Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 серпня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Кеміня М.П., Боднар О.В., при секретарі Чейпеш С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рахівського районного суду від 24 грудня 2014 року по справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» (далі - Товариство) звернулося в суд з даним позовом посилаючись на те, що 03.10.2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі: Банк) був укладений кредитний договір № 1686.

Згідно умов цього договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 59 400 доларів США на добудову житлового будинку, а позичальник зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 13% річних та повернути кошти до 02.10.2027 року.

Для забезпечення виконання зобов'язання позичальника за цим кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 04.10.2007 року був укладений договір іпотеки № 1686, згідно умов якого, остання передала Банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,1072 га з розташованим на ній недобудованим житловим будинком (готовністю 57%), що знаходиться у с. Ясіня, вул. Воловець, Рахівського району.

Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконує і станом на 01.08.2013 року у нього перед Банком виникла заборгованість в розмірі 86630,04 доларів США (692433,91 грн. за курсом НБУ станом на дату розрахунку), з яких: - заборгованість за кредитом становить 56430 доларів США ; - заборгованість за відсотками 28232,83 доларів США, - пеня - 1967,21 доларів США.

17.12.2012 року між Банком і Товариством був укладений договір відступлення прав вимоги, зокрема щодо кредитного договору № 1686, укладеного 03.10.2007 року з ОСОБА_3

Також 17.12.2012 року між Банком і Товариством був укладений договір про передачу прав за договорами забезпечення, у тому числі й стосовно договору іпотеки № 1686, укладеного 04.10.2007 року з ОСОБА_3

Посилаючись на дані обставини, норми ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та умови кредитного договору і договору іпотеки, позивач просив ухвалити рішення, яким: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 692433,91 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Рішенням Рахівського районного суду від 24 грудня 2013 року позов задоволено.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності апелянта, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши представника апелянта та представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, згідно вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Матеріалами справи встановлено, що 03.10.2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» був укладений кредитний договір № 1686.

Згідно умов цього договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 59 400 доларів США на добудову житлового будинку, а позичальник зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 13% річних та повернути кошти до 02.10.2027 року.

Для забезпечення виконання зобов'язання позичальника за цим кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 04.10.2007 року був укладений договір іпотеки № 1686, згідно умов якого, остання передала Банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,1072 га з розташованим на ній недобудованим житловим будинком (готовністю 57%), що знаходиться у с. Ясіня, вул. Воловець, Рахівського району.

Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконує і станом на 01.08.2013 року у нього перед Банком виникла заборгованість в розмірі 86630,04 доларів США (692433,91 грн. за курсом НБУ станом на дату розрахунку), з яких: - заборгованість за кредитом становить 56430 доларів США ; - заборгованість за відсотками 28232,83 доларів США, - пеня - 1967,21 доларів США.

17.12.2012 року між Банком і Товариством був укладений договір відступлення прав вимоги, зокрема щодо кредитного договору № 1686, укладеного 03.10.2007 року з ОСОБА_3

Також 17.12.2012 року між Банком і Товариством був укладений договір про передачу прав за договорами забезпечення, у тому числі й стосовно договору іпотеки № 1686, укладеного 04.10.2007 року з ОСОБА_3

Щодо вказаних договорів діє презумпція правомірності правочинів (ст. 204 ЦК України).

Відтак посилання апелянта на недоведеність позивачем факту набуття права вимоги за кредитним договором та переходу прав за договором іпотеки є небгрунтованими.

Не може бути взятим до уваги твердження апелянта про недотримання позивачем вимог ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки невиконання вимог цієї статті про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Разом з тим, вирішуючи питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів враховує те, що з 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», нормами якого встановлено тимчасову заборону у визначених цим законом випадках на примусове стягнення нерухомого житлового майна, яке вважається предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку».

Встановлено, що ОСОБА_3 надано споживчий кредит в іноземній валюті, при цьому предметом іпотеки є нерухоме житлове майно (будинок), загальна площа якого становить 186,15 кв. метрів, тобто не перевищує 250 кв. метрів, а у власності в неї не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Також встановлено, що відповідачка не є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення в розумінні ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

З урахуванням вимог вищезазначеного закону та вимог п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» про звернення стягнення на предметом іпотеки.

Керуючись ст.ст. 307-309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати рішення Рахівського районного суду від 24 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким:

У задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предметом іпотеки - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: