АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/1253/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 48 Пироженко В.Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
Василенко Л. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВасиленко Л. І.
суддівБородійчука В. Г. , Демченка В. А.
при секретаріРибасюк О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про припинення стягнення аліментів, -
в с т а н о в и л а :
25 лютого 2014 р. ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7 про припинення стягнення аліментів.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.04.2013 р. з нього стягнуто аліменти на користь матері ОСОБА_7 в розмірі 300 грн. довічно. Підставою для задоволення позову стало те, що ОСОБА_7 є інвалідом третьої групи загального захворювання безстроково. Розмір її пенсії складає 1019 грн. Також на її утримання перебуває донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 яка навчається на денній формі навчання Київського національного університету технологій та дизайну на контрактній основі та перебувала на обліку в УПФУ України в м. Черкаси та отримувала допомогу по втраті годувальника в розмірі 994 грн., тобто їхній сукупний дохід становив 2013 грн. Суд відповідно прийшов до висновку про стягнення з нього аліментів на утримання матері. Проте, станом на сьогоднішній день його сестра закінчила навчання, є повнолітньою особою, має можливість забезпечувати себе самостійно. Він же ніде не працює, крім того нещодавно зазнав суттєвої травми отримав компресійний перелом хребта. Стан його здоров'я погіршився і він не має змоги утримувати матір.
Враховуючи зазначене просив припинити стягнення аліментів на утримання матері.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2014 р. позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про припинення стягнення аліментів залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення яким його позовні вимоги до ОСОБА_7 про припинення стягнення аліментів задовольнити.
При цьому вказав на ті ж підстави, що і в позовній заяві.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги підлягають до відхилення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено позовних вимог.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в статті 51 Конституції України. Таке піклування може полягати в особистому догляді за батьками, допомозі в побуті, захисті прав й інтересів, матеріальній підтримці тощо.
Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів непрацездатних членів сім'ї.
Однією з основних цілей регулювання сімейних відносин, відповідно до частини другої статті 1 СК України, є утвердження почуття обов'язку перед батьками.
Так, частиною першою статті 202 СК України встановлено, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Отже, вказаною нормою визначено дві умови виникнення у батьків права на утримання дітьми: непрацездатність батьків; потреба у них матеріальної допомоги.
Непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років) та інваліди I, II та III груп (стаття 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Судом встановлено підтверджено матеріалами справи, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.04.2013 р., залишеним без зміну хвалою апеляційного суду Черкаської області від 05.07.2013 р., з ОСОБА_6 стягнуто аліменти на користь його матері - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, інваліда ІІІ групи безстроково в розмірі 300 грн. довічно а. с. 12, 13.
Підставою для задоволення позову стало те, що мати ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 є пенсіонеркою та інвалідом третьої групи загального захворювання безстроково. Розмір її пенсії, на час постановлення судового рішення, складав 1019 грн.
Також на її утримання перебувала донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 яка навчалася на денній формі навчання Київського національного університету технологій та дизайну на контрактній основі та перебувала на обліку в УПФУ України в м. Черкаси та отримувала допомогу по втраті годувальника в розмірі 994 грн.
На час постановлення рішення ОСОБА_6 був безробітним, перебував на обліку в центрі зайнятості, допомогу по безробіттю не отримував.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач, як на підстави, послався на те, що на даний час ОСОБА_8 закінчила навчання, допомога по втраті годувальника їй зупинена та на погіршення його стану здоров'я, надавши медичну довідку та виписку з амбулаторної карти хворого а.с.14-15.
Відповідно до довідки Соснівського ВДВС Черкаського РУЮ позивач з часу винесення рішення жодної сплати аліментів не провів. а. с. 24.
Враховуючи викладене та приведені вимоги закону, а саме те, що відповідач є непрацездатною особою, оскільки являється пенсіонеркою, інвалідом третьої групи та потребує матеріальної допомоги, з урахуванням обов'язку позивача утримувати матір не залежно від його майнового стану, та за відсутності підстав, передбачених частиною 1 статті 204 СК України, за яких він, як син, може бути звільнений від обов'язку утримувати матір, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
З висновками суду першої інстанції погоджується і судова колегія.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі, на порушення норм матеріального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 24 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :