Справа № 212/1154/2012 Провадження № 22-ц/772/2435/2014Головуючий в суді першої інстанції:Венгрин О. О.

Категорія: Доповідач: Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.,

при секретарі Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2014 року у справі за поданням державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Голубчик Ю.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -

встановила:

У липні 2014 року державний виконавець Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Голубчик Ю.В. звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням, посилаючись на те, що на виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості на загальну суму 2 912 186, 63 грн.

Оскільки боржник від виконання вищезазначеного рішення суду ухиляється, то державний виконавець Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції просила обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, покладених на нього рішенням.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2014 року заборонено громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого АДРЕСА_1 виїжджати за межі України до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. При цьому в апеляційній скарзі зазначив, що з постановою про відкриття виконавчого провадження від 19 травня 2014 року він ознайомився лише 16 липня 2014 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а відтак був позбавлений можливості повідомити суду про вжиття усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання судового рішення.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник державної виконавчої служби Голубчик Ю.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Усова О.О. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив із того, що боржник у добровільному порядку не погашає заборгованість та ухиляється від виконання зобов'язань за виконавчим листом.

Однак погодитись з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, вправі звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Установлено, що на виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості на загальну суму 2 912 186, 63 грн.

Постановляючи ухвалу про задоволення подання, суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем вжито заходи для встановлення майнового стану боржника, а саме: перевірено місце його реєстрації та місце роботи, а також наявність рахунків відкритих у фінансових установах. За цих обставин, місцевий суд дійшов висновку, що божник ухиляється від виконання судового рішення.

Разом з тим законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановленню дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції належним чином не з'ясував всі обставини справи, не з'ясував, чи дійсно боржник свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання, а лише обмежився висновком про те, що державним виконавцем вжито заходи для встановлення майнового стану боржника.

При цьому судом не з'ясовано, чи має боржник змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Окрім цього, за змістом ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Матеріалами справи встановлено, що державний виконавець участі в судовому засіданні не приймав, матеріали виконавчого провадження суду не надавав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України не з'ясував належним чином фактичні обставини справи щодо заявлених вимог, і це, на думку колегії суддів, є обов'язковими підставами для скасування ухвали суду.

За таких обставин, ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2014 року скасувати.

У задоволенні подання державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Голубчик Ю.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ В.С. Марчук

/підпис/ В.В. Сопрун

З оригіналом вірно: