Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Солодкова А.А.,
суддів:Щепоткіної В.В., Єленіної Ж.М.,
за участю прокурора Голюги В.В.,
засудженого ОСОБА_5,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 серпня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2013 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2013 року засуджено:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
за ч. 2 ст. 369-2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що не має судимості,
за ч. 2 ст. 369-2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, такого, що не має судимості,
за ч. 2 ст. 369-2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з засуджених в солідарному порядку судові витрати по справі. Вирішено питання про речові докази.
Як зазначено у вироку ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 обвинувачувались у тому, що вони, обіймаючи посади відповідно начальника сектору, головного інспектора та старшого інспектора відділу митної варти служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Київської регіональної митниці Державної митної служби України, будучи службовими особами, представниками влади та працівниками правоохоронних органів, 10 червня 2009 року близько 19.00 год неподалік гаражного кооперативу «Юпітер», що на проспекті Науки, 119-б у Голосіївському районі м. Києва, із використанням наданої їм влади за попередньою змовою групою осіб одержали від ОСОБА_8 хабар в сумі 10 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на день вчинення злочину становило 76 101 грн. та є великим розміром, за вирішення питання щодо вилучення лише 3 із 20 автомобілів, виявлених в ході перевірки додержання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 вимог митного законодавства, які були тимчасово ввезені на територію України під зобов'язання зворотнього вивезення, проте в порушення вимог статей 336, 337 Митного кодексу України розукомплектовувались.
Вказані дії засуджених суд кваліфікував за ч. 2 ст. 369-2 КК України.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особам засуджених внаслідок м'якості, просить вирок щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на невідповідність змісту вироку вимогам ст. 334 КПК України 1960 року. Вважає, що суд неправильно кваліфікував дії засуджених за ч. 2 ст. 369-2 КК України, а не за ч. 2 ст. 368 цього Кодексу, що призвело до м'якості призначеного їм покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, засудженого ОСОБА_5, який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до вимог статей 323, 334 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного з засуджених, з зазначенням мотивів з яких суд відкидає інші докази.
Формулювання обвинувачення повинно містити точний опис обставин справи з зазначенням ознак об'єктивної сторони складу злочину, визнаного судом доведеним, та його кваліфікуючих ознак. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, обставини, які визначають ступінь винності кожного з підсудних, їх роль у вчиненні злочинів, а потім докази в обґрунтування цих висновків.
Проте вирок суду щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 цим вимогам закону не відповідає.
Мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним за ч. 2 ст. 369-2 КК України, з зазначенням ознак об'єктивної сторони складу цього злочину.
Так, кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 369-2 КК України настає за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозицію чи обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди.
Проте, визнавши ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 винними у зловживанні впливом, суд у вироку не сформулював обвинувачення, яке б відповідало диспозиції ч. 2 ст. 369-2 КК України та містило б ознаки складу вказаного злочину.
Натомість, мотивувальна частина вироку містить формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 368 КК України, яке було пред'явлене підсудним органами досудового слідства, і визнане судом недоведеним, що є неприпустимим у випадку постановлення обвинувального вироку.
Допущенні судом порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними і такими, що тягнуть скасування вироку щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого слід врахувати наведене та постановити законне і обґрунтоване рішення.
Оскільки порушене в касаційній скарзі прокурора питання щодо неправильної кваліфікації дій засуджених за ч. 2 ст. 369-2 КК України стосуються висновків суду, встановлених з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вони не можуть бути предметом перевірки касаційного суду, а мають бути з'ясовані під час нового судового розгляду справи.
Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2013 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
А.А. Солодков В.В. Щепоткіна Ж.М. Єленіна