У|в,біля| К Р А Ї Н А

Ленінський районний| суд міста Севастополя

__________________________________________________________________

2а-130/09 р.

Кат. 47

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(повний текст)

21 січня 2009 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:       головуючого - судді Гаркуша О.М.

              при секретарі - Клюкіній Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в  м.Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

     Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління ПФУ у Ленінському районі м. Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної разової допомоги за 2006-2007 рік. Вимоги позову мотивувала тим, що вона має статус дитини війни та відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання до пенсії надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, заявив клопотання про поновлення строку для звернення до суду за захистом прав у зв'язку з тим, що є літньою людиною з поганим станом здоров'я, дізналась про рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» невчасно.    

Представник відповідача УПФ в Ленінському районі м. Севастополя у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не визначений механізм розрахунку підвищення пенсії, передбачений ст. 6 цього Закону, а саме зі змісту даної статті не вбачається яким саме органом, за рахунок яких коштів та джерел і в якому саме порядку здійснюється призначення та виплата пенсії, просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням встановленого зразка.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, дію зазначеної статті було зупинено на 2007 рік п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 12 ст.11 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 ЗУ «Про Держбюджет України на 2007 рік».

     Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на  2007 рік” становить з 1 січня -380,00грн., з 1 квітня -406,00грн., з 1 жовтня -411,00грн.

     Частиною 3 статті 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

   Суд не може прийняти до уваги письмові доводи відповідача про те, що не може бути прийнятий за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки він застосується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно цього закону, тому що відповідно до положень Конституції України за відсутності закону, регулюючого дані правовідносини, повинен застосовуватись закон, регулюючий подібні правовідносини. Крім того, згідно з ч.4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч. 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

     Також суд не може взяти до уваги посилання відповідача на те, що фінансування виплат, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, здійснюється з Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, оскільки п. 3 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.07., встановлено, що до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пунктом 8 зазначеної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Згідно з Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.01 затверджено Положення про Пенсійний фонд України, у п. З якого визначено, що до основних засад Пенсійного фонду відносяться також забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних витрат, отже саме відповідач мав здійснювати позивачу виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Суд визнає поважною причину пропуску строку звернення до суду за захистом права на отримання щомісячної державної допомоги за 2007 рік, приймає до уваги те, що позивач є літньою людиною з поганим станом здоров'я, й вважає за необхідне поновити позивачу пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав за 2007р. з липня 2007 р.

     Таким чином, оскільки відповідачем не виплачена позивачеві сума допомоги, яка підлягала сплаті, суд вважає можливим зобов'язати відповідача сплатити на користь позивача державну соціальну допомогу за 2007 рік у розмірі 614грн.\406+406+411+411+411:100Х30\.

     Оскільки сторонами у судовому засіданні не заперечувався тій факт, що відповідачу у 2007 року сплачувалася допомога у сумі 20,30 грн. щомісячно, остання сума допомоги, яка підлягаєте виплати відповідачу є 512,50 грн. (614-\20,30+20,30+20,30+20,30+20,30\).

На підставі ст.152 Конституції України, ст.ст.5,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року із наступними змінами та доповненнями, ст.69 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, керуючись ст.ст. 71, 160 - 163, 167  КАС України, суд

                ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 512,50грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Ленінського районного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Адміністративного апеляційного суду м. Севастополя протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Ленінський районний суд м. Севастополя.

Суддя-підпис

Копія вірна:

Суддя Ленінського районного

суду м. Севастополя                            О.М.Гаркуша