ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2014 р.Справа № 916/224/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран (на підставі розпорядження голови суду від 28.05.2014 р. № 1015)

при секретарі судового засідання: І.М. Станковій

за участю представників сторін:

від прокуратури - Г.В. Пашаєв

від позивача - О.О. Рашкован

від відповідача - Ю.П. Некрасов

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Одесенергобудтранс»

на рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 року

у справі № 916/224/14

за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеської області

до Відкритого акціонерного товариства «Одесенергобудтранс»

про стягнення 725083,05 грн.

По справі оголошувалась перерва до 14.08.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2014 року Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеської області звернуся до місцевого господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Одесенергобудтранс» про стягнення на користь позивача збитків у вигляді неодержаних доходів в сумі 725083,05 грн., заподіяних внаслідок несплати орендної плати за період з 2010 по 2012 рр. (а.с. 2-7 т.1).

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 152, 156 ЗК України.

Теплодарська міська рада у своїх поясненнях підтримала позов прокурора в повному обсязі (а.с. 49-51, 77-80, 88-90 т.1).

ВАТ «Одесенергобудтранс» у відзиві на позов та у клопотанні зазначило про безпідставність позовних вимог та просило зупинити провадження у даній справі до розгляду адміністративного позову щодо оскарження рішення виконкому Теплодарської міськради від 20.12.12 р. № 381/B-2012 на якому ґрунтуються доводи прокурора в цій справі. У задоволенні клопотання відмовлено (а.с. 68-72, 116-117 т.1).

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.14р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено повністю з мотивів його доведеності (а.с. 137-141 т.1).

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, ВАТ «Одесенергобудтранс» 08.05.14р. звернулось з апеляційною скаргою, яка повернута скаржнику без розгляду ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.05.14 р. на підставі пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено (а.с. 154-155 т.1).

Усунувши недоліки, відповідач 23.05.14р. вдруге звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права (а.с. 11-18 т.2).

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, яке задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.05.14р. та скаргу прийнято до провадження (а.с. 165-166 т.1).

У відзивах на апеляційну скаргу прокурор та позивач просили рішення суду залишити без змін (а.с. 79-85 т.2)

Заслухавши представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Одесенергобудтранс» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 13.01.95р., 29.09.04р. з присвоєнням ідентифікаційного коду 04872300 (а.с. 37-40 т. 1).

Згідно довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.01.2014 р. ВАТ «Одесенергобудтранс» на праві власності належать нежитлові приміщення, а саме:

- виробничий корпус загальною площею 6625 кв.м. м. Теплодар, вул. Комунальна, 1;

- контрольно-пропускний пункт загальною площею 47 кв.м. м. Теплодар, вул. Комунальна, 1;

- виробничий корпус загальною площею 4841,4 кв.м. м. Теплодар, вул. Комунальна, 1/1;

- контрольно-пропускний пункт загальною площею 37,4 кв.м. м. Теплодар, вул. Комунальна, 1/5;

- бокс для автомашин загальною площею 126,8 кв.м. м. Теплодар, вул. Комунальна, 1/6;

- ремонтні майстерні загальною площею 994, 1 кв.м. м. Теплодар, вул. Комунальна, 1/7 (а.с. 34-36).

Рішенням Теплодарської міської ради від 04.08.05р. № 438-ІV ВАТ «Одесенергобудтранс» надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 1,55 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна 1 під розміщення виробничо-ремонтної бази з автостоянкою для укладання договору оренди терміном на 10 років. На час виготовлення проекту відведення земельної ділянки згідно чинного законодавства відповідачу оформити «Тимчасову угоду на внесення плати за землю до міського бюджету до укладення договору оренди». Встановлено оренду плату земельної ділянки згідно грошової оцінки земель міста Теплодар у розмірі 108438 грн. на рік. Термін дії цього рішення - 3 місяця з дати його прийняття (а.с. 10 т.1).

Матеріали справи не містять вищезазначеної «Тимчасової угоди на внесення плати за землю до міського бюджету до укладення договору оренди».

