Справа  № 1-137/2008 року

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

      03 грудня  2008 року                                                                                      м. Олевськ

            Олевський районний суд Житомирської області в складі:

                            головуючого - судді     Стратович О.В.

                                      при секретарі      Дворак Г.П.

                            з участю прокурора      Вінійчук Я.М.

                                            потерпілої      ОСОБА_1

                                            підсудного     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  у м. Олевську кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України , розлученого , освіта середня, не працюючого, не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1, згідно рішення Олевського районного суду Житомирської області  від 26.11.1996 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3  на утримання  неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  в розмірі ј частини всіх видів заробітку відповідача, щомісячно починаючи  з 26.09.1996 року і до його повноліття, тобто до 23.12.2010 року.

            Однак в період з 30.09.2000 року  станом на 01.10.2008 року , ОСОБА_2  навмисно , злісно ухиляється від сплати аліментів, допустивши заборгованість станом на 01.10.2008 року у сумі 6928,40 грн.

            Допитаний в судовому засіданні в якості  підсудного ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся і суду пояснив, що  він на даний час проживає в АДРЕСА_1 разом  з матір'ю ОСОБА_5. Та з 1991 року  він спільно проживав в спільному  шлюбі з гр-ю ОСОБА_1 та мають від спільного проживання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та в листопаді  місяці 1996 року шлюб між ними було розірвано за різних сімейних обставин. На даний час вони проживають окремо та ніяких подружніх стосунків не підтримують. За рішенням суду син - ОСОБА_4 залишився проживати з колишньою дружиною. Також згідно рішення суду підсудний повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 для утримання сина ОСОБА_4  в розмірі ј  частини  всіх видів заробітку щомісячно та до повноліття  сина. До 2000 року він сплачував аліменти в повному обсязі та згодом втратив роботу та перестав їх сплачувати. Також за час їхнього окремого проживання  він декілька разів давав для сина гостинці та декілька гривень на кишенькові витрати. Та ще у вересні місяці 2008 року  підсудний  заплатив своїй дружині гроші в сумі  300 грн.  На даний час підсудний  заробляє собі на прожиття  тим, що ходить до приватних  підприємців  та підробляє в них на погрузці  лісопродукції, за день роботи в нього виходило близько 100 грн., також в серпні  місяці 2008 року він допомагав будувати  новий будинок ОСОБА_6, за дану роботу  підсобником він отримував гроші в сумі 50 грн. в день та в тиждень виходило 300 грн.

Під час судового слідства  прокурор заявив клопотання про те, що у зв'язку з тим, що підсудний  вину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому злочині, тому він вважає за недоцільне досліджувати докази по справі,  які  ніким не оспорюються.

Підсудний проти клопотання прокурора про такий порядок розгляду справи не заперечує.

У відповідності до вимог ст. 299 КПК України судом визнано недоцільним дослідження  доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються , про що не заперечують учасники розгляду справи. Судом з'ясовано , що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і у суду не виникає сумніву у добровільності  та істинності їх позицій ,  а також роз'яснив , що у такому випадку вони позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

            Суд,  розглянувши матеріали справи дії підсудного ОСОБА_2 кваліфікує по ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

            Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного є щире каяття.

            Обставин, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

            Суд, враховуючи те, що підсудний умисно вчинив  злочин невеликої тяжкості , особу винного , обставини вчинення злочину, приходить до висновку, що підсудному слід обрати покарання у виді обмеження волі.

            Але враховуючи те, що підсудний вчинив злочин вперше, позитивно характеризується за місцем проживання , щиро розкаявся у вчиненому злочині,  враховуючи думку прокурора та потерпілої, які вважають, що  підсудному  слід призначити покарання  не пов'язане з обмеженням волі і надати можливість виправитися, суд вважає, що при  призначенні покарання підсудному слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України і звільнити від відбування покарання з випробуванням, надавши підсудному можливість виправитися.

Керуючись вимогами  ст.ст.  323, 324  КПК  України, суд -

З А С У Д  И В:

            Визнати винним  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину передбаченого  ч. 1 ст. 164 КК України і обрати йому міру покарання у виді  2 (двох) років обмеження волі.

            Застосувати ст. 75, 76 КК України  і звільнити засудженого від відбування  призначеного покарання з випробуванням, якщо  він на протязі 1 (одного) року і 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину і буде повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну  місця роботи, проживання  та буде періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

            Обрати міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу  засудженому ОСОБА_2 - підписку про невиїзд з місця проживання.

            Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.               

            Суддя: