копія  №2-351/07

2-18/08

 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

5 грудня 2008 року  Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

 головуючого судді             Островського Р.В.,

 при секретарі                 Білик Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Котельва справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  та Котелевської центральної районної лікарні про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернулась з позовом в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3  до відповідачів: лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_2  та Котелевської центральної районної лікарні, в якому просить відшкодувати моральну шкоду, завдану незаконними діями лікаря Котелевської ЦРЛ ОСОБА_2

В судових засіданнях ОСОБА_1  та її представник вимоги підтримали, та доповнили вимогою про стягнення витрат, затрачених на отримання правової допомоги і остаточно просять стягти з відповідачів солідарно моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3 600 грн. та судові витрати по справі.

Свої вимоги позивачка пояснює тим, що 7.11.2006 року, під час проведення медичного огляду учнів Котелевської школи-гімназії № 1, лікар акушер-гінеколог Котелевської ЦРЛ ОСОБА_2  було пошкоджено дівочу пліву доньці позивачки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження. При оцінці шкоди виходить з того, що донька позивачки відчуває моральні страждання, пов’язані з пошкодженням дівочої пліви, оскільки в подальшому це може мати негативні наслідки при вирішенні питання про створення її сім’ї, дитина стала знервована, замкнута, переживає за свою подальшу долю.

Відповідачка ОСОБА_2  та представник Котелевської ЦРЛ Калішенко І.О. позов не визнали. ОСОБА_2  пояснила, що при плановому огляді учнів Котелевської школи № 1 дійсно проводила огляд ОСОБА_3 , всі дії виконувала згідно існуючих методик, дівочої пліви обстежуваній не пошкоджувала. На питання: «чи живе статевим життям» отримала від ОСОБА_3  ствердну відповідь, тому і провела обстеження за допомогою гінекологічного дзеркала. Дана процедура не супроводжувалась будь якими болісними відчуттями з боку ОСОБА_3 , котра не висловлювала будь яких скарг.

Відсутністю вини аргументувала невизнання позову і представник ЦРЛ.

Дослідивши обставини справи, заслухавши учасників процесу, свідків, суд приходить до переконання про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно вимог ст. 1167 ЦК України  моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала. Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична  або  фізична  особа  відшкодовує шкоду,  завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 3175 від 11.12.06 р. у ОСОБА_3  виявлено «свіжий» розрив дівочої пліви та крововилив слизової оболонки дівочої пліви, котрі могли утворитися в строк та при обставинах на які вказувала підекспертна. Вказані висновки були також підтверджені матеріалами судово – медичної експертизи № 733 від 1.07.2008 р.

Висновки, викладені в акті судово-медичного дослідження (обстеження) та у висновку експерта приводять суд до переконання про те, що саме в результаті дій лікаря акушера-гінеколога Котелевської ЦРЛ ОСОБА_2  було пошкоджено дівочу пліву ОСОБА_3  На думку суду лікар невірно обрала метод обстеження ОСОБА_3 , не переконалась перед оглядом, що пацієнтка правильно зрозуміла її питання щодо того, чи жила вона раніше статевим життям, і результатом дій лікаря стали виявлені у ОСОБА_3  ушкодження.

Дані факти також підтвердив у своїх показах суду експерт ОСОБА_4 , котрий проводив обстеження та експертизу. Також експерт повідомив, що об’єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_3  раніше жила статевим життям не виявлено, при огляді підекспертної було чітко встановлено, що ушкодження дівочої пліви утворилися саме 7.11.2006 року.

Твердження ОСОБА_2  про те, що ОСОБА_3  до проведення огляду жила статевим життям не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Натомість покази ОСОБА_3  повністю узгоджуються з об’єктивними даними. дослідженими в ході розгляду справи, підтверджуються також показами ОСОБА_5 ., котра також проходила медогляд разом з ОСОБА_3  і якій безпосередньо після досліджуваних подій ОСОБА_3  розповіла про пошкодження її статевих органів лікарем та свої болісні відчуття. Також ОСОБА_5 . пояснила, що після вказаних подій ОСОБА_3  стала знервованою, замкнутою, переживала за можливі наслідки.

Психологічний стан ОСОБА_3  також описали в своїх показах її батько ОСОБА_6 ., та дядько ОСОБА_7

Крім того, згідно характеристики учениці 9-Б класу ОСОБА_3  останнім часом вона стала ранимою, часто плаче, навіть не відвідувала школу, довелося неодноразово вести бесіди, заспокоювати (а.с.35)

Суд критично ставиться до пояснень медичних сестер ОСОБА_8  та ОСОБА_9 ., котрі пояснили, що при огляді ОСОБА_3  їй не було спричинено ушкоджень, оскільки вказані медичні працівники перебувають у службовій залежності від лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_2 , крім того вони пояснили, що особисто огляд статевих органів ОСОБА_3  не проводили, а перебували в кабінеті та оформляли медичну документацію.

Суд також враховує покази ОСОБА_3 , яка пояснила, що питання про те чи жила вона раніше статевим життям вона зрозуміла невірно, статеве дозрівання та наявність у неї менструального циклу вважала статевим життям, а тому могла ствердно відповісти на відповідне питання лікаря. При огляді лікарем-гінекологом відчула в області статевих органів різкий біль, а коли вийшла з кабінету і пройшла у вбиральню, побачила на нижній білизні сліди крові. Раніше статевим життям не жила.

До переконання про винність ОСОБА_2  в пошкодженні дівочої пліви ОСОБА_3  приводить також те, що згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.09.2007 року в діях ОСОБА_2  орган дізнання формально вбачає ознаки злочинів. передбачених ст. 121, 122 КК України, але згідно «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» пошкодження дівочої пліви не являється тілесним ушкодженням. Вказана постанова не оскаржена.

Вирішуючи питання про розмір заподіяної шкоди суд вважає, що він, враховуючи вимоги розумності і справедливості, підлягає стягненню в дещо меншому розмірі.

В зв’язку з тим, що ОСОБА_2  перебуває на посаді лікаря акушера-гінеколога Котелевської ЦРЛ, шкода завдана працівником повинна відшкодовуватись також і Котелевською ЦРЛ в солідарному порядку.

Підлягають також стягненню з відповідачів витрати позивачки понесені нею на отримання правової допомоги. Адвокатом надано належні документи, котрі підтверджують сплату ОСОБА_1  відповідних коштів, розрахунок витрат відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і             порядок їх компенсації за рахунок держави».

Керуючись ст.ст. 151,152, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 11,16,23, 201, 1167, 1172, 1190, ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3  Іванівни задовольнити частково.

Стягти з відповідачів ОСОБА_2  та Котелевської центральної районної лікарні солідарно, на користь ОСОБА_1  моральну шкоду в сумі 5 000 грн., витрати затрачені позивачкою на отримання правової допомоги в сумі 3 600 грн., та судові витрати по справі: інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7 грн. 50 коп. та державне мито – 51 грн., а всього 8 658 (вісім тисяч шістсот п’ятдесят вісім) грн. 50 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   

Головуючий (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Котелевського районного суду

Полтавської області                             Р.Островський

Рішення не набрало чинності

Суддя Котелевського районного суду

Полтавської області                             Р.В.Островський