ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2014 р. Справа № Б-39/147-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю:

представника апелянта: Чуприна Я.О. за довіреністю від 17.03.2014р. №2327-07/32

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі, м. Харків (вх. № 2173Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.07.2014р. по справі № Б-39/147-10

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2014р. (суддя Усатий В.О.) відхилено вимоги УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Харкова в загальній сумі 5574,6 грн. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2014 р.; відхилено вимоги УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Харкова в сумі 2787,30 грн. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2014 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2014р. у справі №Б-39/147-10 виправлено описку та викладено перший абзац резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 29.07.2014р. в такій редакції: «Відхилити вимоги УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова в загальній сумі 2787,30 грн. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2014 року».

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на ст. 22, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мотивована тим, що у боржника не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури, крім того заборгованість на доставку пільгових пенсій виникла після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова не погодившись з зазначеною ухвалою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 29.07.2014р. та прийняти нове рішення, яким зобов'язати ліквідатора ВАТ "Харківшляхбуд" арбітражного керуючого Жарова П.В. включити до реєстру кредиторів поточний борг по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам ХФ ДБУ-43 "Харківшляхбуд" за травень 2014 р. в сумі 2787,30 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у зв'язку з тим, що ВАТ «Харківшляхбуд» на даний час не ліквідовано, тому вимоги Управління пенсійного фонду України щодо включення до реєстру вимог кредиторів поточний борг по витратам на виплату та доставку пенсій, є законними і таким, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 20.08.2014р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 04.07.2013р. по справі № Б-39/147-10 Відкрите акціонерне товариство «Харківшляхбуд» визнано банкрутом. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Жарова П.В., якого зобов'язано в строк до 04.07.2014р. виконати ліквідаційну процедуру. Зокрема, здійснити в офіційних друкованих органах офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури із зазначенням: найменування та інших реквізитів боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

Ухвалою місцевого господарського суду від 24.12.2013р. затверджено реєстр вимог кредиторів.

21.05.2014р. до господарського суду Харківської області надійшла заява УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова про включення до реєстру вимог кредиторів 2787,30 грн. за травень 2014р. (т. 54 а.с.1).

16.06.2014р. до господарського суду Харківської області надійшла заява УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова про включення до реєстру вимог кредиторів 2787,30 грн. за червень 2014р. (т. 54, а.с. 12).

Однак, до господарського суду Харківської області надійшла заява УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 10.07.2014р., в якій заявник відкликає заяву УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 11.06.2014р. про включення до реєстру кредиторів поточної суми боргу заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за червень 2014 року 2787,30 грн.

29.07.2014р., розглянувши заяви УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу з підстав, зазначених вище.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком господарського суду Харківської області, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною 1 статті 38 вказаного Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі неможливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки у межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Тобто, вказана норма права встановлює, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; у такої особи виникає особливий статус.

Приписами частини 2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, передбачено, що з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснення його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.

Відповідно до частини 8 статті 41 Закону про банкрутство визначено, що кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Згідно з ст. 45 Закону про банкрутство передбачена черговість задоволення вимог кредиторів. У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли внаслідок зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, у відповідності до статей 38, 41, 45 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (частина 8 статті 41 Закону).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, якою передбачено, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівниками підприємства здійснюється до внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, та враховуючи, що відповідно до норм (ч. 2 п. 9 статті 41 Закону про банкрутство) з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Імперативною нормою - частиною 2 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлено, що цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

З огляду на викладені норми права та обставини справи, з урахуванням приписів статті 38 Закону про банкрутство, колегія суддів дійшла висновку, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачена капіталізація витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, тому у ліквідаційній процедурі в установлений Законом строк можуть бути заявлені лише ті вимоги щодо витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.

Отже, звернення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова до суду з грошовими вимогами у розмірі 2787,30грн. за травень 2014р., що складають витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які виникли після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, є необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова у задоволенні заяви про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 2787,30грн. за травень 2014 року до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Харківшляхбуд», у зв'язку з чим ухвала господарського суду Харківської області від 29.07.2014р. у справі Б-39/147-10 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1, ч.1 ст. 103, ст. 105, 106 колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.07.2014р. у справі №Б-39/147-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 21.08.2014 р.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

суддя В.В. Лакіза

суддя О.В. Плахов