копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 р. Справа № 804/8331/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засіданняЗахарчук Н. В. Кузнецов С.М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12 червня 2014 року надійшла з Вищого адміністративного суду України адміністративна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» (далі - позивач, ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ») до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач - 1), третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про встановлення відсутності компетенції, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» задоволено частково, Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом на підставі висновків акту документальної позапланової перевірки № 6279/138-т/23-407/05393085 від 16.09.2010 р. з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2010 року, які не відповідають чинному законодавству України. Так, посилаючись на неправильне тлумачення податковим органом норм абз. «б» п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач вказує на те, що зазначеними нормами закону передбачено право платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за умови фактичної сплати ним у попередніх податкових періодах зазначеного податку у складі вартості отриманих товарів (робіт, послуг). Отже, ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» має право на бюджетне відшкодування в червні 2010 року сум ПДВ, які були ним фактично сплачені не тільки у травні 2010 року, але й у інших попередніх податкових періодах. Також, позивач вказує на безпідставність доводів податкового органу щодо неврахування підприємством висновків акту документальної перевірки № 3142/40/23-206/05393085 від 03.07.2009 р., оскільки податкове повідомлення-рішення на підставі висновків зазначеного акту податковим органом не виносилося, а сам по собі акт перевірки не є актом індивідуальної дії, що містить обов'язкові для платника податків приписи. Крім того, позивач вважає неправомірними дії податкового органу щодо не підтвердження ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року у зв'язку з не підтвердженням сплати податку по ланцюгам постачання від виробника до ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», посилаючись на те, що несплата ПДВ контрагентами позивача не є підставою для відповідальності останнього за дії таких контрагентів та позбавлення його права на бюджетне відшкодування.

16.06.2011 р. представником позивача за довіреністю Кривошеїною І.О. була подана заява про зміну позовних вимог, у якій остання, посилаючись на норми ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зазначила про неправомірність проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», оскільки проведення такої перевірки можливе лише за наявності відповідного рішення суду про її проведення.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, адміністративний позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач надав до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, адміністративний позов не визнав, посилаючись на обставини, викладені у акті перевірки, та додатково зазначив, що декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року була подана позивачем 20.07.2010 р., тобто, після набрання чинності змінами, внесеними до абз. б п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 р. № 2275-VI. Крім того, податкове повідомлення-рішення на суму 12 690 537 грн. на підставі акту перевірки № 3142/40/23-206/05393085 від 03.07.2009 р. винесено не було, оскільки зазначена сума не обліковується на особовому рахунку підприємства, а самостійно відображена ним у р. 26 декларації з ПДВ, як залишок від'ємного значення, який після відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. На момент подання позивачем декларації з ПДВ за червень 2010 р., сума у розмірі 12 690 537 грн. по акту перевірки № 3142/40/23-206/05393085 від 03.07.2009 р. була неузгодженою, оскільки перебувала на оскарженні в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, тому не могла бути врахована у розрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Проте, згідно додатку 2 декларації з ПДВ за червень 2010 р., вказана сума врахована платником у заявлених залишках від'ємного значення липня, серпня, вересня, жовтня 2008 року. Також, 28.07.2011 року від представника відповідача за довіреністю Липенко М.М. надійшли письмові заперечення на змінені позовні вимоги, у яких зазначено, що вимоги позивача про встановлення відсутності компетенції (повноважень) ДПІ у м. Дніпродзержинську щодо проведення позапланової виїзної перевірки без наявності рішення суду є безпідставними, оскільки не належать до юрисдикції адміністративних судів, визначеної ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, перевірка ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» була проведена ДПІ у м. Дніпродзержинську згідно норм п. 9 ч. 6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яким передбачено право органів державної податкової служби проводити позапланову виїзну перевірку у випадку, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов наступного.

З 08.10.1993 р. позивач перебував на податковому обліку в ДПІ у м. Дніпродзержинську. Супровідним листом від 24.01.2011 р. № 2316/10/29025 облікову справу позивача було передано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську.

В період з 19.08.2010 р. по 09.09.2010 р., на підставі направлення від 19.08.2010 р. № 784 та відповідно до наказу № 803 від 18.08.2010 р., який було змінено згідно наказу № 835 від 19.08.2010 р., службовими особами ДПІ у м. Дніпродзержинську проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємних значень з ПДВ, що декларувались в липні, серпні, вересні, жовтні 2008 року, лютому, березні, жовтні, листопаді 2009 року, січні, лютому 2010 року, за результатами якої складено акт №6279/138-т/23-407/05393085 від 16.09.2010 р.

За результатами зазначеної перевірки, податковим органом, враховуючи зміни, внесені до Закону України «Про податок на додану вартість» Законом України від 20.05.2010 р. № 2275- VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон України № 5575-VI), податковим органом зроблено висновок про відсутність підстав для підтвердження заявленої платником податку у червні 2010 року суми бюджетного відшкодування в розмірі 36 120 301 грн. на розрахунковий рахунок платника у банку, з огляду на порушення п. 1.2, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.4, п. п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 20.05.2010 р. № 2275-17 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; п. 5.12 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1999 р. за № 250/2054 (далі - Порядок № 166).

Так, перевіркою достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року встановлено, що згідно податкової декларації ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» за червень 2010 року (вх. № 87717 від 20.07.2010 р.), платником податку заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 25.1 декларації) у розмірі 37 102 332 грн. При цьому, у р. 23.2 декларації підприємством задекларовано залишки від'ємного значення ПДВ, які обліковувались у попередніх податкових періодах, та перенесені з р. 26 декларації з ПДВ за травень 2010 року, на загальну суму 37 390 598 грн., зокрема, це залишки:

- липня 2008 р. на суму 292 847 грн. (сплачено в липні, серпні 2008 р.);

- серпня 2008 р. на суму 2 147 153 грн. (сплачено в серпні, вересні, жовтні 2008 р.);

- вересня 2008 р. на суму 18 385 417 грн. (сплачено в жовтні, листопаді, грудні 2008 р.);

- жовтня 2008 р. на суму 1 015 650 грн. (сплачено в грудні 2008 р., лютому 2009 р.);

- лютого 2009 р. на суму 1 392 664 грн. (сплачено в березні, квітні 2009 р.);

- березня 2009 р. на суму 215 187 грн. (сплачено в квітні, травні 2009 р.);

- жовтня 2009 р. на суму 9 332 956 грн. (сплачено в грудні 2009 р.);

- листопаду 2009 р. на суму 3 338 427 грн. (сплачено в грудні 2009 р., січні, лютому 2010 р.);

- січня 2010 р. на суму 751 242 грн. (сплачено в лютому, березні, квітні, травні 2010р.;

- лютого 2010 р. на суму 519 055 грн. (сплачено в травні 2010 р.).

Посилаючись на норми абз. «б» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції Закону України від 20.05.2010 р. № 2275-17 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якої залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку, фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду, податковий орган дійшов висновку, що у червні 2010 року ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» має право на отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника залишків від'ємного значення, які були фактично сплачені ним у травні 2010 року, а саме на суму 1 270 297 грн., яка складається із залишків від'ємних значень січня 2010 р. на суму 751 242 грн. та лютого 2010 року на суму 519 055 грн.

Інша частина залишків від'ємного значення на загальну суму 36 120 301 грн., які були сплачені підприємством у податкових періодах до травня 2010 року, не були підтверджені податковим органом до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку.

Крім того, перевіркою встановлено, що ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» при розрахунку задекларованої суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 37 102 332 грн. не враховано ряд обставин.

Зокрема, платником податку не враховано висновки податкового органу, викладені в акті №3142/40/23-206/05393085 від 03.07.2009 р. виїзної планової перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р., щодо порушення підприємством п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у завищенні в момент реалізації готової продукції суми податкового кредиту по тим матеріальним запасам, які використано не у господарській діяльності, на загальну суму 12 90 536 грн. 51 коп. Зазначена сума зменшення мала бути відкоригована платником податку у податкових періодах, у яких ці матеріали були використані не у господарській діяльності. Проте, відповідні коригування позивачем проведені не були, а сума завищення податкового кредиту була оскаржена в судовому порядку. На час подачі ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» податкової декларації за червень 2010 року сума завищення податкового кредиту у розмірі 12 90 536 грн. 51 коп. перебувала на оскарженні у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, та, відповідно, була включена платником податку до суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року неправомірно.

Також, платником податку не враховано той факт, що частина залишків бюджетного відшкодування, які були заявлені ним до відшкодування у червні 2010 року, вже брала участь у розрахунках сум бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодах, та була заявлена до відшкодування ПДВ з бюджету на розрахунковий рахунок ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» в 2008 - 2009 роках.

Зокрема, у декларації за жовтень 2008 року (вх. № 100100 від 19.11.2008 р.) платником податку було заявлено відшкодування з бюджету на рахунок платника (р. 25.1 декларації) суму у розмірі 1 622 342 грн., яка складалась із залишків сум від'ємних значень липня 2008 року в розмірі 372 342 грн., серпня 2008 року в розмірі 1 250 000 грн. Зазначена сума бюджетного відшкодування була частково (в розмірі 79 495 грн.) підтверджена податковим органом до бюджетного відшкодування. Решта зазначеної суми (в розмірі 1 542 847 грн.) згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за жовтень 2008 року (вх. № 55993 від 26.06.2009 р.) була заявлена платником податку до включення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації).

Також, у декларації за листопад 2008 року (вх. № 104171 від 18.12.2008 р.) платником податку було заявлено відшкодування з бюджету на рахунок платника (р. 25.1 декларації) суму у розмірі 19 252 173 грн., яка складалась із залишків сум від'ємних значень серпня 2008 року в сумі 6 685 906 грн., вересня 2008 року в сумі 12 566 267 грн. Зазначена сума бюджетного відшкодування була частково, у розмірі 312 890 грн., підтверджена податковим органом до бюджетного відшкодування; сума в розмірі 75 167 грн. 50 коп. була зменшена податковим органом за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, та в судовому порядку платником податку не оскаржена; сума в розмірі 4 837 473 грн. 61 коп. була також зменшена податковим органом за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, та оскаржена платником податку в судовому порядку; сума в розмірі 1 159 975 грн., згідно уточнюючого розрахунку до декларації за листопад 2008 року (вх. № 71596 від 31.07.2009 р.) була заявлена платником податку до включення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації).

У декларації за грудень 2008 року (вх. № 115895 від 19.01.2009 р.) платником податку було заявлено відшкодування з бюджету на рахунок платника (р. 25.1 декларації) суму у розмірі 30 000 000 грн., яка складалась із залишків сум від'ємних значень вересня 2008 року. Зазначена сума бюджетного відшкодування була частково, у розмірі 147 000 грн., підтверджена податковим органом до бюджетного відшкодування. Інша частина зазначеної суми (в розмірі 28 530 000 грн.) згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за грудень 2008 року (вх. № 55981 від 26.06.2009 р.) була заявлена платником податку до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

У декларації за січень 2009 року (вх. № 24374 від 18.02.2009 р.) платником податку було заявлено відшкодування з бюджету на рахунок платника (р. 25.1 декларації) суму у розмірі 13 028 355 грн., яка складалась із залишків сум від'ємних значень серпня 2008 року в сумі 6 685 906 грн., вересня 2008 року в сумі 6 342 449 грн. Зазначена сума бюджетного відшкодування була частково (у розмірі 638 389 грн.) підтверджена податковим органом до бюджетного відшкодування. Інша частина зазначеної суми (в розмірі 12 389 966 грн.) згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за січень 2009 року (вх. № 55984 від 26.06.2009 р.) була заявлена платником податку до включення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації).

Враховуючи норми п. п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим органом було зроблено висновок про те, що повторне включення платником податку залишків бюджетного відшкодування липня, серпня, вересня 2008 року до бюджетного відшкодування червня 2010 року є неправомірним.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо розгляду адміністративної справи судом не інакше як за позовною заявою та лише в межах заявлених позовних вимог, інші порушення, встановлені за результатами перевірки ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод», не підлягають розгляду судом в межах даної справи.

Акт перевірки було направлено платнику податків засобами поштового зв'язку, та 16.09.2010 р. отримано уповноваженою особою ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», після чого підприємство звернулось до ДПІ у м. Дніпродзержинську з письмовими запереченнями на акт перевірки від 16.09.2010 р. За результатом розгляду зазначених заперечень, висновки акту залишені без змін, про що платника податків повідомлено листом від 24.09.2010 р. № 35247/10/23-4.

Враховуючи висновки, викладені у акті перевірки № 6279/138-т/23-407/05393085 від 16.09.2010 р., ДПІ у м. Дніпродзержинську винесено податкове повідомлення-рішення № 0002392301/0 від 29.09.2010 р. про зменшення ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 36 120 301 грн.

