№ 752/12281/14-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2014 року м. Київ

Голосіївський районний суд м.Києва

в складі головуючого -судді Сальникової Н.М.,

секретаря Коркіної М.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

28.07.2014 року позивач звернулася до Голосіївського районного суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує, що вона та відповідач від шлюбу мають малолітню дитину, яка проживає спільно з позивачем, з відповідачем не було досягнуто домовленості щодо способу та розміру утримання дитини.

Наявність даних обставин, об'єктивно унеможливлюють створення належного матеріального забезпечення неповнолітньої дитини, що і змусило позивача звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів у розмір 1/4 частки від його доходів.

Позивач не прибув в судове засідання, надав попередньо заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги та надала згоду на ухвалення у справі заочного рішення(а.с.9).

Відповідач не прибув у судове засідання, повідомлений належним чином про час і місце розгляду судового розгляду. Жодних клопотань про відкладення розгляду справи завчасно до суду не надходило.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явилися, суд, керуючись ч.2 ст.197 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, розглянувши надані ними докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. № 789-XII, частин 7, 8 ст.7 СК, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Судом достовірно встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 є батьком народженої у шлюбі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 19.08.2008 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві /а.с.2/

В силу статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно із положенням ч.1 ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р. N 2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК України та роз'яснень, що надані у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1-3 ст.181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той з них хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утримані зокрема і в грошовій формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову /ч.1 ст.191 СК України/.

У відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

При визначенні розміру аліментів, судом також враховано, що відповідач є працездатною особою, спроможний і зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

За цих, безпосередньо встановлених у суді обставин, відповідно до конституційного принципу верховенства права, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що саме відповідач на даний час неналежно виконує обов'язки по утриманню неповнолітньої доньки, зваживши на її матеріальні та духовні потреби, враховуючи стан здоров'я дитини та відповідача по справі, матеріальний стан останнього, за умов відсутності інших обставин, що мають істотне значення, суд вважає за необхідне та справедливе, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, відповідно до вимог ст.184 СК України, присудити стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу). .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Ця норма закону є безспірною під час виконання судового рішення про стягнення аліментів та передбаченою чинним законодавством України, через що не підлягає доведенню чи встановленню.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 141, 180, 183 СК України, п.3 ст.10, п.1 ст. 11, п.1 ст. 60, ст.ст. 174, 212-213, 215, 218, 367 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 /ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого АДРЕСА_3, дані індетифікаційного номеру відсутні/ на користь ОСОБА_1 /ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м.Апатити Мурманської області, зареєстрованої: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2, інд.НОМЕР_2/ на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.07.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 /ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого АДРЕСА_3, дані індетифікаційного номеру відсутні/ в дохід держави судовий збір в розмірі 243 грн 60 к.

Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку шляхом подання до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Сальникова