Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/778/3709/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрієва М.М.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2014 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого, судді:Онищенко Е.А
суддів:Ломейко В.О.
Кухаря С.В.
при секретаріКамінській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 15.08.2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим, станом на 13.01.2014 року, утворилась заборгованість в розмірі 17513 грн. 73 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 2831,08 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 14682,65 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн. штрафу (процентна складова) - 692,03 грн. Від суми заборгованості за кредитом та по процентам за користування кредитом в розмірі 17513 грн. 73 коп. відраховується сума в розмірі 3673 грн. 20 коп., яка була стягнута рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2008 року, а різниця становить 13840 грн. 53 коп.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_5 на свою користь суму заборгованості в розмірі 15032 грн. 56 коп.
Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 травня 2014 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, відповідно до укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 договору від 15.08.2006 року останній отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Повернення кредиту відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами.
На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов'язання не виконував, передбачені умовами договору платежі не вносив, в зв'язку з чим станом на 13.01.2014 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 17513 грн. 73 коп.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідач відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України до ухвалення рішення відповідач звернувся до суду першої інстанції з письмовою заявою про застосування позовної давності (а.с. 41).
Останній платіж на погашення боргу за вказаним договором здійснено 01.04.2009 року (а.с. 5 зворот). Таким чином, перебіг строку позовної давності почався з моменту настання строку погашення чергового платежу за договором тобто з травня 2009 року.
Проте ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом про захист свого порушеного права лише 29.01.2014 року (а.с. 2), тобто за межами установленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року (справа №6-14цс14) та від 18 червня 2014 року №6-61цс14).
Вірно вирішивши спір, не дивлячись на наявність заяви позивача про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції помилково додатково застосував окрім іншого до даних правовідносин п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та на п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року в редакції яка діяла до 07.02.2014 року.
Однак, пункт 7 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.
Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 126цс13 за наслідками перегляду судового рішення касаційної інстанції.
Тому вказана норма закону не може застосовуватись до даних правовідносин.
Виходячи з вказаних підстав п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року був викладений 07.02.2014 року в новій редакції.
Таким чином рішення суду необхідно змінити виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та на п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року в редакції яка діяла до 07.02.2014 року. Решта рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів. -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 травня 2014 року по цій справі змінити виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та на п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року в редакції яка діяла до 07.02.2014 року.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: