Справа №-2-1561

2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

 22 грудня  2008 року                                                                                       м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                       Степаненко Ю.А.

при секретарі                                         Васюковій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві ОСОБА_1  вказує, що відповідно до Договору дарування від 02.12.2003 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.10.2004 року квартира АДРЕСА_1  належить їй на праві власності. Відповідач ОСОБА_2  був зареєстрований у зазначеній квартирі тимчасово з 08.12.2005 року на термін у три місяці з метою влаштування на роботу, але фактично у вказаній квартирі ніколи не проживав, оскільки  до теперішнього часу відповідач постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

На її прохання самостійно знятися з реєстрації, відповідач не реагує.  До теперішнього часу відповідач не знявся з реєстрації, у квартирі не проживає,  не оплачує комунальні послуги, його особистих речей у квартирі не має, тому позивачка просить суд визнати ОСОБА_2   таким, що втратив право користування вказаним жилим приміщенням, а також зобов’язати Відділ громадянства та реєстрації фізичних особі Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області зняти з реєстрації ОСОБА_2  у квартирі АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові, просить суд їх задовольнити. Також вона доповнила, пояснивши, що відповідач є її батьком, батьки розлучилися після чого батько проживає приблизно 10-12 років з іншою жінкою за адресою: АДРЕСА_2 . У квартирі він зареєструвався, оскільки це йому було необхідно для того, щоб влаштуватися на роботу. Обіцяв знятися з реєстрації через три місяці після  08.12.2005 року, але не зробив цього до теперішнього часу. У квартирі він не проживає,  не оплачує комунальні послуги, його особисті речі у квартирі відсутні, він має інше постійне місце проживання.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить розписка, яка є у справі.

Представник Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить розписка, яка є у справі.

Суд вважає можливим керуючись ст. ст. 169, 224 ЦПК України розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності  відповідачів на підставі наявних у  справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, оцінивши надані позивачкою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що позов  підлягає задоволенню, так як він  повністю підтверджуються поясненнями позивача, свідка, а також наявними у справі доказами за наступними підставами:

Як було встановлено в судовому засіданні та як видно з матеріалів справи, позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1  з 02.12.2003 року, що підтверджується договором дарування та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копії яких є у справі.

08.12.2005 року у вказаній квартирі зареєструвався відповідач   ОСОБА_2 , але з часу реєстрації у квартирі фактично не проживав та не проживає до теперішнього часу, що підтверджується довідкою, Актом, які є у справі, а також поясненнями позивачки.

 Відповідач ОСОБА_2  являється батьком позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого є в матеріалах справи.

У вказаній квартирі також відсутні особисті речі відповідача, він не оплачує комунальні послуги, що підтверджується поясненнями позивачки.

Згідно ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд : продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст.156 ЖК України, члени сім’ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій ст..64 цього Кодексу.

Згідно ст.64 ЖК України, члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім’ї наймача належать дружина, їх діти і батьки.

Відповідно до ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст.405 ЦК України, члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином,  враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач, який є членом  сім’ї позивачки,  чинить їй  перешкоду в користуванні вищевказаним жилим приміщенням, не проживає в ньому  з часу реєстрації,  не оплачує комунальні послуги, доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень суду не надав, тому  суд вважає необхідним визнати його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевказане, керуючись ст.ст.66,67, 71, 72 ЖК України, ст.29 ЦК України, ст.ст. ст.ст.10, 11, 57,58, 59, 60, 64, 208, 209,212, 213, 214, 215, 224, 226,228,232,233 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2  таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

Зобов’язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області зняти з реєстрації ОСОБА_2  у квартирі АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право подати заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Суддя Василівського

 районного суду                                                                                  Ю.А.Степаненко