Справа № 465/436/14 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 22-ц/783/5376/14 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого:Тропак О.В. ,

суддів: Приколоти Т.І, Федоришина А.В.,

за участю секретаря: Івановій О.О.,

з участю: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 24 червня 2014 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 за участю ОСОБА_9, ОСОБА_5, Постійно діючого Третейського суду при Львівській асоціації ринку нерухомості від 03.05.2006 року по справі № 3/8-1/1,-

в с т а н о в и л а :

15 січня 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 звернулися до Франківського районного суду м. Львова ( за місцем розгляду справи третейським судом ) із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Львівській асоціації ринку нерухомості від 03.05.2006 року по справі № 3/8-1/1 в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на приміщення підвалу пл.29,1 кв.м., що знаходиться у м. Львові на АДРЕСА_1

Ухвалою від 22 січня 2014 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 24 червня 2014 року заяву залишено без розгляду з підстав п.4 ч.1 ст.207 ЦПК України.

У апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити оскаржувану ухвалу, вилучивши ст.207 ЦПК України, та застосувавши ч.2-3 ст.389-1 ЦПК України, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а саме: зважаючи на те, що про рішення третейського суду заявники знали починаючи з 2010 року, і ним 24.06.2014 року було подано суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності, на що було наголошено представником ОСОБА_7 в судовому засіданні 24.06.2014 року, суд першої інстанції повинен був заяву про скасування рішення третейського суду залишити без розгляду з тих підстав, що заява про скасування рішення третейського суду була подана заявниками по збігу трьох місяців з часу , коли заявникам стало відомо про рішення третейського суду.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 просять скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що учасниками третейського розгляду не надано доказів, а судом першої інстанції не перевірено, і відповідно належним чином не встановлено, чи Шевченківський районний суд м. Львова в межах розгляду цивільної справи № 466/5966/13-ц прийняв змінені позовні вимоги до розгляду, зокрема - вимогу про скасування рішення третейського суду від 03.05.2006 р у справі № 3/8-1/1, та чи постановив про це ухвалу в судовому засіданні. Вважають , що вимога про скасування вищезазначеного рішення третейського суду не могла бути прийнята до розгляду Шевченківським районним судом м. Львова, оскільки відповідно до положень розділу УІІ-1 ЦПК України, така заява подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом, тобто до Франківського районного суду м. Львова.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_5 належить відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 належить задовольнити з наступних мотивів.

В судовому засіданні 24.06.2014 року ОСОБА_5, його представник ОСОБА_6 та представник ОСОБА_9- ОСОБА_7 просили залишити заяву без розгляду з тих підстав, що заявники звернулися із заявою про скасування рішення третейського суду по збігу трьохмісячного строку з часу, коли їм стало відомо про існування рішення третейського суду, тобто просили залишити заяву без розгляду з підстав ч. 3 ст.389-1 ЦПК України.

Апеляційним судом встановлено, що, суд першої інстанції інстанції, фактично не розглянувши вищезазначену заву про залишення заяви без розгляду з підстав ч.3 ст. 389-1 ЦПК України, залишив заяву ОСОБА_4 і ОСОБА_8 без розгляду з підстав п.4 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: спір між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається у іншому суді.

Отримавши інформацію, озвучену представником ОСОБА_9- ОСОБА_7 про те, що в справі , яку розглядає суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва однією із позовних вимог є вимога про скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції повинен був перевірити чи це відповідає дійсності і лише у випадку, якщо в провадженні Шевченківського районного суду знаходиться справа по спору між тими самими сторонами про скасування рішення третейського суду від 03.05.2006 р у справі № 3/8-1/1, міг постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду з підстав п. 4 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Враховуючи те, що заява ОСОБА_5 про залишення заяви про скасування рішення третейського суду судом першої інстанції фактично не розглянута, а апеляційний суд не наділений повноваженнями розглядати таку заяву по суті, тому, колегія суддів не вправі змінювати правові підстави для залишення заяви без розгляду. У зв»язку з наведеним колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу ОСОБА_5 слід відхилити.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції не перевірив обставин щодо знаходження у іншому суду заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_8 про скасування рішення третейського суду від 03.05. 2006 року у справі № 3/8-1/1, і не зазначив в оскаржуваній ухвалі номеру справи , яка є в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова, і , яка, на думку суду першої інстанції, давала підстави для залишення заяви без розгляду з підстав п. 4 ч.1 ст. 207 ЦПК України, тому колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала про залишення заяви без розгляду з вищезазначеної підстави, постановлена судом першої інстанції за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими.

Відтак, оскільки оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підлягає до задоволення, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з підстав п.2 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, а справа підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись п.4 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.311, п.2 ч.1 ст.314, ч.ч.1,3 ст. 315, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 24 червня 2014 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: _______________ Тропак О.В.

Судді: ________________ Приколота Т.І.

_______________ Федоришин А.В.