованість в сумі 7410 грн. 99 коп.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг.

Отже, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.

При вирішенні спору суд належним чином дослідив наявний в матеріалах справи акт від 26 січня 2012 року, зміст якого свідчить про те, що з 10 листопада 2013 року по 26 січня 2012 року температура повітря у належній відповідачеві квартирі була нижчою від встановлених санітарних норм. Проте, з наданого розрахунку вбачається, що протягом зазначеного періоду позивачем був здійснений перерахунок плати за надані неналежної якості послуги.

Вирішуючи спір, суд прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 209,303,307,308,313-315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді: