Справа №2-1793/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2008 року     м. Чернігів

Деснянський районний суд м.  Чернігова в складі: головуючого: судді Кулініча Ю.П.3а участю: секретаря судового засідання Шевченко Л.М. ,  позивача ОСОБА_1,  представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства „Чернігівнафтогазгеологія" НАК „Надра України" про визнання наказів недійсними,  поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом,  в якому просив,  з урахуванням уточнень і доповнень,  визнати недійсними накази відповідача № 129-к від 18.12.2007 та № 131-к від 18.12.2007,  поновити його на роботі відповідно до посади про звільнення та стягнути у відшкодування моральної шкоди 5404, 60 грн. Позивач посилається на те,  що був звільнений відповідачем з роботи з порушенням норм КЗпП України,  внаслідок чого зазнав моральних страждань,  докладав додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні позивач позов підтримав.

Відповідач позов не визнав,  вважаючи вимоги позивача необгрунтованими і безпідставними.

Суд,  заслухавши пояснення осіб,  які беруть участь у справі,  дослідивши докази,  дійшов висновку,  що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що позивач з 23.07.2001 працював на посаді заступника начальника управління технологічного транспорту Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії „Надра України" „Чернігівнафтогазгеологія".

Наказом ДП НАК „Надра України" „Чернігівнафтогазгеологія" від 26.09.2007 № 107 „Про реорганізацію підприємства" відокремлений структурний підрозділ „Управління технологічного транспорту" ліквідовано.

На підставі наказу № 107 начальником управління технологічного транспорту видано наказ № 129-к від 18.12.2007 „Про звільнення працівників...",  яким звільнено,  в числі інших,  ОСОБА_1 з 18.12.2007 з посади заступника начальника по п.1  ст. 40 КЗпП України (у зв'язку з ліквідацією підприємства).

При звільненні позивача порушено вимоги ч.1  ст. 49-2 КЗпП України щодо попередження працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

Попередження працівниками про наступне вивільнення зроблено наказом начальника УТТ від 09.10.2007 № 109-к,  з яким позивач ознайомився 05.12.2007,

про підтверджується підписом із зазначенням дати на копії наказу та визнається представником відповідача.

Наказом начальника УТТ від 18.12.2007 № 131-к „Про звільнення працівників" у зв'язку з допущенням помилки,  що призвело до порушення прав ОСОБА_1,  пунктом 1 наказу відмінено дію наказу № 129-к від 18.12.2007 в частині звільнення заступника начальника УТТ ОСОБА_1 Пунктом 2 наказу позивачеві надана щорічна відпустка з 19.12.2007 по 05.02.2008 включно. Пунктом 3 наказу позивача звільнено з роботи за п.1  ст. 40 КЗпП України 05.02.2008. Пунктом 4 наказано виплатити позивачеві вихідну допомогу та компенсацію за 40 днів невикористаної відпустки.

Оскільки допущене порушення ч.1  ст. 49-2 КЗпП України виправлено самими відповідачем,  дія наказу № 129-к від 18.12.2007 в частині звільнення заступника начальника УТТ ОСОБА_1 відмінена,  у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним наказу № 129-к слід відмовити.

Пункти 1,  3,  4 наказу від 18.12.2007 № 131-к не порушують норм чинного законодавства та прав позивача.

Пункт 2 наказу від 18.12.2007 № 131-к суперечить ч.ч.10-11  ст. 10 Закону України „Про відпустки" і підлягає визнанню недійсним.

Факт заподіяння незаконними діями відповідача моральної шкоди позивачем у судовому засіданні не доведений. Порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах,  в установах і організаціях,  затвердженої наказом Мінпраці № 58 від 29.07.1993,  що полягало у невнесенні до трудової книжки позивача записів згідно наказу № 131-к сталося з незалежних від відповідача причин,  оскільки на той час трудова книжка перебувала у позивача. Позивач,  за його твердженням та згідно копій довідок,  талонів прийому перебував на обліку центру зайнятості. Листом № 1 (отриманий позивачем 22.01.2008) відповідач повідомляв про видання наказу № 131-к і просив прибути для внесення записів до трудової книжки.

Копія роздруківки кардіографічного дослідження не може бути доказом заподіяння позивачеві моральної шкоди,  оскільки з її змісту суд не може зробити висновку про сильні душевні переживання позивача та причинно-наслідковий зв'язок з порушенням відповідачем норм КЗпП України.

Керуючись викладеним вище та  ст.  ст.  10,  60,  208-209,  292,  294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 2 наказу Управління технологічного транспорту ДП НАК Надра України" „Чернігівнафтогазгеологія" від 18.12.2007 № 131-к.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 04.04.2008.