Справа № 654/5186/13-к

Провадження №1-кп/654/34/2014

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі колегії суддів:

головуючого - судді Сіянка В. М.

суддів: Ширінської О. Х., Францишка Ю. В.

за участю:

секретарів: Чухрай А. В., Терещенко Ю. О.

прокурорів: Яриша Я. Г., Бородіної О. С.

потерпілого ОСОБА_1

представників

потерпілого: ОСОБА_2, ОСОБА_3

ОСОБА_4 захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6

перекладача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новофедорівка Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, освіта вища, співмешкає, не працюючого, раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає без реєстрації в АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.4, 358 ч.4 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Макарів Київської області, громадянина України, освіта вища, одружений, працюючого лікарем ортопедом-травматологом Макарівської ЦРЛ Київської області, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. ОСОБА_8 у жовтні 2008 року, знаходячись в с. Новочорномор'є Голопристанського району Херсонської області, зловживаючи довірою ОСОБА_10, переслідуючи прямий корисливий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у повідомленні ОСОБА_10 неправдивих відомостей про те, що після використання причепу «2 ПТС-4,5» він невідкладно поверне причеп ОСОБА_10, незаконно заволодів вказаним причепом і використовував його для власних господарських потреб, зберігаючи на території Чорноморського біосферного заповідника на кордоні «Іванівський», який знаходиться біля с. Іванівка Голопристанського району Херсонської області, відмовляючись повертати причеп, незважаючи на неодноразові вимоги ОСОБА_10 повернути тракторний причеп «2 ПТС-4,5», який на праві власності належить потерпілій ОСОБА_11 та яким з дозволу власниці користувався її син - ОСОБА_10, чим спричинив ОСОБА_11 матеріальних збитків на суму 12000,00 гривень.

ІІ. Крім того, він же, повторно, у серпні - вересні 2009 року, шляхом обману та зловживання довірою громадянина Республіки Австрія ОСОБА_1, переслідуючи прямий корисливий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у повідомленні ОСОБА_1 неправдивих відомостей про те, що на першу його вимогу він поверне йому із зберігання трактор марки «DF 254D», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2007, заводський номер 0713030, двигун № НОМЕР_2, який на праві власності належить потерпілій ОСОБА_13, з дозволу якої користувався трактором ОСОБА_1, і останній передав вказаний трактор ОСОБА_8 на зберігання терміном на один рік, незаконно заволодів вказаним трактором і використовував його для власних господарських потреб, зберігаючи на території рибгоспу за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, відмовляючись повертати вказаний трактор на вимогу ОСОБА_1, заволодівши таким чином та розпоряджаючись вказаним трактором на власний розсуд, допоки його не було виявлено та вилучено працівниками міліції 11.09.2013 року під час санкціонованого обшуку домоволодіння ОСОБА_8 за вказаною адресою, чим спричинив потерпілій ОСОБА_13 матеріальних збитків на суму 70000,00 грн., що становить більше ніж сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто є значною шкодою.

ІІІ. Крім того, він же, будучи депутатом Новофедорівської сільської ради V скликання, повторно, у квітні 2009 року знаходячись у с.Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області познайомився з потерпілим - громадянином Республіки Австрія ОСОБА_1, представився йому депутатом Новофедорівської сільської ради та, діючи умисно, з метою заволодіння його грошовими коштами повідомив, що може допомогти вирішити позитивно для потерпілого питання про відчуження у власність потерпілого земельної ділянки (пляжу) біля урізу води Чорного моря довжиною 100 метрів у с. Залізний Порт Голопристанського району, яка перебуває у власності територіальної громади Новофедорівської сільської ради, хоча в дійсності таких повноважень та можливостей ОСОБА_8 не мав згідно зі ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про статус депутатів місцевих рад». Обманувши громадянина Республіки Австрія ОСОБА_1 про свої можливості щодо відчуження частини пляжу у с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, ОСОБА_8 розпочав з ним дружні відносини, увійшов у довіру до потерпілого. 02 грудня 2009 року, перебуваючи у Республіці Австрія, ОСОБА_1 у банку «RaiffeisenBank», за вказівкою ОСОБА_8, з метою придбання у власність земельної ділянки (пляжу) перерахував на його рахунок № НОМЕР_3, відкритий у цій банківській установі, грошові кошти у сумі 7500 євро, що на той час, згідно із курсом Національного Банку України, складало 90321,90 грн., що станом на 2009 рік більше ніж у 250 разів перевищувало неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто є великим розміром. Після отримання зазначених грошових коштів ОСОБА_8 заволодів ними та розпорядився на власний розсуд, а саме: 08.12.2009 ОСОБА_8, знаходячись у м. Херсоні, на підставі заяв на видачу готівки № 0Z6X65979 та № 0Z6X65746 у відділенні «Райффайзен Банк Аваль» зняв грошові кошти у сумі 1020 Євро та 1765 Євро; 10.02.2010 ОСОБА_8 на підставі заяви на видачу готівки № 0R8289502 у відділенні «Райффайзен Банк Аваль» зняв грошові кошти у сумі 4500 Євро.

ІV. Крім того, він же у листопаді 2013 року, достовірно знаючи, що з 01.10.2013 до 16.10.2013 не перебував на амбулаторному лікуванні в Бишівській медичній амбулаторії загальної практики сімейної медицини, яка знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Бишів, вул. Київська 22, а також те, що довідка від 16.10.2013 № 1465 є завідомо підробленим документом, до якого внесено завідомо неправдиві відомості про період амбулаторного лікування ОСОБА_8 в Бишівській медичній амбулаторії загальної практики сімейної медицини, переслідуючи прямий умисел, з метою підтвердження поважності причин відсутності на роботі, використав завідомо підроблений документ - довідку від 16.10.2013 № 1465, яку 22.11.2013 року надав до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

V. ОСОБА_9 у період часу з 29 жовтня 2013 року по 04 листопада 2013 року, знаходячись у смт. Макарів Київської області, перебуваючи на посаді лікаря-ортопеда-травматолога хірургічного відділення Макарівської центральної районної лікарні, розташованої за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 56, являючись відповідно до пункту 1 Примітки до ст. 364 КК України службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_8, на прохання останнього, всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 із 29.10.2013 року по 04.11.2013 року не перебував на стаціонарному лікуванні в Макарівській центральній районній лікарні, умисно вніс завідомо неправдиві відомості до медичної карти стаціонарного хворого №6741-1332, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 14.02.2012 року №110, про те, що ОСОБА_8 нібито знаходився на стаціонарному лікуванні в палаті №5 Макарівської центральної районної лікарні у вказаний період, які стали підставою для внесення відповідних неправдивих даних працівниками Макарівської ЦРЛ до листка непрацездатності. Після чого, 04.11.2013 року підписав та засвідчив власною печаткою лікаря завідомо неправдивий офіційний документ - листок непрацездатності, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 р. N 532/274/136-ос/1406, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 р. за N 1454/10053, серії АВЯ № 410169, тобто склав офіційні документи, про те, що нібито ОСОБА_8 у період часу із 29.10.2013 року по 04.11.2013 року перебував на стаціонарному лікуванні у Макарівській центральній районній лікарні, що не відповідало дійсності та було достовірно відомо ОСОБА_9 Після цього він дав вказівку підлеглому медичному працівнику видати завідомо неправдивий офіційний документ - листок непрацездатності від 04.11.2013 серії АВЯ № 410169, складений на ім'я ОСОБА_8, приятелю останнього - ОСОБА_15, яка була виконана медичним працівником.

VІ. Крім того, ОСОБА_8 у листопаді 2013 року достовірно знаючи, що з 29.10.2013 року до 04.11.2013 року він не перебував на стаціонарному лікуванні в Макарівській центральній районній лікарні, яка знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 56, переслідуючи прямий умисел, з метою підтвердження поважності причин відсутності на роботі, використав завідомо підроблений документ - листок непрацездатності від 04.11.2013 серії АВЯ № 410169, який 22.11.2013 року надав до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 своєї вини в інкримінованих йому злочинах не визнав, показав, що дійсно в кінці 2008 року він попросив в користування у ОСОБА_10 тракторний причеп «2 ПТС-4,5» для того, щоб завезти соломи єгерю заповідника ОСОБА_16 Для цього він попросив свого приятеля ОСОБА_17 на належному йому тракторі за допомогою причепа ОСОБА_10 відвезти солому ОСОБА_16 Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_17 та повідомив, що причеп зламався і він залишив його у ОСОБА_16, щоб той відремонтував. Після чого він зідзвонився із ОСОБА_16 і домовився, що той відремонтує причеп і при нагоді відбуксирує його у с. Новочерномор'є. Причеп ОСОБА_16 відремонтував аж у 2013 році, після чого ОСОБА_17 притягнув його ОСОБА_10 Умислу заволодіти причепом ОСОБА_10 у нього не було, він і раніше просив у ОСОБА_10 причеп в користування, в свою чергу ОСОБА_10 просив у нього належне йому майно, наприклад сівалку, яка й досі стоїть у ОСОБА_10 Із вимогою повернути причеп ОСОБА_10 до нього не звертався.

Приблизно у 2008 році він познайомився із ОСОБА_1, який в той час інвестував кошти в будівництво пансіонату «Немо» в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області. ОСОБА_1 виявляв бажання придбати пляж напроти свого пансіонату, але він йому порадив звернутися до сільського голови ОСОБА_19 по цьому питанню. Розмов про те, що він допоможе ОСОБА_1 придбати у власність ділянку пляжу він із останнім не вів, ніяких коштів від потерпілого він не отримував, за виключенням 7500 євро у грудні 2009 року, які він частинами знімав та віддавав ОСОБА_1 за його ж за вказівкою. Куди ці кошти витратив потерпілий йому не відомо. Тобто жодними коштами потерпілого він не заволодівав. Чому потерпілий його оговорює він не розуміє. Він був чи не єдиною людиною, яка допомагала потерпілому в той час як його вигнали із пансіонату «Немо», він його приютив у себе вдома, допомагав йому із поновленням паспорта, возив до м. Києва.

У серпні місяці 2009 року, на прохання потерпілого ОСОБА_1 він прийняв на зберігання трактор іноземного виробництва жовтого кольору, так як потерпілий не хотів, щоб цей трактор забрала його співмешканка ОСОБА_20. ОСОБА_1 дозволив йому користуватися трактором і повідомив, що забере трактор пізніше, коли настане благополучний для цього час. За всі ці роки ОСОБА_1 не звертався до нього з вимогою про повернення трактора, який був вилучений працівниками міліції на території рибгоспу, куди його і пригнав у 2009 році потерпілий, а тому йому не зрозумілі претензії потерпілого щодо трактора. Жодних перепон у поверненні трактора потерпілому він не чинив. Всі ці заяви потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_13 про те, що він буцімто вчинив відносно них шахрайські дії, він пов'язує із намаганням прокурора розправитися із ним, як із неугодним сільським головою.

У жовтні 2013 року він разом зі своєю співмешканкою перебував у гостях у свого знайомого ОСОБА_15 в Макарівському районі Київської області. Під час гостювання його почали турбувати болі у спині і за порадою ОСОБА_15 він звернувся за медичною допомогою до лікаря Бишівської лікарні, який його оглянув в лікарні, зробив масаж, виписав певні ліки. При цьому офіційно до лікарні він не звертався, - це був приватний візит. Після чого лікар на ім'я ОСОБА_17 декілька разів приїздив до будинку ОСОБА_15, в якому він тимчасово мешкав, де надавав йому медичну допомогу. Після завершення лікування лікар запитав у нього чи потрібна йому довідка, яка підтверджувала, що він перебував на лікуванні і після отримання ствердної відповіді, через деякий час привіз йому довідку Бишівської лікарні про те, що він перебував на амбулаторному лікуванні з 01.10.2013 року по 16.10.2013 року. Яким чином лікар отримав цю довідку йому не відомо. Він особисто не вчиняв жодних дій, необхідних для отримання довідки, а також не платив лікарю жодних коштів ні за саме лікування ні за довідку.

28 жовтня 2013 року він приїхав із м.Києва разом зі своєю співмешканкою знову в гості до свого знайомого ОСОБА_15, який проживає в Макарівському районі Київської області. Ще будучи в Києві, біля супермаркету він вдарився коліном об стовпчик і за час дороги до ОСОБА_15 в нього сильно розболілося та розпухло коліно. Коли це побачив ОСОБА_15, то в той же день (в день приїзду) останній наполіг на візиті у районну лікарню в смт. Макарів, куди вони звернулися за медичною допомогою до приймального відділення, звідки їх направили до хірургічного відділення. На прийомі в той час був лікар ОСОБА_9, який оглянувши його наполіг на терміновій госпіталізації і він, був поміщений на стаціонарне лікування до палати № 5 хірургічного відділення Макарівської ЦРЛ, де він перебував на стаціонарному лікуванні з 29.10.2013 року по 01.11.2013 року. При цьому він в палаті не ночував, а приїздив до лікарні зранку, приходив у відділення, де проходив курс лікування, призначений йому лікарем, а на вечір повертався до будинку ОСОБА_15 31.10.2013 року він відчув себе значно краще і хотів попросити лікаря виписати його з лікарні, але лікаря ОСОБА_9 не було у відділенні і він пішов його шукати. По дорозі зустрів іншого лікаря, який порядив йому написати заяву і їхати додому, залишивши заяву на посту. Він написав заяву, в якій просив дозволу не бути в лікарні 31.102013 року та 01.11.2013 року, яку залишив на посту № 2 і в цей же день 31.10.2013 року близько 11.00 години виїхав разом зі своєю співмешканкою на автомобілі в Херсонську область, де і був затриманий в с. Бехтери Голопристанського району Херсонської області 02.11.2013 року. Після його затримання співмешканка зателефонувала дружині ОСОБА_15 і попросила останнього забрати в лікарні лікарняний, що той і зробив, а потім передав лікарняний його співмешканці. В свою чергу, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом та носячи електронний засіб контролю, що перешкоджало його вільному пересуванню в межах району, він попросив голову комісії по непрацездатності Новофедорівської сільської ради ОСОБА_21 заїхати до нього додому і забрати лікарняний листок як доказ підтвердження поважності причин його незнаходження на робочому місці, що вона і зробила 21.11.2013 року. При цьому він письмово звернувся до Новофедорівської сільської ради з проханням не нараховувати йому кошти за період з 02.11.2013 року по 04.11.2013 року, так як він в ці дні допустив порушення режиму лікування, а тому кошти не повинні нараховуватись. Таким чином, в період з 29.10.2013 року по 31.10.2013 року включно він перебував на стаціонарному лікуванні в Макарівській ЦРЛ.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, показав, що він працює на посаді лікаря ортопеда-травматолога Макарівської ЦРЛ Київської області. 29.10.2013 року із приймального відділення до нього був направлений хворий ОСОБА_8, якого він оглянув та встановив відповідний діагноз, який потребував стаціонарного лікування. ОСОБА_8 був поміщений до палати № 5 хірургічного відділення на стаціонарне лікування. Він призначив ОСОБА_8 відповідний курс лікування, який передбачав певні маніпуляції та здачу відповідних аналізів, що і робилося медичними працівниками лікарні та було відображено у відповідних журналах. 01.11.2013 року, в п'ятницю, всіх хворих, яких це було можливо за станом здоров'я, просили вибути на вихідні додому, так як в лікарні не було води, у зв'язку із аварією. Тому ОСОБА_8 вибув на вихідні із відділення. На вихідних він не контролював стан здоров'я ОСОБА_8, так як цим повинні були займатися чергові лікарі. Коли в понеділок 04.11.2013 року він прийшов на роботу, після п'ятихвилинки, йому ніхто із медичного персоналу не доповів, що ОСОБА_8 був відсутній на вихідних у палаті, а також, що ОСОБА_8 не прибув до лікарні в понеділок 04.11.2013 року. Внаслідок чого він не відобразив в історії хвороби порушення хворим ОСОБА_8 режиму, а тому цей факт не знайшов відображення у листку непрацездатності, відомості до якого заносяться із медичної карти, що безумовно є недоліком в роботі, але не тягне кримінальної відповідальності. В понеділок близько обіду він закінчив заповнення історії хвороби (медичної карти ОСОБА_8.), передав її до відповідного медичного працівника лікарні для виписки листка непрацездатності. Після чого він поставив у листку непрацездатності свій підпис та печатку лікаря та на прохання ОСОБА_15, з яким приходив ОСОБА_8 29.10.2013 року, дозволив медичному працівнику видати ОСОБА_15 листок непрацездатності ОСОБА_8

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, незважаючи на не визнання обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 своєї вини, суд вважає, що вина вказаних обвинувачених у вчиненні злочинів підтверджується наступними доказами в їх взаємозв'язку:

по епізоду І:

· показаннями свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні показав, що є рідним сином потерпілої ОСОБА_11, з якою він мешкає за однією адресою та яка в 2006 році отримала в якості майнового паю тракторний причеп «2 ПТС-4,5», який мати фактично віддала йому в повне користування. Він вклав свої кошти та відремонтував причеп та надавав його місцевим мешканцям для господарських потреб. З ОСОБА_8 він був давно знайомий і вони один одному допомагали, надаючи покористуватися певну сільськогосподарську техніку чи матеріали. Даний причеп він неодноразово раніше надавав ОСОБА_8 в користування і той своєчасно його повертав. В 2008 році ОСОБА_8 в черговий раз попросив у нього в користування причеп для перевозки соломи чи сіна. Він погодився надати ОСОБА_8 причеп. За причепом на тракторі, який належить ОСОБА_8 приїхав його робітник ОСОБА_17, який і забрав причеп. Через деякий час, приблизно через два тижні, він звернувся до ОСОБА_8 з вимогою повернути причеп, на що отримав відмову. Після чого він неодноразово звертався до ОСОБА_8 з вимогою повернути причеп, але останній відповідав категоричною відмовою, пояснивши що причеп уже його і що він може звертатися до суду з цього приводу. Причеп ОСОБА_8 тримав у себе в рибгоспі, по місцю свого проживання, приблизно до 2010 року, а потім причеп десь подівся. З приводу незаконних дій ОСОБА_8 він звертався до міліції, але міліція відмовила у кримінальному переслідуванні ОСОБА_8 В подальшому він звернувся до прокуратури і в 2013 році причеп було повернуто йому працівниками міліції. На момент виявлення причеп знаходився у заповіднику у ОСОБА_16

· показаннями свідка ОСОБА_22, який в судовому засіданні показав, що приблизно років із 5 назад він звернувся до ОСОБА_10 з проханням взяти у нього причеп «2 ПТС-4,5» у користування, як неодноразово брав до того, але ОСОБА_10 повідомив йому, що причепа в нього не має, що причеп забрав ОСОБА_8 і не віддає.

· показаннями свідка ОСОБА_17, який в судовому засіданні показав, що приблизно у 2008-2009 році йому зателефонував ОСОБА_8 та попросив на тракторі зачепити причеп у ОСОБА_10 та завезти на заповідник до ОСОБА_16 соломи, пояснивши, що за причеп він домовився із ОСОБА_10, що він і зробив. Коли він приїхав на заповідник із соломою, причеп зламався і він змушений був залишити причеп у ОСОБА_16 на заповіднику, про що повідомив ОСОБА_8 ОСОБА_10 неодноразово питав його коли поверне причеп, але він йому повідомляв, що причеп зламаний і всі питання до ОСОБА_8 У 2013 році на прохання співмешканки ОСОБА_8 він поїхав на належному їй тракторі на заповідник до ОСОБА_16, де забрав причеп та притягнув його ОСОБА_10

· показаннями свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні показав, що приблизно 3-4 роки назад він попросив ОСОБА_8 привезти йому причеп соломи на заповідник. До нього приїхав ОСОБА_17, який працював у ОСОБА_8 трактористом та притягнув причеп соломи. При цьому причеп зламався. За домовленістю з ОСОБА_8 він віддав ОСОБА_17 свій причеп, а причеп ОСОБА_8 залишився у нього на заповіднику. Вони з ОСОБА_8 домовилися, що він полагодить причеп і при нагоді притягне його в село, де вони поміняються причепами назад. Відстань від заповідник до села приблизно 50 км, що для трактора є значною. Приблизно через півтора року після цього він таки полагодив причеп і почав використовувати його на власні потреби. Те що причеп не належить ОСОБА_8 він дізнався лише у 2013 році, коли ОСОБА_10 із працівником міліції приїхав до нього на заповідник та впізнав свій причеп. Після чого ОСОБА_17 приїхав та забрав цей причеп.

· актом прийому-передачі майна, виділеного в рахунок погашення майнового паю від 24.03.2006 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_11 отримала у власність причеп «2 ПТС-4,5» № 3088 в рахунок погашення майнового паю у СТОВ «Росія» (т. 3 а. п. 62);

· постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.09.2010 року, винесеною дільничним інспектором Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області, яка свідчить про намагання ОСОБА_10 повернути причеп ПТС-4 та протидію цьому з боку ОСОБА_8 (т. 3 а. п. 63).

· оглянутим у судовому засіданні оригіналом відмовного матеріалу № 2655 від 30.09.2010 року, в матеріалах якого міститься заява ОСОБА_10 по факту вчиненого відносно нього злочину ОСОБА_8, з викладенням обставин, пояснення ОСОБА_10 та пояснення ОСОБА_8, що свідчить про намагання ОСОБА_10 повернути причеп ПТС-4 та протидію цьому з боку ОСОБА_8 (додаток до кримінальної справи).

· проколом огляду місця події від 08.11.2013 р., відповідно до якого, у присутності ОСОБА_16 за участю ОСОБА_10 на кордоні «Іванівський» Чорноморського біосферного заповідника працівниками міліції було виявлено та вилучено причеп «2 ПТС-4,5», який був впізнаний ОСОБА_10 як такий, що належить йому, з фото таблицями до протоколу (т. 3 а. п. 66-71);

· висновком судової товарознавчої експертизи № 3526 від 11.11.2013 року, відповідно до якого залишкова вартість причіпного пристрою типу «2 ПТС-4,5» станом на жовтень 2008 року могла становити 12000 гривень (т. 3 а. п. 114-116).

Суд при ухваленні вироку бере за основу показання свідка ОСОБА_10, які узгоджуються із матеріалами справи, підтверджені показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що саме у 2010 році ОСОБА_8 притягнув причеп, який належить ОСОБА_11, до кордону «Іванівський» заповідника, а не у 2008 році як це стверджував обвинувачений ОСОБА_8 Натомість суд не бере до уваги при ухваленні вироку показання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо обставин буксирування вказаного причепа ОСОБА_17 до ОСОБА_16, оскільки вони суперечать показанням свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_16, які суд взяв за основу, вважає їх неправдивими, даними обвинуваченим з метою ухилитися від відповідальності за скоєне.

по епізодам ІІ-ІІІ:

· показаннями потерпілого ОСОБА_1, який у судовому засіданні показав, що приблизно у квітні місяці 2009 року він познайомився із обвинуваченим ОСОБА_8, будучи в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області. Останній представився йому депутатом місцевої ради. Він інвестував кошти в будівництво пансіонату «Немо», а тому був зацікавлений у придбанні частини пляжу навпроти цього пансіонату. В неодноразових розмовах із ОСОБА_8, останній запропонував йому допомогу в придбанні частини пляжу напроти пансіонату «Немо» за 40000,00 доларів США, на що він погодився. Він передав ОСОБА_8 45000 гривень., а потім ще 22000 доларів США. Між ними налагодилися дружні стосунки, ОСОБА_8 всіляко допомагав йому у вирішенні різних питань, що виникали в Україні. В кінці 2009 року ОСОБА_8 повідомив йому, що не вистачає ще 10000 доларів США для оформлення земельної ділянки (пляжу) у власність, для чого він виїхав до Австрії і 02.12.2009 року перерахував на валютний рахунок ОСОБА_8 (який відкрив його для цієї мети та повідомив йому платіжні реквізити для перерахування коштів) 7500 євро, що було еквівалентно не менше 10000 доларів США. Після цього ОСОБА_8 почав уникати зустрічі з ним, не відповідав на телефонні дзвінки, змінив телефонні номери. Також приблизно у серпні-вересні 2009 року, з урахуванням конфлікту з громадянкою ОСОБА_20, на яку був оформлений пансіонат «Немо», оскільки остання була громадянкою України, та захопленням з її сторони пансіонату, ОСОБА_8 надав йому можливість проживати у нього в рибгоспі, а також вони домовилися між собою про те, що ОСОБА_8 на протязі року буде зберігати належний йому трактор жовтого кольору, який він придбав в м. Одесі за 14000 доларів США та оформив на потерпілу ОСОБА_13 Він особисто пригнав вказаний трактор на рибгосп та передав на зберігання ОСОБА_8, дозволивши йому користуватися трактором на період його зберігання. Після того як восени 2009 року він виїхав до Австрії та перерахував ОСОБА_8 7500 євро на виконання домовленості про придбання пляжу, останній почав уникати зустрічі з ним, не відповідав на телефонні дзвінки, змінив телефонні номери. Він зміг з ним зустрітися лише в грудні 2012 року у м. Херсоні, в кафе за міськрадою, де в присутності свого перекладача ОСОБА_23 став вимагати від ОСОБА_8 повернути йому трактор, а також надати документи на право власності на пляж, або ж повернути кошти в сумі 40000 доларів США. На що ОСОБА_8 повідомив, що грошей та трактор він йому не поверне, а документів на право власності на пляж у нього не має, після чого поїхав з місця зустрічі на своєму автомобілі. На даний час ОСОБА_8 не повернув йому 40000 доларів США, а трактор йому повернули працівники міліції.

· показаннями потерпілої ОСОБА_13, яка в судовому засіданні показала, що працювала в пансіонаті «Немо» поваром. Влітку 2008 року вона на прохання ОСОБА_1 поїхала з останнім в м. Одесу, де він придбав за власні кошти трактор жовтого кольору, оформивши трактор на неї. В подальшому трактором постійно користувався ОСОБА_1, з її дозволу, а вона до трактора взагалі не мала ніякого інтересу.

· показаннями свідка ОСОБА_23, який в судовому засіданні показав, що в квітні 2012 року він познайомився із ОСОБА_1, який запропонував йому бути перекладачем, на що він погодився. ОСОБА_1 розповів йому, що сільський голова ОСОБА_8 не віддає йому трактор, який він передав ОСОБА_8 на зберігання, а також обманув його щодо продажу пляжу, заволодівши його коштами в сумі 40000 доларів США, а точніше 45000 гривень, 22000 доларів США та 7500 євро. ОСОБА_1 розповів йому, що він не міг зустрітися із ОСОБА_8 так як останній уникав зустрічей, не відповідав на телефонні дзвінки, змінював телефонні номери. В середині грудня 2012 року ОСОБА_1 зміг домовитися про зустріч із ОСОБА_8, яка відбулася в м. Херсоні в приміщенні кафе за міською радою. Він також був присутній на цій зустрічі в якості перекладача. Під час розмови ОСОБА_1 почав вимагати у ОСОБА_8 повернути йому трактор, а також надати документи, які підтверджують право власності ОСОБА_1 на пляж в с. Залізний Порт Голопристанського району, або ж повернути надані ОСОБА_8 для оформлення пляжу кошти, на що ОСОБА_8 відповів, що ніяких документів на пляж у нього не має, коштів він у нього не брав, а трактор він повертати не збирається, після чого ОСОБА_8 поїхав з місця зустрічі на своєму автомобілі.

· показаннями свідка ОСОБА_24, який в судовому засіданні показав, що у 2009 році і на даний момент він є директором КПП «Світанок», яке отримало в оперативне управління від Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області набережну та пляж в с. Залізний Порт та укладало угоди із фізичними та юридичними особами спочатку на оренду певних земельних ділянок пляжу та набережної, а потім через протести прокуратури укладало угоди про співробітництво. До 2009 року на земельну ділянку, розміщену на узбережжі Чорного моря від ФОП ОСОБА_25 до Чорноморського біосферного заповідника в с. Залізний Порт така угода була укладена із ФОП ОСОБА_8, який навесні 2009 року відмовився від використання земельної ділянки пляжу на користь ОСОБА_1. ОСОБА_8 приймав участь в укладенні договору на співробітництво між КПП «Світанок» та ОСОБА_1, а саме він як директор підприємства та сторона договору надав ОСОБА_8 примірник договору на співробітництво і через деякий час ОСОБА_8 привіз договір, який був підписаний ОСОБА_1, а також ОСОБА_8 здійснив перший платіж по договору від імені ОСОБА_1, внісши в касу підприємства готівкою суму в межах 3000-4000 грн. Також на прохання ОСОБА_8 та ОСОБА_1 він цікавився у юрисконсульта сільської ради ОСОБА_26 та у сільського голови ОСОБА_19 можливістю продажу пляжу ОСОБА_1 та потім неодноразово роз'яснював останньому про те, що придбати пляж практично неможливо і що потрібно рішення депутатів, тобто рішення сесії сільської ради про дозвіл на продаж пляжу.

· показаннями свідка ОСОБА_26, який в судовому засіданні показав, що в період з 2002 по 2010 роки він працював юрисконсультом Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. У 2009 році його викликав до себе в кабінет директор КПП «Світанок» ОСОБА_24 та попросив надати йому юридичну консультацію з приводу припинення договірних взаємовідносин по використанню ФОП ОСОБА_8 земельної ділянки (пляжу) та передачу даної земельної ділянки ОСОБА_1, а також щодо можливості придбання останнім земельної ділянки (пляжу) у власність. Він пояснив ОСОБА_24 що передати земельну ділянку в користування ОСОБА_1 є можливість та розповів який порядок передачі. Щодо придбання ОСОБА_1 земельної ділянки у власність, то він роз'яснив ОСОБА_24, що таке неможливо, оскільки це ділянка рекреаційного призначення і рішення щодо передачі у власність приймають депутати сільської ради на сесії. При цій розмові був присутній ОСОБА_1.

· показаннями свідка ОСОБА_19, який в судовому засіданні повідомив, що у 2009 році до нього особисто звертався потерпілий ОСОБА_1 з питанням можливості придбання у власність ділянки пляжу, на що він йому роз'яснив про неможливість придбати таку ділянку у власність за законодавством України.

· угодою про співробітництво та організацію взаємовідносин від 28.04.2009 року, укладеною між КПП «Світанок» та ОСОБА_1 із змінами та доповненнями, актом приймання-передачі, предметом якої є співробітництво сторін щодо раціонального використання та забезпечення санітарно-епідемічного стану земельної ділянки рекреаційного призначення, розміщеної на узбережжі Чорного моря від ФОП ОСОБА_25 до Чорноморського біосферного заповідника в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, тобто тієї земельної ділянки (пляжу), який бажав придбати у власність потерпілий ОСОБА_1, що свідчить про дійсну зацікавленість останнього у 2009 році у володінні вказаною земельною ділянкою та володіння цією ділянкою на підставі вказаної угоди (т. 2 а. п. 85, 128, 129);

· копією квитанції про переказ 02.12.2009 року з Австрії в Україну від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_8 7500 євро через банк Райффайзен банк Аваль, з урахуванням здійсненого перекладачем перекладу під час судового розгляду справи (т. 2 а. п. 89, т. 2 а. с. 240);

· документами, які були вилучені в ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та які були оглянуті в судовому засіданні, а саме: заявами на відкриття поточного рахунку від ОСОБА_8, договорами на відкриття та ведення поточного рахунку, заявами про видачу готівки, випискою з рахунку, які свідчать про перерахування 02.12.2009 року з Австрії в Україну від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_8 7500 євро через банк Райффайзен банк Аваль та знаття ОСОБА_8 з рахунку 1020 євро та 1765 євро 08.12.2009 року та 4500 євро 10.02.2010 року (т. 2 а. п. 110);

· листом Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 28.08.2013 року відповідно до якого ОСОБА_8 у період з 2006 по 2010 роки був депутатом Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (т. 2 а. п. 112).

· протоколом обшуку від 11.09.2013 року, відповідно до якого під час санкціонованого обшуку на рибгоспі за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 працівниками міліції в одному із гаражів-боксів було виявлено та вилучено трактор жовтого кольору «DF 254D», зафіксовані його індивідуальні ознаки та фото таблицями до протоколу (т. 2 а. п. 189-196);

· показаннями свідка ОСОБА_27, який в судовому засіданні показав, що 11.09.2013 року він був запрошений працівниками міліції прийняти участь в якості понятого під час обшуку домоволодіння ОСОБА_8 за адресою: в АДРЕСА_2, на що він погодився. Під час обшуку в одному із боксів-гаражів працівниками міліції було виявлено та вилучено трактор жовтого кольору іноземного виробництва.

· документами, які підтверджують належність трактора марки «DF 254D», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2007, заводський номер 0713030, двигун № НОМЕР_2 потерпілій ОСОБА_13 та придбання трактора в червні 2008 року (т. 2 а. п. 86-88);

При ухваленні вироку суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_28, ОСОБА_29 оскільки ці особи не були очевидцями подій, і про певні обставини їм відомо зі слів потерпілого ОСОБА_1.

При ухваленні вироку суд не приймає до уваги показання ОСОБА_30, оскільки його показання не мають значення для справи.

При ухваленні вироку суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_31, який у судовому засіданні показав, що «у 2009 році він був присутнім у якості перекладача під час розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 і був свідком домовленості між ними про те, що ОСОБА_8 допоможе потерпілому ОСОБА_1 у придбанні у власність ділянки пляжу навпроти пансіонату «Немо» за 40000 доларів США та був очевидцем передачі ОСОБА_1 коштів ОСОБА_8», оскільки в супереч нормам статті 290 КПК України потерпілий ОСОБА_1 під час його допитів на досудовому слідстві та під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не повідомляв сторону захисту та прокурора про наявність даного свідка та про його присутність при домовленостях з ОСОБА_8 та при передачі ОСОБА_32 грошей, тобто потерпілий ОСОБА_1, не здійснив відкриття матеріалів чи додаткових матеріалів (а про наявність такого свідка потерпілому не могло бути невідомо під час його допитів на досудовому слідстві) у встановленому законом порядку, що у відповідності до ч. 12 ст. 290 КПК України унеможливлює допущення показань даного свідка як доказ по справі, так як вони отримані з порушенням норм КПК України.

Також суд не бере до уваги при ухваленні вироку показання свідка ОСОБА_33, маючи сумнів в їх правдивості, оскільки даний свідок тривалий час співмешкала із ОСОБА_8, а тому прямо чи опосередковано може бути зацікавлена в результатах розгляду даної справи, а також свідок не бачила хто саме ОСОБА_8 чи ОСОБА_1 забирав зі столу гроші в доларах США, а також не могла повідомити суду яку саме суму вона поклала на стіл та її походження.

Таким чином, в ході судового розгляду справи, з урахуванням наданих суду сторонами доказів, їх належності та допустимості, знайшло своє підтвердження по ІІІ епізоду незаконне заволодіння у грудні 2009 році обвинуваченим ОСОБА_8 грошовими коштами потерпілого ОСОБА_1 саме в сумі 7500 євро, натомість заволодіння ОСОБА_8 грошовими коштами потерпілого ОСОБА_1 в сумі 45000 гривень та 22000 доларів США свого підтвердження під час судового розгляду справи не знайшло, що впливає на кваліфікацію діянь обвинуваченого ОСОБА_8 за ІІІ епізодом.

Не визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованих йому злочинах суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, з метою уникнути покарання за скоєне.

по епізоду ІV:

· показаннями свідка ОСОБА_34, яка в судовому засіданні показала, що працює завідуючою Бишівської амбулаторії Макарівського району Київської області. Під час досудового розслідування їй надавалася для ознайомлення довідка, яка була видана нібито Бишівською амбулаторією про те, що ОСОБА_8 проходив амбулаторне лікування в період з 01.10.2013 року по 16.10.2013 року і вона може впевнено сказати, що дана довідка не видавалася Бишівською амбулаторією, на ній не стоять підписи посадових осіб амбулаторії, а підпис зроблений невідомою особою, реєстраційні номери не відповідають нумерації вихідної кореспонденції, яка прийнята в амбулаторії, дана довідка не зареєстрована в жодному журналі, вона її особисто не підписувала та не складала, факт звернення ОСОБА_8 за медичною допомогою в цей період в жодних журналах амбулаторії не зафіксовано і вона ОСОБА_8 в амбулаторії не бачила.