У зв'язку із невиконанням відповідачем рішення Теплодарської міської ради від 04.08.05р. № 438-ІV, остання звернулась до місцевого господарського суду з позовом до ВАТ «Одесенергобудтранс» про спонукання укласти договір оренди та стягнення 23935,22 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.01.07р. у справі №17/281-06-9871 зазначений позов задоволено в повному обсязі, зобов'язано ВАТ «Одесенергобудтранс» належним чином оформити документи з Теплодарською міською радою на право користування земельною ділянкою площею 1,55га, що розташована за адресою: Одеська область м. Теплодар, вул. Комунальна 1, стягнуто з ВАТ «Одесенергобудтранс» заборгованість за користування земельною ділянкою в сумі 23935,22грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.07 р. рішення господарського суду Одеської області від 24.01.07р. в частині стягнення з ВАТ «Одесенергобудтранс» 23935,22 грн. скасовано, в іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 29-33 т.1).

В матеріалах справи відсутній договір оренди земельної ділянки площею 1,55 га, укладений між позивачем та відповідачем.

В 2006 р. ДП «ЦДЗК при Державному комітеті по земельних ресурсах» було виконано комплекс топографо - геодезичних робіт по обміру земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Теплодар, вул. Комунальна, 1. Згідно ситуаційної схеми площа земельної ділянки, якою користується відповідач складає - 1,2445 га (а.с. 42 т.1).

Рішенням Теплодарської міської ради від 04.03.08р. № 640-V ВАТ «Одесенергобудтранс» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2445 га під виробництво виробів з бетону для будівництва терміном на 5 років за адресою: Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна. Відповідачу виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та укласти договір оренди земельної ділянки і зареєстровувати його. Встановлено нову орендну плату згідно грошової оцінки земель м. Теплодар у розмірі 101065,14 грн. на рік. Відділу земельних ресурсів виконкому Теплодарської міськради внести відповідні зміни до «Тимчасової угоду на внесення плати за землю до міського бюджету до укладення договору оренди» (а.с 11 т.1, 24 т.2).

Отже, у зв'язку з прийняттям Теплодарською міською радою вищезазначеного рішення від 04.03.08р. № 640-V, попереднє її рішення від 04.08.05р. № 438-ІV втратило чинність, а відтак посилання прокурора та позивача на невиконання відповідачем постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.07 р. у справі № 17/281-06-9871, яка в свою чергу ґрунтувалась на рішенні Теплодарської міської ради від 04.08.05р. № 438-ІV є безпідставними.

За твердженням прокурора та позивача, після прийняття рішення Теплодарської міської ради від 04.03.08р. № 640-V, ВАТ «Одесенергобудтранс» жодних заходів щодо подальшого оформлення права користування зазначеною земельною ділянкою не вживало, у зв'язку з чим рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради від 20.12.12р. №381/В-2012 створено комісію з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, затверджено її положення (а.с. 12 т.1).

27.03.13 р. відбулося засідання комісії, на якому розглянуто питання щодо визначення та нарахування збитків, заподіяних ВАТ «Одесенергобудтранс» в результаті несплати коштів за користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно останнього; визначено, що відповідно до розрахунку ВАТ «Одесенергобудтранс» нанесено територіальній громаді м. Теплодар збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 725083,05грн., про що складено протокол №4 засідання комісії від 27.03.13р. та акт №5 про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів від 27.03.13р. (а.с. 17-22 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради від 28.03.13р. №66/В-2013 затверджено протокол засідання комісії № 4 від 27.03.13р. та акт № 5 про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів від 27.03.13р. (а.с. 23 т.1).

На думку прокурора, використання відповідачем земельної ділянки без оформлення договору оренди позбавило позивача, як власника землі права отримувати до місцевого бюджету дохід у вигляді орендної плати за цю земельну ділянку, який згідно розрахунку за 2010-2012 рр. склав - 725083,05 грн. (а.с. 22 т.1) та який відповідачем в добровільному порядку не сплачений, що і стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом.

Позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаних доходів, заподіяних внаслідок несплати орендної плати ґрунтуються на ст. 156 Земельного кодексу України, якою передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» невід'ємною частиною договору оренди землі, зокрема є проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» із змінами проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (частина четверта статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Листом Державного комітету України по земельних ресурсах від 19.02.99р. №14-13-2-11/499 визначено, що виготовлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою юридичним особам, виконуються на підставі робіт по кадастровому землеустрою та юридичного підтвердженого права на земельну ділянку (правоустановчих документів). Розробка технічної документації по складанню державних актів на право постійного користування землею здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями, що мають відповідні дозволи, і вимагає виконання комплексу робіт, передбачених діючими нормативними документами, за рахунок бюджетних асигнувань. Згадані роботи виконуються відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Держкомзему від 15.04.93р. № 28. У зв'язку з відсутністю коштів у місцевих бюджетах згадані роботи виконуються також за кошти заявників, в тому числі і юридичних осіб, за згодою сторін.

За приписами ст. 22 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється на підставі, зокрема, рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

За твердженням відповідача, рішення Теплодарської міськради від 04.03.08р. № 640-V, яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2445 га отримано 06.07.09р. (а.с. 41 т.1).

29.07.09 р. на виконання вищезазначеного рішення між ВАТ «Одесенергобудтранс» (Замовник) та Одеським філіалом інститутом «Укрдіпросад» (Виконавець) укладено договір № 44 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, вул. Комунальна, 1 (а.с. 25-26 т.2).

Пунктом 4.1. цього договору встановлено початок робіт - 05.08.09 р. Кінцевий термін розробки документів Виконавцем не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, між Замовником та Виконавцем тривалий час проводилось листування щодо стану виконання робіт по виготовленню проекту землеустрою (а.с. 106-112 т.1), однак станом на 24.08.13р. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки знаходиться в розробці і, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, причина тривалості виконання робіт проектною організацією пов'язана з виконанням останнього урядової програми щодо безоплатної приватизації земельних ділянок, що спричинило велику навантаженість працівників філіалу «Укрдіпросад».

Згідно п. 3.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» із змінами власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93р. № 284.

Главою 24 Земельного кодексу України, а саме ст. ст. 156, 157 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93р. № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

За умовами пунктів 2, 3 означеної постанови розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. У разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники територіальних органів Держсільгоспінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню підлягають, зокрема інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» із змінами вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови (у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають), і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюваних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.

За умовами ст. 614 Цивільного кодексу України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Як вже зазначалося вище, відповідач вживав заходи щодо оформлення право користування земельної ділянки, а саме уклав договір з Одеським філіалом інститутом «Укрдіппросад» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проте станом на 24.08.13 р. документи стосовно розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розробці, а відтак враховуючи те, що норми земельного законодавства не обмежують сторону строком та етапом виконання проектно-землевпорядних робіт, судова колегія не вбачає вини саме ВАТ «Одесенергобудтранс» стосовно не оформлення права користування земельною ділянкою, а саме невиконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надання його на затвердження.

Тобто, відсутність в діях відповідача хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки, однак матеріали справи не містять доказів існування договору оренди землі, а тому підстави для сплати орендної плати за користування земельної ділянки до укладання договору оренди цієї земельної ділянки відсутні.

Між тим, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідачем додано до апеляційної скарги докази сплати земельного податку протягом 2010-2013 рр. (а.с. 37-77 т.2).

Вищенаведене не було враховано судом першої інстанції при вирішенні спору, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке підлягає скасуванню.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір за апеляційний перегляд покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ВАТ «Одесенергобудтранс» задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 р. у справі № 916/224/14 скасувати, у позові відмовити.

Стягнути з Теплодарської міської ради Одеської області на користь ВАТ «Одесенергобудтранс» судові витрати в сумі 7250,83 грн. за апеляційний перегляд.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 18.08.2014 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран