Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/3063/14 Головуючий у 1 інстанції: Артемова Л.Г.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

при секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2014 року по справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

У позові зазначалось, що відповідно до укладеного договору №б/н від 05.02.2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 4 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором належним чином, у зв'язку з чим станом на 27.02.2014 року виникла заборгованість у сумі 15 509,56 грн., яка складається з: 3 996,40 грн. - заборгованість за кредитом, 5 901,15 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 635,36 грн. - заборгованість по комісії, 250 грн. - штраф (фіксована частина), 726,65 грн. - штраф (процентна складова).

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15 509,56 грн. за кредитним договором №б/н від 05.02.2008 року, яка складається з: 3 996,40 грн. - заборгованість за кредитом, 5 901,15 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 635,36 грн. - заборгованість по комісії, 250 грн. - штраф (фіксована частина), 726,65 грн. - штраф (процентна складова) і судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника апелянта Якушева С.О., представника відповідача ОСОБА_5, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як установлено судом, відповідно до умов кредитного договору від 05 лютого 2008 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 4 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг такий договір діє протягом 12 місяців.

Судом установлено, що ОСОБА_3 останній раз вніс кошти на картковий рахунок 01 квітня 2008 року.

Позов про стягнення кредитної заборгованості пред'явлено банком у березні 2014 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до п. п. 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле MONTH).

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Отже, оскільки платіжна картка діяла 12 місяців, відповідач отримав кредит на картку 05 лютого 2008 року, а кошти від ОСОБА_3 на цю картку останній раз надійшли у квітні 2008 року, то пред'явлення позову у березні 2014 року є порушенням строку позовної давності, про поновлення якого банк не просив.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 до ухвалення судом рішення заявив про застосування строків позовної давності (а.с. 28-29).

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Наведені у апеляційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів інстанції відхиляє апеляційну скаргу, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 308 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314,315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: