№ 2-304/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.04.2008р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Литвинової Р.А., при секретарі Довбань С. М. , з участю позивачки ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на квартиру, (третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської Ради Дніпропетровської області),
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на квартиру, в якому зазначає, що згідно з договором купівлі-продажу від 21.04.1999р. вона придбала у відповідачів квартиру АДРЕСА_1. Договір було укладено та товарній біржі, право власності було зареєстровано в КП «БТІ м. Вільногірська», реєстровий № 931.
Однак, при зверненні до нотаріуса з метою подарувати квартиру, їй було роз'яснено, що правовстановлюючий документ на квартиру є недійсним, оскільки він не посвідчений нотаріально. Таким чином, її право власності на квартиру оспорюється, тому вона звернулась до суду.
Позивачка зазначає, що договір обома сторонами було виконано повністю, тобто вона сплатила гроші продавцям та отримала квартиру. Вона просить визнати дійсним договір купівлі-продажу від 21.04.1999р. квартири АДРЕСА_1, укладений в Вільногірському представництві біржі «Дніпродзержинства» муж нею та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на зазначене нерухоме майно.
Позивачка в судовому засіданні свій позов підтримала, доповнень та будь-яких змін не має, просить його задовольнити, поклавши судові витрати на її рахунок.
Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні пояснив, що даний позов він визнає, просить проводити судове засідання без його участі (а.с. 17).
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Як пояснила позивачка, їй відомо, що він виїхав за межі м. Вільногірська в іншу область України. Направлений судом за місцем його останнього проживання поштовий конверт повернуто назад з поміткою, що адресат за вказаною адресою не проживає (а.с. 15, 16). Суд не вбачає перешкод для розгляду даної справи без його участі.
Третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області - позов визнав, не має заперечень проти його задоволення, просить розглядати справу без участі свого представника (а.с. 19).
Матеріалами справи встановлено наступне.
21.04.1999р. між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який зареєстровано в товарній біржі «Дніпродзержинська», що підтверджується копією цього договору (а.с. 5).
На предмет договору (квартиру) було виготовлено технічний паспорт (а.с. 6, 7).
Заслухавши пояснення позивачки, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем та третьою особою, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилалась позивачка, як на підставу свої вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Як зазначено, відповідачем позов визнано, визнання ним позову не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав та законних інтересів, тому суд приходить до обґрунтованого висновку
про наявність законних підстав для прийняття визнання позову і для ухвалення рішення про
задоволення позову.
Як видно з копії зазначеного договору, АДРЕСА_2 була придбана позивачкою на підставі договору купівлі-продажу і зазначена угода була зареєстрована в біржі «Дніпродзержинська» та в Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська.
Згідно з діючим на той час законодавством нотаріальне посвідчення такого договору не передбачалось, тому позивачка таким чином правомірно придбала у власність зазначене нерухоме майно.
На підставі ст. 12 ч.2 Закону України «Про власність» - особа набуває права власності на майно, одержане внаслідок укладення угоди, яка не заборонена законом. Фактично угода між сторонами відбулась за вільним волевиявленням, по всім її умовам досягнуто згоди. Сторони виконали всі умови зазначеної угоди, також виконали реальну купівлю-продажу зазначеної в договорі квартири; продавці, як сторона договору, передали іншій стороні квартиру, а друга сторона (покупець) прийняла квартиру та передала продавцям гроші, будь-який спір між сторонами щодо зазначеного в договорі нерухомого майна впродовж такого тривалого часу не виникав.
Укладений між сторонами договір купівлі-продажу повністю відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, яка містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Тому немає підстав для визнання договору купівлітпродажу квартири недійсним.
Згідно зі ст. 328 ЦК України підставою для набуття права власності є правочин ( в даному випадку - договір купівлі-продажу ).
Відповідно до ст. 334 ч.3 ЦК України - право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
На підставі викладеного позов підлягає задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, то позивачка пояснила, що просить залишити ці витрати за нею. Суд погоджується з думкою позивачки з цього приводу, оскільки відсутня вина відповідачів в тому, що у позивачки виникла необхідність звернення до суду з даним позовом.
Керуючись ст. ст. 209 ч.3, 218 ч.2, 212-215, 88 ЦПК України, на підставі ст. ст. 203, 215, 219ч.2, 220, 328 316-319, 321, 325, 328, 334 ч.3, 386, 392, 638-640, 650, 655-657 ЦК України, Закону України "Про власність", Закону України «Про товарні біржі», суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, укладений 21.04.1999р. в Вільногірському представництві товарної біржі «Дніпродзержинська» між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і визнати за позивачкою право власності на зазначене нерухоме майно.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.