Справа № 1-15/09

  ВИРОК

                                                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 січня 2009 року 

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі:  головуючого  судді                                      КУЗЬМІНА М .В.

                при секретарі                                                 ТРАЛО О.М.

                за участю  прокурора                                    ШАПОВАЛ О.М

                адвоката                                                          ОСОБА_1

За участю захисника - ОСОБА_2, підсудної ОСОБА_3., потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

     Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальну  справу по  обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м. Чернігова, громадянки України, освіта неповна середня, не одруженої, не працюючої, раніше судима 15.08.2002 року Новозаводським райсудом м. Чернігова за ч. 1 ст. 185 КК України до 1  року позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік; 18.02.2004 року Новозаводським райсудом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 14.03.2008 року Деснянським райсудом м. Чернігова за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, проживає за адресою: АДРЕСА_1

- у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 2, 185 ч. 3 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3. в середині серпня 2008 року, близько 11.00 год., знаходячись у м'ясному павільйоні, що розташований на ринку «Центральний» за адресою: м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 1, шляхом обману  потерпілої ОСОБА_5, продала їй біжутерію під видом виробів із золота і таким чином незаконно заволоділа її грошима в сумі 2000 грн., завдавши останній матеріальної шкоди.

02.10.2008 року, близько 7 год. 30 хв. ОСОБА_3., знаходячись на території ринку «Привокзальний», що розташований в м. Чернігові, з метою викрадення чужого майна, підійшла до бутіку № 442, що знаходиться на ринку і шляхом притискання ролетів рукою, відкрила защібку бутіку та незаконно проникла всередину, звідки таємно викрала сумку  із речами, в якій знаходились: шість футболок, вартістю 75 грн. кожна, сім футболок, вартістю 55 грн. кожна, 17 футболок, вартістю 60 грн. кожна, 1 футболка, вартістю 70 грн., 6 футболок, вартістю 40 грн. кожна, 7 футболок вартістю 50 грн. кожна, на загальну суму 2515 грн., 3 жіночі блузки, вартістю 60 грн. кожна, загальною вартістю 180 грн., 7 спортивних чоловічих брюк, вартістю 70 грн. за одні, 10 спортивних чоловічих брюк, вартістю 55 грн. за одні, загальною вартістю 1040 грн., 12 жіночих спортивних брюк вартістю 70 грн. за одні, 3 жіночих брюк вартістю 50 грн. за одні, 6 жіночих брюк вартістю 100 грн. за одні, загальною вартістю 1590 грн., 2 жіночих сарафани, вартістю 250 грн. кожний, 4 жіночих сарафани, вартістю 150 грн. кожний, 1 жіночий сарафан, вартістю 100 грн.,  4 жіночі сарафани вартістю 130 грн. кожний, 1 жіночий сарафан вартістю 80 грн., 1 жіночий сарафан вартістю 75 грн., 1 жіночий сарафан вартістю 55 грн., загальною вартістю 1930 грн., 2 костюми, вартістю 90 грн., загальною вартістю 180 грн., всього майна на загальну суму 7 435 грн., що належить ОСОБА_4, чим завдала останній матеріальних збитків.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3. свою вину за ч. 2 ст. 190 КК України визнала повністю, вину за ч. 3 ст. 185 КК України визнала частково та пояснила, що в середині серпня 2008 року на зупинці біля «Дитячого Світу» в целофановому пакеті знайшла біжутерію - каблучку, сережки, ланцюжок з іконкою і вирішила їх продати. Це відбувалось 10 серпня 2008 року. Вона пішла  в м'ясний павільйон на ринку «Центральний» і одній з жінок, що продає м'ясо, запропонувала придбати знайдену біжутерію, як золоті вироби. На що ця жінка погодилась і за 2000 грн. вона продала їй знайдену біжутерію. Через декілька днів ця жінка, побачивши її, сказала, що ті речі, які вона купила не з золота і треба повернути гроші, на що вона пояснила, що грошей зараз немає, зможе повернути через місяць, але потерпіла  через три дні подала заяву до міліції.

Крім визнавальних показів, вина підсудної ОСОБА_3. у вчиненні вказаного злочину також підтверджується і показами потерпілої ОСОБА_5, яка в судовому засіданні підтвердила, що  в серпні місяці 2008 року в м'ясному павільйоні наочно знайома дівчина на ім'я Світлана запропонувала їй купити вироби з золота, сказавши, що дані речі належать їй, а гроші треба на ліки. Вона погодилась  і за 2000 грн. придбала у ОСОБА_3. ланцюжок, каблучку та сережки. Ввечері вдома показала куплені речі сину та чоловіку, а потім вирішили перевірити чи справді вона золоті. Пішли до ювеліра, який перевірив і повідомив, що це біжутерія. Через декілька днів вона побачила підсудну, повідомила, що речі не золоті і просила повернути гроші, але остання пообіцяла повернути гроші та віддала лише 20 грн.  Просить стягнути з підсудної ОСОБА_3. 2000 грн. завданої матеріальної шкоди і 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Крім цього, вина ОСОБА_3. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України також підтверджується показами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 повідомила йому в середині серпня, що придбала у знайомої за 2000 грн. золоті вироби, але потім перевірила в «Ремпобуттехніка» і їй сказали, що вироби не з золота. Вона зверталась до ОСОБА_3., щоб остання повернула їй гроші, але пообіцявши повернути гроші, ОСОБА_3 гроші не повернула.

Свідок Скрипка О.В. в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3. є її знайомою і остання розповідала їй, що знайшла  біжутерію та продала її якимось людям, як золоті вироби.

Таким чином, оцінюючи отримані докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3., які виразились у заволодінні  чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 2 ст. 190 КК України.

За фактом скоєння крадіжки з бутіку № 442 на ринку «Привокзальний» 02.10.2008 року ОСОБА_3., не визнавши своєї вини в частині того, що вона здійснила проникнення в бутік, пояснила, що 02.10.2008 року, близько 07-30 год., вона йшла через ринок «Привокзальний» і біля одного з ларьків побачила клітчату сумку з речами: футболки, брюки жіночі та чоловічі, та інше. Вона забрала цю сумку і поїхала на ринок «Центральний», де в м'ясному павільйоні почала продавати речі з клітчатою сумки, яку вона забрала на ринку «Привокзальний». Потім її затримала потерпіла і вони разом з нею пішли до міліції. Продала вона всього 2-3 речі, а інші речі повернула.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3. своєї вини в таємному викраденні майна, яке належить ОСОБА_4, з приміщення бутіку, не визнала, суд ставиться до її показів критично і вважає, що підсудна дає такі покази з метою уникнення покарання, яке передбачено за санкцією ст.. 185 ч. 3 КК України тому, що її покази були ретельно перевірені під час судового засідання, була допитана в якості свідка слідча Страшна М.О., яка показала, що під час досудового слідства ОСОБА_3. добровільно давала покази, ніякого тиску на неї ніким здійснено не було. Вина ОСОБА_3. повністю доведена в судовому засіданні та підтверджується показами потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні показала, що 02.10.2008 року, близько 09-ї години, вона прийшла на своє робоче місце в бутік на ринку «Привокзальний» і відчинила одну створку буті ку, побачила, що стілець стояв не на своєму звичайному місці. Коли відкрила другу сторону буті ку, побачили, що калитка в бутік була відчинена і після цього вона повідомила охоронців і приїхали працівники міліції. Коли оглядали бутік, то вона побачила, що у неї з бутіку зникла клітчата сумку з речами. Наступного дня їй повідомили, що на ринку «Центральний» якась жінка продає речі. Вона разом з чоловіком  поїхала на ринок «Центральний» і там вони побачили підсудну, яка продавала її речі. Вони затримали підсудну і пішли в міліцію. Спочатку підсудна розповідала, що дані речі їй хтось дав для продажу. Спочатку їй було повернуто працівниками міліції 6 футболок і 10 спортивних штанів, а потім 2 сарафани і ще якісь футболки. Цивільний позов на суму 7435 грн. вона підтримує.

Крім показів потерпілої ОСОБА_4, вина ОСОБА_3. у викраденні речей з бутіку також підтверджується і показами свідка Шестакова, який в судовому засіданні показав, що був понятим,  коли ОСОБА_3. в його присутності на ринку «Привокзальний» показувала, як вона з бутіку викрадала речі і в його присутності вона розповідала, що побачивши, що штора кіоску не зачинена на замок, відкрила кіоск, забрала з нього сумку з речами і потім поїхала їх продавати. Ці покази  ОСОБА_3. давала добровільно.

Згідно показів свідка Буцко О.П. в судовому засіданні встановлено, що після того, як ОСОБА_3. доставили на вул.. Шевченка, 13, він приймав у останньої пояснення і ОСОБА_3. писала явку з повинною. Ніякого тиску на ОСОБА_3. він не чинив, всі покази ОСОБА_3. давала добровільно. Потім він їздив на ринок «Центральний» та в рибному павільйоні, в підсобному приміщенні, знайшов пакет з іншими речами, які ОСОБА_3 намагалась продати, але заховала в цьому павільйоні. Він в присутності понятих вилучив знайдені речі та передав слідчому.

Згідно оголошених показів свідка Пінчук (а.с.125) підтверджується факт того, що ОСОБА_3. 03.10.2008 року на прохання двох жінок була затримана на ринку «Центральний», які привели ОСОБА_3 на опорний пункт і у ОСОБА_3 було вилучено пакет, в якому знаходились жіночі блузки та жіночі брюки. Спочатку ОСОБА_3. пояснювала, що ці речі їй дав її знайомий на прізвисько «Бивень». 

Згідно оголошених показів свідка Токарєва О.Є. (а.с.86) підтверджується факт того, що 06.10.2008 року в його присутності ОСОБА_3. добровільно розповіла яким чином вона проникла в торговельний кіоск № 442 на ринку «Привокзальний», що забрала з цього кіоску, де продавала викрадені речі та по якій ціні.

