КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа №686/5574/14-ц

Провадження №22-ц/792/1793/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

у складі: головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Фанди В.П., Спірідонової Т.В.

при секретарі: Шевчук Ю.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 липня 2014 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання частково недійсним кредитного договору та стягнення надмірно сплачених грошових коштів за обслуговування кредиту,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_1, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що 10.10.2013 року між ним та ПАТ «Перший Український міжнародний банк» був укладений кредитний договір № 24356098, відповідно до якого, позивач отримав кредит на споживчі потреби. Пунктом 1.4 вказаного договору, позичальника зобов'язали сплачувати банку комісію за надання банком пакету послуг по видачі кредиту. Як наслідок, за цю послугу позивачем було сплачено 2943,43 грн.

ОСОБА_1 зазначає, що такі умови порушують права позивача як споживача.

У зв'язку з цим, позивач просив суд визнати недійсними положення пунктів 1.4, 2.1.1, 2.1.2, 3.2 кредитного договору № 24356098 від 10.10.2013 року. Стягнути з відповідача 2943,43 грн. надмірно сплаченої плати за обслуговування кредиту.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 22 липня 2014 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити.

Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що положення договору щодо плати за обслуговування кредиту, за дострокове його погашення є несправедливими та такими, що порушують права позивача як споживача згідно вимог ЗУ «Про захист прав споживачів».

__________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Карплюк О.І. Провадження № 22-ц/792/1793/14

Доповідач: Купельський А.В. Категорія:57

В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 10 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український міжнародний банк» укладено кредитний договір, згідно якого, останній надав позивачу кредит в сумі 19999 грн. 23 коп.(а. с. 3-5).

Відповідно до вимог п. 1.4. цього договору комісія за надання банком позичальнику пакету послуг по видачі кредиту сплачується позичальником в сумі 1343 грн. 23 коп. (а. с. 47), і розраховується наступним чином: 1,78% від суми кредиту, що надається позичальнику, помножені на кількість календарних місяців кредитування, що визначаються відповідно до строку надання кредиту. Комісія за надання позичальнику пакету послуг по видачі кредиту сплачується позичальником в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до вимог договору, кредит надається позичальникові лише після того, коли будуть виконані наступні умови: оплата банку частини суми комісії за надання банком пакету послуг по видачі кредиту в розмірі, що складає 0,20% від суми кредиту, що надається позичальнику на споживчі потреби, помножених на кількість календарних місяців кредитування, що визначаються відповідно до строку надання кредиту. Зазначена частина суми комісії сплачується за рахунок отриманих від банку кредитних коштів; надання позичальником платіжного доручення на переказ коштів на користь банку в сумі частини суми комісії, що сплачується за рахунок кредитних коштів, які надаються позичальнику за цим договором, на відповідний рахунок банку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідно до вимог ст. 629, ч. 1 ст. 1054 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, тобто положення зазначеного кредитного договору відповідають вимогам чинного законодавства.

З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

У спірних пунктах договору розрахунки визначені за формулою без змінних величин, тому такі умови не суперечать як положенням ч. 5 ст. 11 та ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Посилання апелянта, що положення договору щодо плати за обслуговування кредиту, за дострокове його погашення є несправедливими та такими, що порушують права позивача як споживача згідно вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» є необґрунтованим і не містить конкретних доказів.

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:/підпис/

Судді:/підписи/

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду А.В. Купельський