П о с т а н о в а

і м е н е м  У к р а ї н и

           23 січня  2009 р.                   Козельщинський районний суд Полтавської області

                                                          в складі головуючого- судді Мурашко А.О.

                                                          при секретарі - Дніпровській Т.О.

                                                          з участю прокурора- Зоріна О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козельщині

справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених статтями 364 ч.2, 366ч.2, 222ч.2  КК України,

встановив:

  ОСОБА_1 обвинувачується у наданні завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредитів, складанні і видачі завідомо неправдивих документів і зловживанні службовим становищем.

  В судовому засіданні прокурор у своїй доповіді стверджував, що справу необхідно призначити до судового розгляду.

  ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування посилаючись на те,що пред'явлене йому обвинувачення не конкретне, а також не перевірені його доводи висунуті ним на свій захист.

  Суд,вислухавши доповідь прокурора та клопотання обвинувачуваного, вважає,що кримінальну справу необхідно повернути прокурору для усунення виявлених порушень з наступних підстав.

   Покурором були суттєво порушені вимоги  статтей 228-232 КПК України.

   При складанні обвинувального висновку допущенні суттєві порушення вимог статтей 223,224 КПК України які виключають можливість здійснення обвинувачуваним свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі з урахуванням такого обвинувального висновку.

   Обвинувачення викладене в обвинувальному висновку є неконкретне.

   Так, конкретно не вказано групу і на якій фермі підприємства знаходилася велика рогата худоба (ВРХ) і молодняк ВРХ які було надано банку в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними угодами відповідно договорів застави, кому і коли конкретно з фізичних і юридичних осіб була реалізована і яка із зазначеної худоби.

     Не зазначено ким і в якій формі підготовлена неправдива інформація яку передав і коли обвинувачуваний банку про наявність на підприємстві насіння гороху і сої, про належність заставного майна ВРХ та сільськогосподарської техніки. При цьому не вказано якої техніки.

     Не вказано ким підготовлені і передані обвинувачуваним банку фіктивні виписки з протоколів зборів членів підприємства.

     Не зазначено конкретно яка кількістна розбіжність у звітах про кількісний склад худоби, яким бухгалтерським даним не відповідають звіти передані обвинувачуваним банку.

     В обвинувальному висновку не зазначено де укладалися угоди з банком.

      ОСОБА_1 обвинувачується у складанні завідома неправдивих документів, але не вказано яких конкретно, також обвинувачується у "... діях всупереч інтересам служби...", але не вказано як ці дії і які суперечили службі і якій.

     В обвинувальному висновку не зазначено з посиланням на докази результати наступних доводів обвинувачуваного, висунуті ним в ході досудового слідства на свій захист:

     1.Після передачі обвинувачуваним підприємства іншому власнику підприємство могло погасити кредитні зобов'язання.

     2. Обвинувачуваний діяв у стані крайньої необхідності в результаті неврожаю і виробничої необхідністі.

     3.Не повернення кредиту-банківський ризик який виключає його відповідальність.

  Як роз'яснив Пленум ВСУ в постанові №6 від 30.05.2008р. "Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції" викладенням в обвинувальному висновку доказів, що підтверджують обвинувачення, та доказів, отриманих у результаті перевірки доводів обвинувачуваного на свій захист, розуміється посилання не тільки на джерела доказів, але й наведення короткого їх змісту, оскільки за вимогами статті 65 КПК України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, сідчий і суд установлюють наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

  Не дотримуючись цих вимог в обвинувальному висновку прокурор послався на покази свідків, протоколи огляду документів, висновок судово-економічної експертизи , але не навів короткого їх змісту.

   З врахуванням наведених висновків клопотання обвинувачуваного підлягає задоволенню частково, оскільки для його остаточного вирішення необхідно дослідити докази у справі.

  На підставі викладеного і керуючись статями 244,249-1 КПК Україн,постановою Пленума ВСУ №6 від 30.05.2008р. "Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції"  суд,-

постановив:

  Кримінальну справу за обвинуваченням  ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених статтями 364 ч.2, 366ч.2, 222ч.2 КК України повернути прокурору Козельщинського району для усунення виявлених порушень.

  Запобіжний захід обвинувачуваному  залишити підписку про невиїзд.

  Постанова оскарженню не підлягає, на неї може бути внесено  подання прокурора протягом 7 діб до Апеляційного суду Полтавської області через Козельщинський районний суд.

   Суддя