ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
У Х В А Л А
09.01.07 Справа № 8/519.
Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали скарги ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод" за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовмашсервіс», м. Маріуполь Донецької області
до Державного підприємства «Попаснянського вагоноремонтного заводу», м. Попасна Луганської області
про стягнення 1000534 грн. 46 коп.
за участю сторін:
від позивача: не прибув (явка обов"язкова),
від відповідача: Шарій О.А. (дов. від 28.02.06 № 31),
від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області: Мозолєва В.О. (дов. від 02.03.06),
в с т а н о в и в:
27.01.04 господарським судом Луганської області прийнято рішення по даній справі про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 759000 грн. 00 коп., пені у сумі –1534 грн. 46 коп., витрат по державному миту –1700 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та видано наказ на примусове виконання даного рішення.
15.03.06 відповідач звернувся зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області від 06.03.06 № 45/Ю, якою просить суд:
- визнати винесені три постанови про наслідки перевірки виконавчих проваджень від 03.02.06, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства;
- зобов'язати ВРВР ДВС Луганської області надати розподіли грошових коштів по ТОВ "Азовмашсервіс" одержаних з інших рахунків ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод", які не вказані в наказі господарського суду від 09.02.04 № 8/519;
- зобов'язати начальника ВПВР ДВС Луганської області зупинити виконання зведеного провадження № 2-29 по стягненню грошових коштів з рахунків ДП " Попаснянський вагоноремонтний завод" до розгляду скарги в суді.
У доповненнях до скарги від 06.03.06 № 45/Ю, зданих до суду 14.12.06 та 25.12.06, відповідач у справі заявив, що підтримує вимоги за скаргою в частині визнання винесених трьох постанов про наслідки перевірки виконавчих проваджень від 03.02.06 такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, та відмовився від клопотань щодо зобов'язання ВРВР ДВС Луганської області надати розподіли грошових коштів по ТОВ "Азовмашсервіс", одержаних з інших рахунків ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод", які не вказані в наказі господарського суду від 09.02.04 № 8/519 та зобов'язання начальника ВПВР ДВС Луганської області зупинити виконання зведеного провадження № 2-29 по стягненню грошових коштів з рахунків ДП " Попаснянський вагоноремонтний завод" до розгляду скарги в суді, зазначивши, що відповідні розподіли від ДВС отримані та у зв'язку з закінченням виконавчого провадження немає необхідності зупиняти зведене виконавче провадження. Суд приймає відмову відповідача від заявлених у скарзі клопотань щодо зобов'язання ВРВР ДВС Луганської області надати розподіли грошових коштів по ТОВ "Азовмашсервіс", одержаних з інших рахунків ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод", які не вказані в наказі господарського суду від 09.02.04 № 8/519 та зобов'язання начальника ВПВР ДВС Луганської області зупинити виконання зведеного провадження № 2-29 по стягненню грошових коштів з рахунків ДП " Попаснянський вагоноремонтний завод" до розгляду скарги в суді.
У доповненні до скарги від 05.01.07 № 6-ю заявник (відповідач у справі) частково підтримує свої вимоги та просить визнати винесені три постанови ВРВР ДВС Луганської області про наслідки перевірки виконавчих проваджень від 03.02.06, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства; та знов заявляє клопотання зобов'язати ВРВР ДВС Луганської області надати розподіли грошових коштів по ТОВ "Азовмашсервіс" одержаних з інших рахунків ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод", які не вказані в наказі господарського суду від 09.02.04 № 8/519.
У поясненнях по скарзі, зданих до суду 25.12.06 та 09.01.07, Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області проти викладених у скарзі вимог заперечує, посилаючись на наступне:
- на виконанні у відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби Луганської області знаходився наказ № 8/519 від 09.02.2004 року про стягнення з Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод" м. Попасна на користь ТОВ „Азовмашсервіс" м. Маріуполь суми боргу 76235 грн.46 коп.;
- державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, відповідно до вимог ст.3,18,24 Закону України „Про виконавче провадження" та надано добровільний строк для виконання наказу; боржником наказ в добровільний строк не виконано; державним виконавцем згідно зі ст.46 Закону України „Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 76235 грн. 24 коп.;
- 29.02.04 винесено постанову про залучення до Зведеного виконавчого провадження № 29-2/04 виконавче провадження № 42-2/04 з примусового виконання наказу № 8/519 від 09.02.04;
- відповідно до вимог ст.ст. 5,50 Закону України „Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника: в наступних установах банків: Луганське центральне відділення ПІБ; Первомайське відділення Ощадбанку № 7855, Попаснянське відділення Донецької філії АБ „Експрес - банк", Філія АБ „Енергобанк" в м. Луганськ, ФАКБ „Національний кредит" м. Попасна; постанова про арешт коштів боржника виносилася в межах зведеного виконавчого провадження тобто і по виконавчому провадженню з виконання наказу № 8/519; дана постанова про арешт коштів була оскаржена боржником у судовому порядку з пропущенням строку для оскарження та у задоволенні цієї скарги ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»було відмовлено;
- органами державної виконавчої служби накладався арешт на відкриваємі боржником рахунки в межах зведеного виконавчого провадження, але боржником арешти не оскаржувались, тобто боржник погоджувався з виконавчими діями державної виконавчої служби; оскаржував боржник арешти рахунків УДК по зведеному виконавчому провадженню (наказ № 8/519 включено), але у задоволенні даних скарг судом було відмовлено;
- кошти, які надходять на депозитний рахунок підрозділу з арештованих рахунків підприємства - боржника, розподіляються відповідно до вимог ст.ст. 46,44 Закону України „Про виконавче провадження" та перераховуються на користь ТОВ „Азовмашсервіс" м. Маріуполь та на користь держави - виконавчий збір;
До начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Луганської області надійшла скарга ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»на неправомірні дії державного виконавця, відповідно до ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»; начальник відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Луганської області згідно з вимогами ст.ст. 8, 8-3 вищезазначеного закону здійснив перевірку зведеного виконавчого провадження, по результатам якої 03.02.06 виніс постанови про наслідки перевірки, в яких вказав про відповідність дій державного виконавця вимогам чинного законодавства;
- відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника, відповідно до ч.3 п. 6 ст. 5 даного Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах..., відповідно до ст.19 цього ж Закону виконавчий документ про стягнення боргу з ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»на користь ТОВ «Азовмашсервіс»відповідає всім вимогам, зазначеним в даній статті, а саме в ньому зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування...стягувача і боржника, їх місце знаходження..., ідентифікаційний код..., а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як... місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; строк пред'явлення виконавчого документа для виконання.
- відповідно до ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, у наказі господарського суду має бути зазначено: найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, дата видачі наказу та строк його дії; резолютивна частина рішення; найменування стягувача і боржника, їх адреси, найменування і номери рахунків у банках.
- наказ про стягнення боргу з ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»на користь ТОВ «Азовмашсервіс»відповідає всім вимогам, зазначеним в вищевказаній статті та в резолютивній частині рішення не вказано певного рахунку з якого повинні стягуватися грошові кошти, а номер рахунку ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод», вказаний в наказі, це інші відомості про реквізити боржника, що були відомі суду на момент винесення рішення;
- відповідно до п.5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, звернення стягнення на майно боржника (грошові кошти) полягає в його виявленні шляхом надіслання запитів до відповідних установ, описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації, та відповідно до п. 5.1.3 зазначеної інструкції, за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про виноситься постанова державного виконавця;
- в наказі конкретно вказано - стягнути з державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод", його реквізити та додаткові відомості, які було відомо суду, а саме код, розрахунковий рахунок та адреса, та в резолютивній частині не вказано, що кошти мають бути стягнуті з певного рахунку.
- в органах державної виконавчої служби склалася практика стягнення грошових коштів по зведеним виконавчим провадженням не з рахунку - реквізиту вказаному в наказі суду, а з усіх рахунків боржника та розподілення цих коштів пропорційно між стягувачами, відповідно до ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»; суддями господарського суду Луганської області по справам № 8/50, № 8/519 виносилися рішення про правомірність дій органів державної виконавчої служби щодо стягнення коштів з усіх рахунків боржника;
- перевірка законності виконавчого провадження проводилася своєчасно та відповіді на скарги ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»від 24.01.06 начальником відділу надавалися своєчасно, відповідно до вимог ст.8-3 Закону України «Про виконавче провадження»- протягом 15 робочих днів після надходження скарг, про що свідчить вихідний номер, за яким відправлено відповідь від 03.02.06;
- 21.06.06 зведене виконавче провадження (у тому числі й виконавче провадження з виконання наказу № 8/519) було закінчено, арешти з майна та рахунків боржника знято;
- знімати грошові кошти з рахунків боржника та розподіляти їх стягувачам державний виконавець не мав змоги, не наклавши арешт на зазначені грошові кошти, та оскільки постанова про арешт коштів визнана законною, то це передбачало законні підстави зняття та перерахування цих коштів стягувачам.
Розглянувши вищезазначену скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області, вислухавши доводи представників відповідача у справі та ДВС, суд прийшов до наступного.
На виконання судового рішення по даній справі господарським судом Луганської області видано наказ від 09.02.04 (а.с.38 том І) про стягнення з ДП “Попаснянський вагоноремонтний завод”, Луганська область, м.Попасна, р/р 26000000000110 у Донецькому філіалі АБ “Експрес-банк” м.Попасна, МФО 335838, код 09585574 на користь ТОВ “Азовмашсервіс” борг у сумі 759 000 грн. 00 коп., пеню - 1534 грн. 46 коп. та судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, державною виконавчою службою було відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Луганської області від 09.02.04 № 8/519 , яке за постановою від 29.02.04 залучене до зведеного виконавчого провадження № 29-2/04.
Державним виконавцем було вжито заходів примусового виконання судового рішення, у тому числі накладено арешт на грошові кошти боржника - Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод», про що винесені відповідні постанови, у тому числі про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках в установах банків та належать боржникові, але відповідні рахунки не вказані у наказі господарського суду Луганської області від 09.02.04 № 8/519.
Державним виконавцем при розподілі (перерозподілі) грошових коштів боржника, що стягнуті з рахунків, які не вказані у наказі господарського суду Луганської області від 09.02.04 № 8/519, були перераховані відповідні суми цих грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовмашсервіс»(позивача у справі).
У зв"язку з чим відповідач у справі звернувся до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області зі скаргами від 24.01.06 №№432, 433, 434, в яких зазначив, що у наказі господарського суду Луганської області від 09.02.04 № 8/519 вказаний конкретний рахунок боржника, з якого необхідно стягувати кошти на користь кредитора, та у відповідних розподілах грошових коштів боржника державний виконавець, посилаючись на ст.ст. 44,46 Закону України "Про виконавче провадження", не прийняв до уваги та порушив вимоги ч.7 ст.50 цього Закону.
За результатами розгляду вказаних скарг від 24.01.06 №№432, 433, 434 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області винесені три оскаржуємі постанови від 03.02.06 без номеру, за якими дії державного виконавця з виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.02.04 № 8/519 визнані такими, що здійснені відповідно до вимог чинного законодавства України. При цьому в обґрунтування вказаних постанов від 03.02.06 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області вказано, що звернення стягнення на кошти боржника, що знаходяться у фінансових установах здійснено відповідно до вимог ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", що заявник скарг безпідставно послався на п.7 ст.50 цього Закону, оскільки в наказі суду вказано стягнути з Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод», зазначені його реквізити, у тому числі розрахунковий рахунок, та не вказано, що кошти мають бути стягнуті тільки з конкретного рахунку.
У зв"язку з цим відповідач у справі звернувся до суду зі скаргою, за якою просить визнати винесені три постанови ВРВР ДВС Луганської області про наслідки перевірки виконавчих проваджень від 03.02.06, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області проти скарги заперечує з підстав, викладених у поясненні по скарзі.
Оцінивши доводи заявника скарги та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області, та обставини справи у їх сукупності, суд вважає, доводи, викладені у скарзі обґрунтованими, а скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне
Згідно зі ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) та Законом України “Про виконавче провадження”.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України “Про виконавче провадження”. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби відповідно до ст.7 Закону України “Про виконавчу службу”, зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст.7 Закону України “Про виконавче провадження” – використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.
Згідно зі ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Як вбачається із матеріалів справи, у виконавчому документі – наказі господарського суду від 09.02.04 №8/519, господарським судом встановлено певний спосіб і порядок виконання рішення суду від 27.01.04, а саме звернення стягнення на грошові кошти боржника та вказаний певний номер рахунка боржника (відповідача у справі), з якого належить стягнути грошові кошти на користь позивача.
Так, відповідно до ст.33 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання. Наведене кореспондується з положеннями ст.121 ГПК України.
При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. За відсутності на відповідному рахунку боржника присуджених грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості, можлива зміна порядку виконання рішення шляхом змінення (чи доповнення) зазначених у рішенні розрахункових рахунків, тощо.
Частини 6 та 7 ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” регламентують діяльність державного виконання під умовою, а саме:
- п. 6 вказаної статті передбачає, що якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов’язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам;
- п.7 вказаної статті передбачає, що якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.
Наведе кореспондується з положеннями ст.5 названого Закону, якою державному виконавцю надано право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення.
Отже, вказані вище норми визначають обов’язок державного виконавця діяти певним чином і не містить будь-яких виключень щодо зміни порядку і способу виконання наказу суду, в якому зазначено певний номер рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти. У такому випадку ці питання мають вирішуватися виключно органом, який видав виконавчий документ, а не державним виконавцем самостійно.
За таких обставин, дії державного виконавця по розподілу (перерозподілу) грошових коштів боржника, що стягнуті з рахунків, які не вказані у наказі господарського суду Луганської області від 09.02.04 № 8/519, та по перерахованю відповідних сум цих грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовмашсервіс»(позивача у справі) є неправомірними, такими, що не відповідають вищевказаним нормам законодавства України, що не було враховано Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області під час розгляду вказаних скарг від 24.01.06 №№ 432, 433, 434 та винесеня трьох оскаржуємих постанов від 03.02.06 без номеру. Тому суд вважає, що вказані постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області від 03.02.06 слід визнати такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, скаргу від 06.03.06 № 45/Ю в частині визнання вказаних трьох постанов Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області від 03.02.06 такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, слід задовольнити, визнавши доводи заявника обґрунтованими.
Заперечення Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області, викладені у поясненнях на скаргу відхиляються господарським судом за необґрунтованістю, враховуючи вищезазначене а також те, що доводи, викладені у поясненнях, не доведені суду належними доказами та не відповідають нормам чинного законодавства.
Клопотання відповідача за скаргою щодо зобов'язання ВРВР ДВС Луганської області надати розподіли грошових коштів по ТОВ "Азовмашсервіс" одержаних з інших рахунків ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод", які не вказані в наказі господарського суду від 09.02.04 № 8/519, відхиляється судом, оскільки відповідні розподіли надані відповідачеві та залучені останнім до матеріалів справи, про що сам відповідач заявив у доповненні до скарги від 12.12.06 № 568-ю, зданому до суду 14.12.06.
Враховуючи, що відповідач відмовився від клопотання щодо зобов'язання начальника ВПВР ДВС Луганської області зупинити виконання зведеного провадження № 2-29 по стягненню грошових коштів з рахунків ДП " Попаснянський вагоноремонтний завод" до розгляду скарги в суді, а також те, що відповідне виконавче провадження закінчене, вказане клопотання відхиляється господарським судом.
На підставі викладеного, ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд
у х в а л и в:
1. Визнати доводи заявника обґрунтованими.
2. Визнати такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області від 03.02.06, прийняті за результатом розгляду скарг Державного підприємства «Попаснянського вагоноремонтного заводу»від 24.01.06 №№ 432, 433, 434.
Суддя М.Л. Доманська