Справа № 345/3918/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1790/2014

Категорія 54

Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.

суддів: Вакарук В.М., Ясеновенко Л.В.

секретаря Гавриляк Є.М.,

з участю ОСОБА_2 та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

15.07.2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Змінено дату звільнення ОСОБА_2 з посади водія транспортної дільниці в Івано-Франківському обласному державному об'єднанні спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з підстав визначених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з 12 червня 2013 року на 19 червня 2013 року.

Стягнуто з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 червня 2013 року по 19 червня 2013 року в сумі 1191 грн. 47 коп. і 500 грн. за надання правової допомоги.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 червня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2014 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про відшкодування моральної шкоди скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі від 30.12.2013 року апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено йому в задоволенні його позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості порушенням трудового законодавства, тому просить рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні апелянт та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин.

З урахуванням положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції встановивши порушення відповідачем трудового законодавства в частині звільнення відповідача у період його тимчасової непрацездатності, зазначив, що позивачем не надано доказів заподіяння йому такої шкоди та не зазначено якими неправомірними діями відповідача її завдано.

Відповідно до ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно роз'яснень п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодуваня моральної (немайнової) шкоди» судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведеня, невиплати належних йому грошових сум, виконня робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке произвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що в даних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди і саме відповідач, як роботодавець, має довести відсутність вини у заподіянні шкоди працівнику.

Позивачем доведено вину відповідача щодо звільнення його у період тимчасової непрацездатності, не оплати листків непрацездатності, чим йому завдано моральну (немайнову шкоду), яка виразилася у цих неправомірних діях. У зв'язку з цим позивач зазнав моральних страждань, вказавши, що повідомлення про його скорочення з роботи було фактом, який вплинув на його звиклий спосіб життя, оскільки він один у сім'ї з самостійним заробітком і утримує сім'ю. Він змушений був витрачати час та кошти на пошуки іншої роботи та організації свого життя та членів родини, позичати кошти. У нього погіршилося самопочуття.

Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, то відповідно рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. По суті встановленого в апеляційній інстанції слід ухвалити рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 в частині стягнення з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості моральної шкоди в сумі 1 000 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про відшкодування моральної шкоди скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, місцезнаходження якого м. Івано-Франківськ, вул. Княгинин, 44, код ЄДРПОУ 00375409, на користь ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - 1 000 ( одну тисячу) гривень моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий І.В. Бойчук

Судді: В.М. Вакарук

Л.В. Ясеновенко