Справа № 2-89

2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         27 лютого 2008 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі головуючого-судді                    Орел І.І.

при секретарі                                           Сагурі А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Чорнухи справу за позовом ОСОБА_1 до «Агрофірми ім. Суворова» про стягнення коштів за послуги по переведенню, -

встановив:

         У лютому місяці 2008 року позивач по справі звернувся до суду із позовною заявою, в якій вказує, що 3 липня 2007 року він уклав договір з «Агрофірмою ім. Суворова» про перевезення автомобілем ЗІЛ-554 зерна  з поля на тік в період жнив.

         Дирекція повинна була розрахуватися за виконану роботу до 1 жовтня 2007 року.

         Але відповідач до дня звернення  до суду, кошти за виконану роботу йому не повернув, що явилось підставою для звернення його до суду.

         Просить в позовній заяві стягнути на його користь 6460 гривень 25 копійок та витрати пов»язані з оплатою судового збору та інформаційно-технічного забезпечення.

         В судовому засіданні представник позивача його дочка ОСОБА_2 позовні вимоги позивача підтримала, суду показала, що  відповідач по справі не виконав умови договору від 3 липня 2007 року між ним та відповідачем. Не оплатив послуги надані батьком «Агрофірмі ім. Суворова», що явилось підставою звернення його до суду. Представник позивача вказав, що відповідач згідно умов договору зобов»язувався розраховуватись з позивачем зерном із розрахунку 17 кілограм за перевезену тонну зерна. Але на день розгляду справи в суді відповідач не має у власності зерна, а тому й немає можливості розрахуватися зерном за виконану роботу згідно умови договору, тому позивач та його представник в судовому засіданні просить стягнути з відповідача кошти за надані послуги в грошовому виразі.

         Представник відповідача в судовому засіданні директор «Агрофірми ім. Суворова» Бутко І.П  позов визнав повністю, суду показав, що позивач дійсно в минулому році перевозив зерно із полів «Агрофірми ім. Суворова»  на тік.

         Всього перевіз 289 тонн зерна, за що повинен був отримати  4913 кілограм пшениці.

         Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

         Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу  одна  сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною ( відправником) вантаж до пункту призначення та видати  його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

         Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

         Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами  (статутами).

         В судовому засіданні встановлено, що 3 липня 2007 року між «Агрофірмою ім. Суворова»  та позивачем ОСОБА_1 був укладений письмовий договір по наданню послуг автомобілем позивача по перевезенню зерна пшениці з поля на тік в період жнив «Агрофірми ім. Суворова».

         Відповідач зобов'язався оплатити за виконану роботу з розрахунку 17 кілограм зерна за кожну перевезену тонну зерна.

         Розрахунок повинен бути проведений до 1 жовтня 2007 року, але «Агрофірма ім. Суворова» вчасно не розрахувалася за надані послуги з позивачем. На день розгляду справи в суді,  зерна у наявності немає, а тому позивач, виходячи з вартості зерна 1314,93 гривень за одну тонну, прохає стягнути з відповідача 6460 гривень 25 копійок.

         За надану послугу відповідач повинен був би передати позивачу 4913  кілограм зерна, так як він перевіз 289 тонн зерна на тік.

Стягненню підлягає 6460,25 гривень та понесені судові витрати.

         Керуючись ст. ст. 909, 920 ЦК України, ст. ст. 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

         Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Суворова» Чорнухинського району на користь ОСОБА_1 6460 гривень 25 копійок коштів за надання транспортних коштів та 30 гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення та 8 гривень 50 копійок судового збору.

         Рішення про стягнення 1000 гривень допустити до негайного виконання.

         Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.