· показаннями свідків ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, які в судовому засіданні показали, що є працівниками Бишівської амбулаторії Макарівського району Київської області, ОСОБА_8 в амбулаторії в період з 01.10.2013 по 16.10.2013 року вони не бачили, його взагалі не знають, ніяких довідок відносно нього не складали та не видавали.

· оглянутою в судовому засіданні довідкою від 16.10.2013 року № 1465, виданою Бишівською амбулаторією Макарівського району Київської області, відповідно до якої ОСОБА_8 проходив амбулаторне лікування в період з 01.10.2013 року по 16.10.2013 року, йому було встановлено відповідний діагноз, підпис на якій та реєстрацію категорично заперечила завідуюча амбулаторії ОСОБА_34 (т. 6 а. п. 29).

· власноруч написаною пояснювальною розпискою ОСОБА_8 на ім'я голови комісії по соціальному страхуванню Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 16.10.2013 року про те, що ОСОБА_8 знаходився на амбулаторному лікуванні в Бишівській амбулаторії в період часу з 01.10.2013 року по 16.10.2013 року, що свідчить про умисне використання ОСОБА_8 завідомо підробленого документу - довідки для підтвердження поважності причин відсутності його на роботі (т. 6 а. п. 26).

· листом Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 28.08.2013 року відповідно до якого ОСОБА_8 надав до сільської ради довідку від 16.10.2013 року № 1465, яка видана Бишівською амбулаторією Макарівського району Київської області (т. 6 а. п. 25);

· листом завідуючої Бишівської амбулаторії Макарівського району Київської області ОСОБА_34 від 26.12.2013 року та доданими до нього копіями з медичних журналів амбулаторії, відповідно до яких ОСОБА_8 не звертався до амбулаторії за медичною допомогою в період з 01.10.2013 року по 17.10.2013 року та не проходив стаціонарне чи амбулаторне лікування, а інформація про перебування ОСОБА_8 в Бишівській амбулаторії в період з 01.10.2013 року по 16.10.2013 року - недійсна (т. 7 а. п. 2-25);

· наданими завідуючою Бишівської амбулаторії Макарівського району Київської області ОСОБА_34 зразками довідок, відповідно до яких форма довідки, яка виписана ОСОБА_8 від 16.10.2013 року № 1465, використовувалася амбулаторією до 2012 року (т. 7 а. п. 53).

Не визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому злочині суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, з метою уникнути покарання за скоєне.

по епізодам V-VІ:

· показаннями свідка ОСОБА_21, яка в судовому засіданні показала, що працює в Новофедорівській сільській раді Голопристанського району Херсонської області та є головою комісії по нарахуванню допомоги з тимчасової втрати працездатності. 21.11.2013 року їй зателефонував ОСОБА_8 та попросив заїхати до нього додому в АДРЕСА_2 та забрати листок непрацездатності та довідку, бо у зв'язку із обранням йому судом запобіжного заходу у виді цілодобового арешту він не може залишити місце свого мешкання, що вона і зробила. Після того, 22.11.2013 року вона надала листок непрацездатності, який був виданий Макарівською ЦРЛ та довідку, виданою Бишівською амбулаторією до бухгалтерії Новофедорівської сільської ради для врахування при табелюванні робочого часу ОСОБА_8 на проведення відповідних нарахувань та виплату ОСОБА_8 у зв'язку із його непрацездатністю.

· показаннями свідка ОСОБА_39, яка в судовому засіданні показала, що працює в Новофедорівській сільській раді Голопристанського району Херсонської області на посаді діловода та здійснює табелювання робочого часу працівників сільської ради. 22.11.2013 року їй зателефонувала ОСОБА_21 та попросила прийняти факсом листок непрацездатності ОСОБА_8, але вона їй відмовила, бо факсокопії таких документів вона не можу враховувати при табелюванні робочого часу.

· показаннями свідка ОСОБА_40, яка в судовому засіданні показала, що працює на посаді секретаря Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. 22.11.2013 року ОСОБА_21 надала їй листок непрацездатності ОСОБА_8 для врахування при табелюванні робочого часу ОСОБА_8 та пояснила, що вона особисто отримала листок непрацездатності у ОСОБА_8 у нього в дома. Ознайомившись із змістом листка непрацездатності вона відразу виявила неправдивість внесених до нього даних, оскільки їй було добре відомо про затримання ОСОБА_8 02.11.2013 року працівниками міліції в с. Бехтери Голопристанського району, в той час як в листку непрацездатності було зазначено про перебування ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні в Макарівській ЦРЛ в період з 28.10.2013 року по 04.11.2013 року, а тому вона вирішила направити листок непрацездатності до прокуратури Голопристанського району для проведення перевірки правомірності його видачі.

· листом Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 05.12.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_8 надав до сільської ради листок непрацездатності серії АВЯ № 410169, виданий Макарівською ЦРЛ Київської області (т. 6 а. п. 20);

· листком непрацездатності серії АВЯ № 410169, виданим Макарівською ЦРЛ Київської області ОСОБА_8 про те, що останній перебував на стаціонарному лікуванні у вказаній лікарні в період часу з 29.10.2013 року по 04.11.2013 року, без зазначення відомостей про порушення хворим режиму лікування, із зазначенням про те, що хворому необхідно стати до роботи 05.11.2013 року, який підписаний та скріплений особистою печаткою лікаря ОСОБА_9 та печаткою лікарні та підписаний відповідними посадовими особами лікарні (т. 6 а. п. 24).

· оглянутими в судовому засіданні речовими доказами, а саме: медичною картою стаціонарного хворого № 6741-1332, записи в якій вів (вчиняв) обвинувачений ОСОБА_9 як лікуючий лікар, відповідно до якої ОСОБА_8 було госпіталізовано до хірургічного відділення Макарівської ЦРЛ 29.10.2013 року в палату № 5 з відповідним діагнозом. При цьому лист лікарських призначень не містить в собі відміток про їх виконання. Температурний лист містить в собі відмітки про температуру хворого ОСОБА_8 у дні, коли його не було в лікарні, а саме в період з 01.11.2013 року по 04.11.2013 року. Також лікарем ОСОБА_9 власноручно зроблені записи про огляд хворого ОСОБА_8 03.11.2013 року та 04.11.2013 року, зафіксований його фізіологічний стан, що також підтверджено підписом завідуючого хірургічним відділенням ОСОБА_41, що свідчить про умисел обвинуваченого ОСОБА_9 на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, оскільки обвинуваченого ОСОБА_8 було затримано працівниками міліції 02.11.2013 року на території Голопристанського району Херсонської області і він фізично не міг перебувати в лікарні 03.11.2013 року та 04.11.2013 року (т. 6 а. п. 44).

· протоколом затримання особи від 02.11.2013 р., відповідно до якого ОСОБА_8 було затримано 02.11.2013 р. на території Голопристанського району Херсонської області (т. 6 а. п. 47);

· ухвалою слідчого судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 03.11.2013 року, відповідно до якої відносно ОСОБА_8 було обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронного засобу контролю і згідно виписки із відповідного журналу реєстрації ОСОБА_8 перебував в ІТТ Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області до 16.15 години 03.11.2013 року. При поміщенні до ІТТ ОСОБА_8 був оглянутий лікарем і скаржився лише на підвищення артеріального тиску (т. 6 а. п. 49-54).

