РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №2-0-71/08
2 квітня 2008 року Подільський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Щасної О.В. при секретарі - Васильченко В.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: відділ РАЦС Подільського РУЮ у м. Києві про встановлення факту смерті,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з вищевказаною заявою, просить встановити факт смерті 10 жовтня 1943 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 23 років. Обґрунтовує заяву тим, що ОСОБА_2 є її рідним братом, який загинув під час Великої Вітчизняної війни, а саме, 10 жовтня 1943 року він був розстріляний німецькими фашистами як член підпільної групи та 12.10.1943 року був похований на Лук'янівському кладовищі м. Києва. Заявниці 86 років, у разі смерті вона має бажання бути похованою біля могили її брата, що є утрудненим, оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_2, відсутнє, т.я. реєстрація смерті в органах РАЦС не була здійснена в зв'язку з тим, що вказані події відбулися під час окупації міста.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вимоги, викладені в заяві.
Представник відділу РАЦС в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно листів №408/02.17 від 19.02.2008 та №596/02.17 від 14.03.2008 року просили розглядати справу за відсутності представника.
Заслухавши пояснення заявниці, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 є рідним братом заявниці, що підтверджується архівною довідкою №02-1188 від 17.10.2007 року, виданої Центральним Державним історичним архівом України в м. Києві, відповідно якої в метричній книзі Введенської церкви на Подолі в м. Києві за 1919 рік виявлено запис про народження ОСОБА_2 за №8, де зазначено, що він народився 12.01.1919 року (а.с. 6-8).
З довідки №38 від 18.09.2007 року, виданої Державним історико-меморіальним Лук'янівським заповідником вбачається, що ОСОБА_2 був похований 12.10.1943 року у віці 23 років на 44 дільниці, 6 ряд, 7 місце Лук'янівського цивільного кладовища (а.с. 9).
Згідно п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5, (зі змінами від 25 травня 1998 року) „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів РАЦС у реєстрації події смерті.
Як вбачається з висновку №21 відділу РАЦС Подільського РУЮ у м. Києві, заявниці відмовлено в цьому з посиланням на відсутність документів, які б підтверджували, що актовий запис про смерть ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 був складений в органах РАЦС (а.с. 10.).
Відповідно п.8 ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
На підставі наведеного та п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5, (зі змінами від 25 травня 1998 року) „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"; керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 213, 215, 234, 256-259, 294 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті 10 жовтня 1943 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 23 років.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд на протязі десяти діб з дня проголошення, шляхом подання заяви. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.