ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року Житомир справа № 806/3704/14

категорія 12.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю про визнання неправомірними бездіяльність та рішення, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірною бездіяльність і рішення Національного центру управління та випробувань космічних засобів про відмову у виплаті одноразової винагороди за 15 років безперервної військової служби, а також зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів нарахувати та виплатити йому одноразову винагороду за 15 років безперервної військової служби.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що має право на отримання одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби у розмірі одного посадового окладу та одного окладу за військове звання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", як військовослужбовець, відряджений до Державного космічного агентства України.

Позивач до суду не прибув, на адресу суду надіслав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття до суду не повідомив. Суд вважає, що відповідач не прибув до суду без поважної причини.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що майор ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом, укладеним з Міністерством оборони України, на даний час відряджений до Національного космічного агентства України, перебуває на посаді начальника відділу оперативного центру застосування засобів спеціального контролю та науково-дослідної, випробувальної роботи Головного центру спеціального контролю Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Станом на 14 липня 2014 року строк безперервної військової служби позивача становив 15 років.

Про виплату одноразової грошової винагороди за вказаний строк служби ОСОБА_1 подавав рапорт, однак у виплаті було відмовлено. При цьому відповідач посилався на те, що чинне законодавство не передбачає виплату такої винагороди військовослужбовцям, які відряджені до державних органів, установ та організацій.

Вказану відмову суд вважає протиправною з огляду на наступне.

Згідно з статтею 1-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.

Згідно з статтею 2 вказаного Закону, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до додатку 25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", військовослужбовцям виплачується, як один з додаткових видів грошового забезпечення, одноразова винагорода за тривалість військової служби залежно від тривалості безперервної календарної військової служби ( постанови). Зокрема, за 15 років служби виплачується один посадовий оклад та один оклад за військовим званням.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року N 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій", військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.

Виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

З наведених правових норм вбачається, що для військовослужбовців передбачено право отримувати певні додаткові види грошового забезпечення, в тому числі і одноразову грошову допомогу за безперервну військову службу. Винятком з правила є виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовця.

Інших обмежень вказаною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено.

За таких обставин, суд вважає, що позивач має право на отримання одноразової винагороди за 15 років безперервної військової служби у розмірі одного посадового окладу та одного окладу за військовим званням, а відповідач безпідставно відмовив у її виплаті.

Позов обґрунтовано пред'явлено до Національного центру управління та випробувань космічних засобів, філією якого є Головний центр спеціального контролю, в якому позивач проходить службу.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і їх задоволення.

Керуючись ст.ст.71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд - ,

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність та рішення Національного центру управління та випробувань космічних засобів про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової винагороди за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.

Зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову винагороду за 15 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Панкеєва