· показаннями свідка ОСОБА_41, який в судовому засіданні показав, що він як завідувач хірургічним відділенням Макарівської ЦРЛ підписав листок непрацездатності серії АВЯ № 410169, виданий Макарівською ЦРЛ Київської області ОСОБА_8 про те, що останній перебував на стаціонарному лікуванні в період часу з 29.10.2013 року по 04.11.2013 року, оскільки всі документи (історія хвороби) були в порядку, належним чином заповнені лікарем ОСОБА_9, і в нього не було підстав не підписувати листок непрацездатності.

· показаннями свідка ОСОБА_42, яка в судовому засіданні показала, що вона працює в Макарівській ЦРЛ старшою медичною сестрою хірургічного відділення. 04.11.2013 року лікар ОСОБА_9 надав їй історію хвороби ОСОБА_8 для виписки листка непрацездатності. На підставі відомостей, внесених лікарем ОСОБА_9 до історії хвороби працівники лікарні виписали листок непрацездатності, який вона підписала у ОСОБА_9, завідуючого відділенням ОСОБА_41 Потім вона видала належним чином оформлений листок непрацездатності на ім'я ОСОБА_8 невідомому їй раніше чоловіку.

· показаннями свідка ОСОБА_43, яка в судовому засіданні показала, що на підставі наданої їй ОСОБА_42 медичної картки вона внесла відповідні відомості до листка непрацездатності, виданого на ім'я ОСОБА_8

· показаннями свідка ОСОБА_44, який в судовому засіданні показав, що в період часу з 28.10.2013 року по 08.11.2013 року проходив стаціонарне лікування в хірургічному відділенні Макарівської ЦРЛ, лежав у 5-тій палаті і не бачив у палаті та відділенні ОСОБА_8 жодного разу. При цьому він не ночував у палаті, так як він є місцевим мешканцем, то ночувати ходив додому.

Суд не приймає до уваги при ухваленні вироку показання свідків ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_18, ОСОБА_47 оскільки їхні показання не впливають на суть пред'явленого обвинувачення.

Суд не приймає до уваги при ухваленні вироку, вважаючи їх неправдивими, показання наступних свідків:

· ОСОБА_48 про те, що «вона особисто бачила ОСОБА_8 при оформленні його на стаціонарне лікування в хірургічному відділенні Макарівської ЦРЛ, вносила відповідні відомості до журналу реєстрації стаціонарних хворих, і ОСОБА_8 був поміщений у 5-ту палату»

· ОСОБА_49, яка в судовому засіданні показала, що «працюючи санітаркою у хірургічному відділенні Макарівської ЦРЛ після приймання лікарем ОСОБА_9 завела хворого ОСОБА_8 до палати № 5 та визначила йому ліжко - перше зліва від входу, запам'ятала ОСОБА_8 так як він був одягнений у чорний шкіряний плащ»;

· ОСОБА_50 про те, що «хворий ОСОБА_8 лікувався стаціонарно у хірургічному відділенні Макарівської ЦРЛ, йому робилися всі маніпуляції, призначені лікарем, він дав їй свою візитку, запрошував на море»;

· ОСОБА_51, яка в судовому засіданні показала, що « працюючи лаборантом у Макарівській ЦРЛ брала у ОСОБА_8 аналіз крові з пальця. На аналіз прийшло двоє чоловіків, один з яких був віком близько 30 років чорнявий, представився ОСОБА_52 і повідомив їй, що у нього аналіз не треба брати, він просто провів до неї ОСОБА_8, так як той немісцевий і не знає де знаходиться кабінет лаборанта»;

· ОСОБА_53, яка в судовому засіданні показала, що «працюючи маніпуляційною медичною сестрою в Макарівській ЦРЛ в перший день перебування ОСОБА_8 на стаціонарі в хірургічному відділенні робила йому за призначенням лікаря ОСОБА_9 ін'єкцію, ОСОБА_8 був одягнений у теніску. В наступні дні вона робила йому внутрішньом'язові уколи за призначенням лікаря»;

· ОСОБА_52, який в судовому засіданні показав, що «він проходив стаціонарне лікування в хірургічному відділенні Макарівської ЦРЛ восени 2013 року, тривалий час лежав на витяжці, і в цей час в палаті лікувався стаціонарно хворий ОСОБА_8 Він ще допомагав йому знайти кабінет лаборанта, в який особисто проводив ОСОБА_8, розмовляв із лаборантом, називав їй своє прізвище. Запам'ятав ОСОБА_8, бо він прийшов у палату в перший день одягненим в діловий костюм. Жодного разу ОСОБА_8 у палаті не ночував»;

· ОСОБА_54, який в судовому засіданні показав, що «в період з 26.10.2013 року по 13.12.2013 року стаціонарно лікувався у 5-тій палаті в хірургічному відділенні Макарівської ЦРЛ, лежав тривалий час на розтяжці. В цей час в палаті стаціонарно лікувався ОСОБА_8, який виписався із відділення під його власну виписку. ОСОБА_52 в цей час також лікувався в цій же палаті і лежав на витяжці приблизно місяць, починаючи з того часу, як він був поміщений до палати. Жодного разу ОСОБА_8 у палаті не ночував»;

· ОСОБА_55, який в судовому засіданні показав, що «ОСОБА_8 приїхав до нього в гості зі своєю співмешканкою 28.10.2013 року і в перший же день скаржився на болі в коліні. Наступного дня він відвіз ОСОБА_8 до Макарівської ЦРЛ, де в приймальному відділенні їх направили до хірургічного відділення. Там їх оглянув лікар ОСОБА_9 та залишив ОСОБА_8 на стаціонарне лікування в лікарні. В цей же день ОСОБА_8 здавав аналізи і він допоміг йому знайти кабінет лаборанта та сам його провів у кабінет, спілкувався із лаборантом, яка запитувала його прізвище, але він їй пояснив, що він не буде здавати аналізи, а просто привів хворого ОСОБА_8 до неї, оскільки він не знає лікарні, бо не місцевий. ОСОБА_8 лікувався не менше тижня, до нього додому приїздив через день. Поїхав ОСОБА_8 до себе додому через тиждень у п'ятницю. Після цього в суботу його дружині зателефонувала співмешканка ОСОБА_8, яка попросила забрати з лікарні листок непрацездатності ОСОБА_8 та передати його в Херсонську область. В понеділок він пішов до лікаря ОСОБА_9, розповів ситуацію, яка склалася, а саме, що ОСОБА_8 не може приїхати за лікарняним особисто і ОСОБА_9 дав медичній сестрі розпорядження, яка й видала йому лікарняний ОСОБА_8 За лікарняний він розписувався сам».

так як показання зазначених вище свідків не узгоджуються між собою та з показаннями обвинуваченого ОСОБА_8, що викликає у суду сумніви в їх правдивості, а саме:

· свідок ОСОБА_49 стверджує, що ОСОБА_8 у перший день свого перебування в лікарні був одягнений в чорний шкіряний плащ, свідок ОСОБА_53 натомість стверджує, що ОСОБА_8 в перший день перебування в лікарні був одягнений у теніску, а свідок ОСОБА_52 запам'ятав ОСОБА_8 через те, що той прийшов в перший день в палату одягненим у діловий костюм. Також свідок ОСОБА_52 не зміг пригадати імені ОСОБА_8, натомість запам'ятав його прізвище;

· свідок ОСОБА_51 та свідок ОСОБА_52 стверджують, що ОСОБА_8 до лаборанта ОСОБА_56 привів саме ОСОБА_52 і ОСОБА_56 чітко запам'ятала це прізвище та описала його як молоду людину віком близько 30 років чорнявого. В той же час свідок ОСОБА_55 стверджує, що саме він привів ОСОБА_8 до лаборанта, де в нього брали на аналіз кров із пальця і лаборант запитувала його прізвище, але він їй пояснив, що він не буде здавати аналізи, а просто привів хворого ОСОБА_8 до неї, оскільки він не знає лікарні, бо не місцевий. Натомість свідок ОСОБА_54 стверджує, що починаючи з 26.10.2013 року ОСОБА_52 лежав у палаті № 5 на розтяжці приблизно місяць і з ліжка не вставав. ОСОБА_8 виписався з палати під його виписку, тобто в грудні місяці 2013 року.

· свідок ОСОБА_55 показав, що ОСОБА_8 приїздив до нього з лікарні через день та лікувався в лікарні не менше тижня і поїхав від нього у п'ятницю, той же час обвинувачений ОСОБА_8 стверджує, що жодного дня він не ночував у палаті, що підтверджують і свідки ОСОБА_54 та ОСОБА_52 і поїхав у Херсонську область від ОСОБА_55 31.10.2013 року, тобто в четвер.

Також суд не бере до уваги показання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про обставини стаціонарного лікування ОСОБА_8 в хірургічному відділенні Макарівської ЦРЛ в період часу з 29.10.2013 року по 04.11.2013 року, вважаючи їх неправдивими, оскільки показання обвинувачених суперечать зібраним у справі доказам, переліченим вище, а також одним одному, оскільки ОСОБА_8 стверджував, що вибув із лікарні 31.10.2013 року, написавши відповідну заяву і в лікарні 31.10.2013 року та 01.11.2013 року не перебував, натомість ОСОБА_9 стверджує, що ОСОБА_8 вибув з лікарні 01.11.2013 року на вихідні, у зв'язку з тим, що в лікарні не було води через аварію водогону, при цьому в медичній карті ОСОБА_8 лікарем ОСОБА_9 власноручно здійснені записи про те, що він оглядав ОСОБА_8 01.11.2013 року, 03.11.2013 року та 04.11.2013 року, що з урахуванням затримання ОСОБА_8 02.11.2013 року в Голопристанському районі Херсонської області, утримання його під вартою до 03.11.2013 року, а потім перебування ОСОБА_8 під цілодобовим домашнім арештом із застосуванням електронного засобу контролю, вказує на умисне внесення обвинуваченим ОСОБА_9 неправдивих відомостей до медичної карти ОСОБА_8 та як наслідок відображення цих відомостей у листку непрацездатності ОСОБА_8 .

При цьому наявність в медичній карті № 6741-1332 результатів аналізів від 30.10.2013 року , які буцімто здавалися ОСОБА_8, та відповідні записи в журналах обліку прийому хворих в стаціонар, стаціонарний журнал, журнал реєстрації аналізів крові, температурний журнал, з урахуванням наданих суду вище вказаних та досліджених доказів, на думку суду, свідчить про намагання обвинуваченого ОСОБА_9 надати законності процесу виписки та видачі листка непрацездатності серії АВЯ № 410169.

Не визнання обвинуваченими своєї вини в інкримінованих їм злочинах суд розцінює як обраний ними спосіб захисту, з метою уникнути покарання за скоєне.

Суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм злочинів знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Злочинні дії ОСОБА_8 суд кваліфікує: по першому епізоду за ст. 190 ч.1 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство); по другому епізоду - за ст. 190 ч. 2 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуючими ознаками якого є: вчинене повторно, таке, що завдало значної шкоди потерпілому; по третьому епізоду - за ст. 190 ч. 3 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуючими ознаками якого є: вчинене у великих розмірах, повторно; за четвертим та шостим епізодами - за ст. 358 ч.4 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_8 по третьому епізоду за ч. 4 ст. 190 КК України за кваліфікуючою ознакою: вчинене в особливо великих розмірах, підлягає виключенню із обвинувачення, як така, що не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Злочинні дії ОСОБА_9 суд кваліфікує: по п'ятому епізоду за ч. 1 ст. 366 КК України як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судом не встановлено.

Вчинення злочину щодо особи похилого віку (по першому епізоду) суд не враховує як обтяжуючу покарання обвинуваченого ОСОБА_8 обставину, оскільки доказів того, що обвинувачений був обізнаний про приналежність причепу ОСОБА_11 під час судового розгляду суду не надано, а шахрайські дії обвинуваченим вчинялися фактично відносно ОСОБА_10

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, один з яких є тяжким, інший - злочином середньої тяжкості, а решта три - злочинами невеликої тяжкості, ухилення від досудового слідства та оголошення його в розшук, позитивну громадську характеристику, і вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, але із застосуванням статті 75 КК України, оскільки обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином невеликої тяжкості, позитивні громадську та виробничу характеристики, вчинення злочину вперше, і вважає, що йому слід призначити покарання у виді обмеження волі, але із застосуванням статті 75 КК України, оскільки обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України (2012 року), суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч .3, 358 ч.4 КК України та призначити йому покарання:

· за ч. 1 ст. 190 КК України на строк два роки обмеження волі;

· за ч. 2 ст. 190 КК України на строк один рік шість місяців позбавлення волі;

· за ч.3 ст. 190 КК України на строк чотири роки шість місяців позбавлення волі;

· за ч.4 ст. 358 КК України на строк два роки обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_8 від призначеного судом покарання за ст. 190 ч.1 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі ч. 1-3 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в три роки, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання чи роботи.

Зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання період його утримання під вартою з 02.11.2013 року по 03.11.2013 року (т. 3 а. п. 152, 164).

Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді домашнього арешту до вступу вироку в законну силу змінити на особисте зобов'язання.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки, з позбавленням права займатися лікарською практикою на строк один рік шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком в один рік шість місяців, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_9 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання чи роботи.

Речові докази (т. 1 а. п. 112-113) - складові частини дитячого спортивно-ігрового комплексу - залишити потерпілому ОСОБА_57 за належністю.

Речові докази (т. 2 а. п. 108-110) - заяви на відкриття рахунку, копії паспорту ОСОБА_8 заяви на видачу готівки, договори та виписку з рахунку - повернути до ХОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль».

Речові докази (т. 2 а. п. 199-200) - трактор марки «DF 254D», реєстраційний номер НОМЕР_1 - залишити потерпілій ОСОБА_13 за належністю.

Речові докази (т. 3 а. п. 72, 74) - причеп «2 ПТС-4,5» - залишити ОСОБА_10

Речові докази (т. 4 а. п. 124-126, 130-131, 134, 140-142; т. 6 а. п. 23-24, 28-29, 43-44, 149-150) - диски, листок непрацездатності, довідку, медичну карту, корінець листка непрацездатності та інші документи - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 489,44 грн. судових витрат за проведення судової експертизи (т. 3 а. п. 113).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Голопристанський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Судді В. М. Сіянко О. Х. Ширінська Ю. В. Францішо