Зазначене рішення податкового органу було оскаржено ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» в адміністративному порядку (скарга № 14-134 від 29.09.2010 р. За результатами розгляду первинної скарги, рішенням ДПІ у м. Дніпродзержинську від 24.11.2010 р. № 45166/10/25-008 скаргу платника податків було залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погодившись із зазначеним рішенням податкового органу, ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» оскаржило податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську № 0002392301/0 від 29.09.2010 р. в судовому порядку, звернувшись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми законодавства України, чинного на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами, внесеними згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 р. № 2275-VI, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Водночас, п.п. 7.7.10. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Відповідно до п. 19 ст. 2 Бюджетного кодексу України, доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

З аналізу наведених вище норм законодавства України вбачається, що право продавця на відшкодування суми ПДВ, сплаченої ним у ціні товару продавцю (постачальнику) такого товару, виникає за умови здійснення таким продавцем фактичної оплати товару, тобто фактичної сплати ПДВ в ціні товару. При цьому, враховуючи зміни, внесені до абз. «б» п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно Закону України № 2275-VI, фактична сплата ПДВ в ціні отриманого товару має бути здійснена покупцем у звітному періоді, який безпосередньо передує періоду, в якому таким продавцем заявлено бюджетне відшкодування.

Підпунктом 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно п. п. 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2010 року ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» заявило до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку суму ПДВ в розмірі 37 102 332 грн. (р. 25.1 декларації).

Зазначена сума, заявлена платником податку до відшкодування, згідно додатку 2 (Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) складається із залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів, а саме, липня, серпня, вересня, жовтня 2008 року, лютого, березня, жовтня, листопада 2009 року, лютого, березня 2010 р. При цьому, перевіркою ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» встановлено, та позивачем не спростовано, що у періоді, який безпосередньо передував звітному податковому періоду (червню 2010 року) - тобто, у травні 2010 року, платником податку фактично було сплачено суму ПДВ (в межах залишків від'ємних значень) лише за січень та лютий 2010 р. на загальну суму 127 097 грн. (в сумі 751 242 грн. та 519 055 грн., відповідно). Тобто, враховуючи норми абз. «б» п. п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням змін, внесених згідно Закону України №2275-VI, ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» має право на бюджетне відшкодування ПДВ з Державного бюджету на рахунок платника у банку на суму 127 097 грн., яка була фактично сплачена ним у попередньому податковому періоді (травні 2010 року). Отже, у р. 23.2 податкової декларації за червень 2010 року позивачем мала бути відображена сума 127 097 грн., замість 37 390 598 грн. (відхилення становить 36 120 301 грн.).

Відповідно, враховуючи позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання червня 2010 року та сумою податкового кредиту з ПДВ зазначеного податкового періоду, яка становить 288 266 грн., у р. 25.1 декларації з ПДВ за червень 2010 року має бути зазначена сума 982 031 грн., замість 37 102 332 грн. (відхилення становить 36 120 301 грн.).

Таким чином, суд погоджується з висновком ДПІ у м. Дніпродзержинську про порушення платником податку абз. «б» п.п. 7.7.2. п. 7.7ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням змін, внесених згідно Закону України № 2275-VI, внаслідок чого бюджетне відшкодування на суму 37 102 332 грн., заявлене позивачем у червні 2010 року, підлягає зменшенню на суму 36 120 301 грн., тобто, на суму, визначену оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

При цьому, суд зазначає, що Закон України № 2275-VI набрав чинності з 16.06.2010 року. Отже, при поданні 20.07.2010 р. декларації за червень 2010 року ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ»мав враховувати норми чинного на той час законодавства України.

Крім того, на стор. 10-12 акту перевірки від 16.09.2010 р. податковим органом зафіксовано, та позивачем не спростовано факт того, що залишки від'ємних значень за липень, серпень, вересень 2008 року, які увійшли до загальної суми бюджетного відшкодування, заявленої позивачем у червні 2010 року, вже були заявлені ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» до відшкодування у жовтні, листопаді, грудні 2008 року, січні 2009 року, та частково були підтверджені податковим органом до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку.

