АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 554/223/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/2627/14 Головуючий у 1-й інстанції Сорока К.М.
Доповідач Бутенко С. Б.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Бутенко С.Б.
Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.
при секретарі: Кальник А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою начальника Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Усатого С.М.
на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2014 року
по справі за скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ щодо закінчення виконавчих проваджень та скасування постанов.
Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2014 року скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення та дії державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ щодо закінчення виконавчих проваджень задоволено.
Визнано дії державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції щодо закінчення виконавчих проваджень № за ЄДРВП 37249160, 37248219, 37248411, 37248593, 37248934, 37248767 неправомірними.
Скасовано постанови державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень від 08.11.2013 року, №№ 37249160, 37248219, 37248411, 37248593, 37248934, 37248767.
Зобов'язано Октябрський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції в особі начальника Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції усунути порушення, наведені у скарзі та відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» організувати демонтаж та перенесення самовільно побудованих та встановлених гаражів літера «Т» загальною площею 19,6 кв.м. та гаражу літера «О» площею 73.4 кв.м., який частково розміщений на земельній ділянці за адресою пров. АДРЕСА_1 і на земельній ділянці по АДРЕСА_2, та встановлення спільного металевого паркану згідно з визначеними межовими знаками у відповідності до плану меж земельної ділянки, зазначеному в Державному акті на право власності на земельну ділянку, відповідно до повноважень, наданих йому законом.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, начальник Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Усатий С.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції відхиляє апеляційну скаргу та залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ перебувало рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02.02.2011 р. у справі № 2-1847/11, на підставі якого 29.09.2011 р. судом видано виконавчі листи про зобов'язання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за власний рахунок демонтувати та перенести самовільно побудовані та встановлені гаражі літера «Т» загальною площею 19,6 кв.м. та гараж літера «О» площею 73,4 кв.м., який частково розміщений на земельній ділянці за адресою пров. АДРЕСА_1 і на земельній ділянці по АДРЕСА_2, та встановити спільний металевий паркан згідно з визначеними межовими знаками у відповідності до плану меж земельної ділянки, зазначеному в Державному акті на право власності на земельну ділянку.
На виконання зазначеного рішення 01.04.2013 р. державним виконавцем щодо кожного боржника на користь кожного стягувача відкрито шість виконавчих проваджень, яким присвоєно реєстраційні номери: 37249160, 37248219, 37248411, 37248593, 37248934, 37248767.
Постановами державного виконавця від 18.11.2013 р. вказані виконавчі провадження закінчено у зв'язку з неможливістю виконати рішення без участі боржників.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, місцевий суд вірно виходив з того, що з моменту відкриття виконавчого провадження і до винесення оскаржуваних постанов, державний виконавець не вжив передбачених Законом заходів примусового виконання рішення за відсутності обставин, що унеможливлюють демонтаж та перенесення самовільно побудованих гаражів у примусовому порядку без участі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
За нормами ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі України «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно Закону України «Про виконавче провадження» (ст.ст. 1, 2, 3, 11, 17) примусове виконання рішень на підставі виконавчих документів здійснюється державними виконавцями органів державної виконавчої служби, які зобов'язані вживати всіх заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення у спосіб та порядку, встановленому виконавчим документом та цим Законом.
Для виконання покладених обов'язків державні виконавці наділений цілою низкою повноважень (ч. 3 ст. 11 Закону).
Згідно ст. 75 Закону, якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом. Закінчення виконавчого провадження можливе лише за умови, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо.
Оскільки по справі не доведено неможливість виконання судового рішення без участі боржників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ неправомірними, скасував постанови про закінчення виконавчих проваджень та зобов'язав вжити передбачених законом заходів для примусового виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02.02.2011 р.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а фактично зводяться до наведення переліку дій та рішень державного виконавця, які скаржниками по справі не оспорюються, та які були предметом дослідження судом, але не свідчать про достатність вжитих заходів примусового виконання судового рішення та підставність закінчення виконавчого провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 2 п. 1, ст. 312 ч. 1 п. 1, ст.ст. 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу начальника Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Усатого С.М. - відхилити.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів.
Судді: /підписи/
З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області