ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Справа № 5016/2580/2011(13/173)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справі

суддівІванової Л.Б. Кочерової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції

на рішення від та на постанову відгосподарського суду Миколаївської області 24.12.2013 Одеського апеляційного господарського суду 03.06.2014

у справі господарського суду№ 5016/2580/2011(13/173) Миколаївської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції

дофізичної особи-підприємця ОСОБА_5

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т" 2. ОСОБА_6 3. ОСОБА_7

простягнення 1 330 980,06 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Юр М.А.

від відповідача - ОСОБА_9

від третьої особи-1 - не з'явилися

від третьої особи-2 - не з'явилися

від третьої особи-3 - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, з урахуванням уточнень до позовної заяви, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т", Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості у розмірі 1 209 832,73 грн., з якої борг по кредиту складає 675 000,00 грн., по відсоткам - 408 057,75 грн. та пеня за порушення умов кредитного договору в сумі 126 774,98 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013 у справі № 5016/2580/2011(13/173), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (Позивач) відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 у справі № 5016/2580/2011(13/173) в частині відмови у стягненні 529 484,81 грн., прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги Позивача та стягнути з Відповідача 529 484,81 грн. заборгованості за кредитним договором.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 525, 526, 616, 629, 1049 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення представників Позивача і Відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 21.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (позичальники) укладено генеральний кредитний договір № 010/01-02/07-106, за умовами якого, кредитор зобов'язався надати позичальникам банківські продукти (кредити, кредитні лінії, овердрафти, гарантії) в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі та у договорах, укладених в рамках цього договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пункту 1.4 загальний ліміт активних операцій позичальників по всім договорам, укладеним в рамках генерального договору, не повинен перевищувати 19 200 000,00 грн. Термін дії договору - до 19.12.2011, за умови повного погашення позичальниками зобов'язань (позики, відсотків за користування, комісій, штрафів, пені та інших платежів) за всіма договорами, укладеними в рамках зазначеного договору.

Пунктом 2.7 генерального кредитного договору сторони встановили, що в забезпечення даного договору та договорів, укладених в рамках цього договору, передано наступне майно: нерухомість, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв. вул. Чкалова, 50/1; нерухомість, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, 15/2; нерухомість, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 26; обладнання по виробництву напівфабрикатів; майнові права на поставку обладнання; обладнання ковбасного цеху; а також фінансова порука гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6

21.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор), та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (позичальник) укладено кредитний договір № 010/01-02/07-109, відповідно до якого, кредитор на положеннях та на умовах договору та в рамках генерального кредитного договору відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 1 200 000,00 грн. строком до 18.12.2011 із сплатою 14,75% річних.

Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору, кредитні кошти призначені для рефінансування заборгованості перед ЗАТ "ОТП-Банк".

Відповідно до пункту 3.3 кредитного договору, у першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом, в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою та інша безспірна заборгованість.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше 26-го числа кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості, а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного у пункті 1.1 договору.

15.07.2008 між сторонами підписано додатковий договір № 010/01-02/07-109/1 до кредитного договору, яким пункт 1.1 кредитного договору № 010/01-02/07-109 від 21.12.2007 викладено в наступній редакції: "Кредитор, на положеннях та умовах договору та в рамках генерального кредитного договору № 010/01-02/07-106 від 21.12.2007, відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 1 200 000,00 грн., строком до 18.12.2011 року із сплатою 18 % річних".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 відкрито банківський рахунок, на який банком перераховані кредитні кошти у сумі 1 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" обґрунтовані неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань Відповідачем за умовами кредитного договору, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Судові рішення мотивовані тим, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не дотримано належним чином умов договору, щодо порядку розподілення коштів, які надходили від ФОП ОСОБА_5.

Відповідно до висновків судової експертизи від 18.07.2013 № 197-198, з урахуванням умов пункту 3.3 кредитно договору, борг Відповідача перед Позивачем по тілу кредиту становить 1 000 000,00 грн., заборгованість по відсоткам складає 148 710,04 грн., пеня за прострочення погашення тіла кредиту складає 92 029,57 грн., пеня за прострочення сплати відсотків - 42 119,74 грн. Також експертом встановлено, що Позивачем не було дотримано вимог пункту 3.3 кредитного договору щодо черговості розподілення коштів, які сплачувалися Відповідачем.

Заяви Позивача про уточнення позовних вимог, а також розрахунки заборгованості не відповідають умовам договору, зокрема, щодо періодів та сум, на які нараховуються проценти за користування кредитом, а також процентної ставки, бази нарахування штрафних санкцій та періодів їх нарахування. Як вбачається з наданих Позивачем розрахунків, кошти, які надходили від Відповідача, направлялися в першу чергу на погашення кредитної заборгованості, а потім - по відсоткам, що в свою чергу суперечить умовам кредитного договору, щодо черговості зарахування коштів, яка визначена сторонами у пункті 3.3 Договору.

За змістом пункту 12.3 кредитного договору, зміни в договорі оформлюються додатковою угодою сторін (крім випадків зменшення відсоткової ставки за кредитом відповідно до пункту 7.3 договору) і які стають невід'ємною частиною договору.

В матеріалах справи відсутні будь-які зміни до кредитного договору, щодо узгодження іншої черговості зарахування коштів.

Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 даного Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Предметом позову у даній справі є стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором № 010/01-02/07-109.

Відповідно до висновку експертизи кредитні кошти в розмірі 1 200 000 грн. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 24.12.2007 були надані ФОП ОСОБА_5, що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 24.12.2007 та банківською випискою по рахунку № 20631918. В процесі аналізу виписок по рахункам № 20631918 (погашення кредиту) і № 20679263 (погашення простроченої заборгованості) за період з 21.12.2007 по 22.08.2012 ФОП ОСОБА_5 встановлено, що по даним рахункам Банком проведені наступні операції: видача готівки 25.12.2007 - 1 200 000 грн.; внесено грошові кошти на сплату заборгованості по кредиту на загальну суму 525 000 грн.; залишок заборгованості на 13.12.2012 - 675 000 грн.

В матеріалах справи містяться листи від 05.11.2008, від 17.02.2009, в яких ТОВ "Стайл-Т" та ФОП ОСОБА_5 просять банк внести зміни до кредитного договору, змінити чергу зарахування грошових коштів.

В листі від 15.02.2010 ТОВ "Стайл-Т" та ФОП ОСОБА_5 наголошується на тому, що останні не відмовляються від погашення кредиту та просять розглянути питання та надати можливість здійснювати погашення тільки основної суми кредиту в розмірі 50 000 грн. щомісячно по договорам, протягом одного року, в цей час не застосовувати штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій не з'ясовано, на підставі яких внутрішніх документів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" змінив порядок погашення заборгованості, чи було рішення кредитного комітету банку з цього питання, чи укладалися між сторонами додаткові угоди до генерального кредитного договору № 010/01-02/07-106 від 21.12.2007, кредитного договору № 010/01-02/07-109 від 21.12.2007. Крім того, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначає про сплату ФОП ОСОБА_5, в процесі розгляду справи, заборгованості по тілу кредиту в сумі 675 000 грн.

Оскільки судами попередніх інстанцій не досліджено наявність або відсутність заборгованості Відповідача за кредитним договором № 010/01-02/07-109 від 21.12.2007, висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є передчасним.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, що не було зроблено судами попередніх інстанцій.

Відтак, рішення господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 у справі № 5016/2580/2011(13/173) підлягають скасуванню, а справа № 5016/2580/2011(13/173) - передачі на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 у справі № 5016/2580/2011(13/173) скасувати. Справу № 5016/2580/2011(13/173) направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя Саранюк В.І.

Судді Іванова Л.Б.

Кочерова Н.О.