Що стосується сум залишків, які не були підтверджені до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у зв'язку з не підтвердженням сплати ПДВ по ланцюгу постачання ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» до виробника, та зазначені суми були включені платником податку до податкового кредиту відповідних наступних податкових періодів, що знайшло своє відображення в уточнюючих податкових розрахунках до декларацій з жовтень 2008 року (вх. № 55993 від 26.06.2009 р.), листопад 2008 року (вх. № 71596 від 31.07.2009 р.), грудень 2008 року (вх. № 55981 від 26.06.2009 р.) та січень 2009 року (вх. № 55984 від 26.06.2009 р.).

Отже, враховуючи норми п. п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до яких сума, заявлена платником податку до суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів, суд погоджується з висновком ДПІ у м. Дніпродзержинську про те, що суми залишків від'ємних значень за липень, серпень, вересень 2008 року, які були раніше заявлені платником податку до бюджетного відшкодування у жовтні, листопаді, грудні 2008 року, січні 2009 року, не можуть бути повторно заявлені позивачем до бюджетного у червні 2010 р.

Що стосується позовних вимог про відсутність компетенції ДПІ у м. Дніпродзержинську на проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» за відсутності відповідного рішення суду, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ в редакції, яка діяла на час проведення перевірки, податковим органам надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Частиною 6 зазначеної статті закону визначені підстави для проведення позапланових виїзних перевірок. Зокрема, п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право органів державної податкової служби України на проведення позапланової виїзної перевірки у разі подання платником декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Оскільки від'ємне значення ПДВ, заявлене ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» у червні 2010 року, значно перевищує суму 100 тис. грн. (37 102 332 грн.), суд дійшов висновку про те, що виїзна позапланова перевірка позивача була проведена відповідачем у відповідності до норм законодавства України, які були чинними на час її проведення, та в межах своєї компетенції.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 3 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі, делегованих повноважень.

Отже, вимоги позивача щодо визнання відсутності компетенції ДПІ у м. Дніпродзержинську на проведення виїзної позапланової перевірки, крім їх безпідставності по суті (з огляду на відсутність встановлених судом порушень з боку відповідача при проведенні перевірки позивача), не підлягають задоволенню також і з цих підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2010 року ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» заявило до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку суму ПДВ в розмірі 37 102 332 грн. (р. 25.1 декларації). Зазначена сума, заявлена платником податку до відшкодування, згідно додатку 2 (Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) складається із залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів, а саме, липня, серпня, вересня, жовтня 2008 року, лютого, березня, жовтня, листопада 2009 року, лютого, березня 2010 р.

При цьому, перевіркою ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» встановлено, та позивачем не спростовано, що частина залишків бюджетного відшкодування, які були заявлені до відшкодування у червні 2010 року, вже брала участь у розрахунках сум бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодах.

Отже, враховуючи норми п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до яких сума, заявлена платником податку до суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та позицією відповідача, що суми залишків від'ємних значень за липень, серпень, вересень 2008 року, які були раніше заявлені платником податку до бюджетного відшкодування у жовтні, листопаді, грудні 2008 року, січні 2009 року, не можуть бути повторно заявлені позивачем до бюджетного відшкодування у червні 2010 р.

Тобто, враховуючи норми абз. "б" п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням змін, внесених згідно Закону України №2275-VI, ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» має право на бюджетне відшкодування ПДВ з Державного бюджету на рахунок платника у банку на суму 1 270 297 грн., яка була фактично сплачена ним у попередньому податковому періоді (травні 2010 року).

Суд також звертає увагу на те, що позивачем надано докази на підтвердження того, що сума завищення податкового кредиту у розмірі 1290536, 51 грн. перебуває на оскарженні у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, а саме ухвалу суду від 30.05.2013 року по справі №2а-13473/09/0470, яка на теперішній час перебуває на стадії зупинення.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано до суду будь - яких доказів щодо того, яка саме сума податку із заявлених до бюджетного відшкодування фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг), оскільки тільки при фактичній сплаті сум податку платник податків має право включати до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про правомірність проведення ДПІ у м. Дніпродзержинську позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємних значень з ПДВ, що декларувались в липні, серпні, вересні, жовтні 2008 року, лютому, березні, жовтні, листопаді 2009 року, січні, лютому 2010 року, а також про правомірність висновків зазначеної перевірки.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0002392301/0 від 29.09.2010 р., винесене ДПІ у м. Дніпродзержинську на підставі зазначених висновків акту перевірки, відповідає нормам чинного законодавства України. З огляду на це, позовні вимоги ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про встановлення відсутності компетенції, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 30.07.2014 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук Н.В. Захарчук В.В. Кухар