ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2014 р. Справа № 6/51

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І. , суддя Плахов О.В.,

при секретарі Мальченко О.О.

за участю представників:

апелянта - не з'явився,

боржника - не з'явився,

ініціюючого кредитора - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі, м. Тростянець, Сумська область (вх. №1959С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 03.07.2014р. у справі № 6/51

за заявою Державної податкової інспекції у Тростянецькому районі Сумської області, м. Тростянець, Сумська область

до Відкритого акціонерного товариства Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс", м. Тростянець, Сумська область

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Сумської області від 17.12.2007р. у справі №6/51 (суддя Гордієнко М.І.) визнано банкрутом ВАТ Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс", відкрито ліквідаційну процедуру.

05.06.2014р. Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області звернулось до місцевого господарського суду з заявою про визнання поточних кредиторських вимог по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 за травень 2014 року у розмірі 743, 05грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.07.2014р. у справі №6/51 у задоволенні заяви кредитора Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про визнання поточних кредиторських вимог до боржника Відкритого акціонерного товариства Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" в сумі 743, 05грн. відмовлено.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 03.07.2014р., Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 03.07.2014р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву кредитора про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 743, 05грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на списком №2 за травень 2014р.

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що поточними кредиторами є ті кредитори, термін виконання яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство. Зазначає, що поточні вимоги за травень 2014р. у розмірі 743, 05грн. апелянтом попередньо були заявлені ліквідатору ВАТ ТП "Райагротехсервіс" та не були оскаржені до суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2014р. у справі №6/51 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 06.08.2014р.

Розпорядженням секретаря судової палати №2 Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р. у зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

До початку судового засідання 06.08.2014р. від апелянта до Харківського апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника (вх.№6317).

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 06.08.2014р. інші участники провадження у справі про банкрутство не з'явились, повноважних представників не направили, про причини неявки суд не сповістили.

Враховуючи, що наявних матеріалів оскарження ухвали від 03.07.2014р. достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи на те, що учасники судового процесу у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином (т.1 а.с.28-31), а також, що явка представників учасників судового процесу у справі про банкрутство у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали від 03.07.2014р. у справі №6/51, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У заяві про визнання поточних кредиторських вимог від 05.06.2014р. управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області зазначає, що постановою господарського суду Сумської області від 17.12.2007р. визнані грошові вимоги управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі по пільгових пенсіях за списками 1, 2 до бюджету Пенсійного фонду в розмірі 15, 7тис.грн. та включені до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс". Відповідно до розділу 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", ВАТ "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" зобов'язаний відшкодувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, щомісячно до 25 числа.

Як вказує заявник, розрахунок щомісячних відшкодувань за травень 2014р. був доведений управлінням рекомендованим листом; боржник станом на 27.05.2014р. має поточну заборгованість по відшкодуванню витрат по пільгових пенсіях за списком № 2 у сумі 743, 05грн., яка на даний час не погашена.

Дослідивши зазначену заяву з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства та законодавства України про банкрутство, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що заява є такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011р. №4212-VI було внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.12.2012р. №01-06/1941/2012 про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань" зазначено, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI набирає чинності 19.01.2013 р.

У розділі Х "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону визначено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що господарським судом у даній справі прийнято постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури 17 грудня 2007 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року №4212-VI, то відповідно під час розгляду вимог кредитора до боржника, що заявлені в ліквідаційній процедурі, повинно бути застосовано положення Закону в редакції, яка діяла до набрання чинності змінами згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року №4212-VI.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України №4212-VI від 22.12.2011р.) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно частини 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими.

Аналізуючи зазначені норми законодавства про банкрутство у їх сукупності, виходячи із основоположних засад правового регулювання особливого порядку відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що поточними вимогами кредитора визнаються неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурі банкрутства боржника після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Окрім цього, після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій. Таким чином, витрати щодо виплати оплати праці та допомоги працівникам боржника можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали від 03.07.2014р., Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області просить визнати кредиторські вимоги по поточній заборгованості боржника по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 за травень 2014р. у розмірі 743, 05грн., тобто по заборгованості, що виникла після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури постановою господарського суду Сумської області від 17.12.2007р.

У статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги заявника не є ані вимогами четвертої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту цього Закону.

У справах про банкрутство норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним Законом, мають перевагу серед інших нормативно-правових актів.

Отже, заявлені апелянтом майнові вимоги по поточній заборгованості боржника не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає нових зобов'язань.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 18.03.2014р. у справі №6/108-09 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області до Відкритого акціонерного товариства "Охтирсільмаш".

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 03.07.2014р. у справі №6/51 - без змін.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 03.07.2014р. у справі №6/51 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 11.08.2014 року.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Плахов О.В.