Покази вказаних свідків повністю доводять вину ОСОБА_3, співпадають з дослідженими матеріалами справи і тому суд кладе їх в основу вироку.

Покази допитаної потерпілої та допитаних свідків спростовують покази підсудної ОСОБА_3. в частині того, що вона не проникала до бутіку № 442, а знайшла сумку з речами біля бутіку, тому, що під час досудового слідства за фактом викрадення речей з даного бутіку вона змінювала свої покази, але крім показів потерпілої та свідків, вина ОСОБА_3. також підтверджується і дослідженими матеріалами справи. Згідно протоколу огляду місця події (а.с. 61) 02.10.2008 року було встановлено, що на торговому місці № 442 на ринку «Привокзальний» було здійснено проникнення в даний бутік; згідно протоколу огляду, виявлення та вилучення від 03.10.2008 року (а.с. 66) у ОСОБА_3. було вилучено 8 жіночих блузок та 8 жіночих брюк і ОСОБА_3. повідомила, що дані речі їй дав знайомий для продажу; на аркуші справи 68 є власноруч написана явка з повинною ОСОБА_3., в якій вона зізнається, що на початку жовтня 2008 року вона на ринку «Привокзальний» з бутіку викрала сумку з речами, викрадені речі продала, а гроші витратила на власні потреби; згідно протоколу огляду, виявлення та вилучення (а.с.70) на ринку «Центральний» в рибному павільйоні було виявлено целофановий пакет, в якому знаходились 2 сарафани, жіночі плаття, жіночі брюки рожевого кольору, 3 жіночих брюк сірого кольору;  згідно акту інвентаризації торгового місця № 442 (а.с. 71-72) 02.10.2008 року ОСОБА_4 виявила нестачу речей на суму 7 435 грн. Постановою про приєднання до справи речових доказів (а.с.92) виявлені та вилучені речі на ринку «Центральний» були передані їх власниці ОСОБА_4 на зберігання. Згідно протоколу відтворення обставин та обстановки події (а.с. 81-83) ОСОБА_3.  в присутності понятих 06.10.2008 року добровільно розповіла, знаходячись на Привокзальному ринку, та показала яким чином вона проникла в бутік № 442, з якого викрала клітчату сумку з речами, а потім речі продавала на Центральному ринку за 15-20 грн. кожну.

            Таким чином, оцінюючі отримані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3. у викраденні чужого майна, що належить ОСОБА_4, поєднаного з проникненням до приміщення, вчиненого повторно, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які  пом'якшують  вину підсудної ОСОБА_3.  суд  визнає  каяття підсудної, сприяння розкриттю  злочину. 

           Обставин, що обтяжують відповідальність підсудної ОСОБА_3. згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

           Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_3., приймаючи до уваги дані, характеризуючи особу підсудної, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_3. слід обрати міру покарання, передбачену за санкціями ч. 3 ст. 185, ч. 2 190 КК України, із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України,  лише у вигляді позбавлення волі тому, що ОСОБА_3. скоїла нові злочини під час невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.03.2008 року. 

Заявлений цивільний позов ОСОБА_5 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню в сумі 1980 грн. тому, що шкода потерпілій завдана винними діями ОСОБА_3., в частині стягнення моральної шкоди ОСОБА_5 слід відмовити тому, що потерпіла в судовому засіданні не довела факту заподіяння їй моральної шкоди шляхом купівлі ювелірних виробів з золота у приватної особи в приміщенні Центрального ринку.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню в меншому обсязі, в сумі  5470 грн. тому, що частину речей, які були викрадені, їй було повернуто.

            Речові докази по справі, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4, - слід залишити в її розпорядженні.

             Судові витрати за проведення експертизи в сумі 121,69 грн. підлягають стягненню на користь держави з підсудної ОСОБА_3.

             Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

           ОСОБА_3 визнати винною та призначити покарання:

-     за ст. 185 ч. 3 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення  волі;

-     за ст. 190 ч. 2 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.

          На підставі ст. 70  КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3. міру покарання у  вигляді чотирьох років позбавлення волі.

          На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.03.2008 року, у вигляді одного року, і остаточно призначити ОСОБА_3. міру покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

     Стягнути з  ОСОБА_3. на користь ОСОБА_5 1980 грн., на користь ОСОБА_4 - 5470 грн.

         Стягнути з ОСОБА_3. на користь держави судові витрати в сумі 121,69 грн.

         Речові докази по справі, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4, - залишити в її розпорядженні.

         Міру запобіжного заходу  ОСОБА_3. до набрання вироку законної сили  - залишити тримання під вартою в СІЗО № 31 ДДУ ПВП в Чернігівській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_3. рахувати з часу затримання з 03.10.2008 року, зарахувавши в строк відбування покарання час знаходження під вартою з 22.08.2008 року по 25.08.2008 року включно.

       Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.

СУДДЯ                                                  КУЗЬМІН М.В.