Справа № 755/6740/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" липня 2014 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Бурлай О.Б.,
представника позивача - Тулби К.Г.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
у с т а н о в и в :
06.03.2014 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 06.06.2008 року, відповідачка 06.06.2008 року отримала кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Позивач зазначає, що в порушення вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, тому у відповідності до положень ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України позивач набув права вимоги щодо дострокового повернення всієї суми кредиту. Станом на 24.02.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 19306,11 грн. з яких: 2358,31 - заборгованість за кредитом; 8727,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6825,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 895,53 грн. - штраф (процентна складова). Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, а також відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній, просить позов задовольнити і додатково пояснила суду, що до теперішнього часу кінцевий строк сплати кредиту не завершився, і відповідно до положень п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір кредиту продовжує свою дію. Також представник пояснила, що останній платіж був здійснений позивачкою 30.09.2008 року, при цьому, кожного місяця вона мала сплачувати 7% від суми кредиту протягом 14 місяців, а строк дії виданої картки становить 2 роки. Представник вважає, що строк позовної давності в даному випадку не сплинув і позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідачка в судовому засідання позовні вимоги не визнала, просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на сплив строку позовної давності і пояснила суду, що договір кредиту укладався у 2008 році строком на один рік, отже його дія давно завершилась. Позивачка зазначає, що з 2008 року не сплачувала коштів за користування кредитом, при цьому, банк з того часу жодного разу не звертався до неї з вимогою про погашення заборгованості, а тому вважає, що строк позовної давності завершився і у задоволенні позову має бути відмовлено.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що за змістом підписаної відповідачем заяви від 06.06.2008 року кредитний ліміт становить 3000,00 грн. і позичальник ознайомлений та згодний з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку. Своїм підписом відповідачка засвідчила, що згодна на те, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг та не заперечувала проти інформування її про стан платіжної картки через e-mail або за допомогою SMS. Базова процентна ставка за кредитом 2% на місяць на залишок заборгованості, щомісячна комісія 3,5%, номер картки НОМЕР_1 (а.с. 8).
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом п.п. 6.5., 6.6., 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, по перевищенню платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. У випадку невиконання зобов'язань по договору, на вимогу банку позичальник зобов'язаний повернути кредит (в тому числі прострочений кредит і Овердрафт) та оплатити винагороду банку. У випадку порушення позичальником строків платежів щодо будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (а.с. 10).
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).
Як слідує із змісту позовної заяви, пояснень представника позивача та самої відповідачки, нею дійсно не виконані належним чином взяті на себе кредитні зобов'язання.
За змістом наведеного позивачем розрахунку, станом на 24.02.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором кредиту становить 19306,11 грн. з яких: 2358,31 - заборгованість за кредитом; 8727,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6825,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 895,53 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 3-7).
Враховуючи наведені обставини справи та викладені норми чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак у їх задоволенні слід відмовити на підставі положень ст. 267 ЦК України, у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, з огляду на наступне.
Згідно пункту 9.12 Умов і Правил надання банківських послуг, на який посилається представник позивача, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він пролонговується на такий самий термін.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.
Відповідно до п. 5 Умов і Правил надання банківських послуг, строк погашення процентів за користування кредитом - щомісячно за попередній місяць; строк погашення кредиту в повному об'ємі - не пізніше останнього дня місяця вказаного на платіжній картці (поле MONTH) (а.с. 10).
Як зазначив представник позивача, що також підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, останній платіж за кредитним договором позивачка здійснила 30.09.2008 року.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
За змістом п. 3.1.1. Умов і Правил надання банківських послуг, строк дії картки вказаний на лицевій стороні картки (місяць і рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.
Згідно Правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19.03.2014 року (справа №6-14цс14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
За твердженням представника позивача, що не заперечувалось відповідачем, строк дії виданої відповідачу картки становив 2 (два) роки, а останній платіж за кредитним договором позивачка здійснила 30.09.2008 року.
Отже враховуючи, що відповідача підписала заяву на видачу кредиту 06.06.2008 року та їй була видана відповідна картка НОМЕР_1, останнім днем дії виданої картки є 06.06.2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи позовна заява була здана позивачем до поштового відділення 05.03.2014 року.
При цьому, останнім днем для звернення до суду з вимогами про повернення кредиту в повному обсязі було 07.06.2013 року, а для вимог визначених щомісячними платежами 01.10.2011 року.
Враховуючи вказані дати, на час звернення позивача із позовом до суду минули як загальний, так і спеціальні строки позовної давності, що вказує на необхідність задоволення заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 253, 256, 257, 258, 261, 266, 267, 526, 530, 610, 612, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -