ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" серпня 2014 р. Справа № 920/388/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.
при секретарі Вороні В.С.,
за участю представників:
позивача - Корнієнко А.В.
третьої особи - Дубовик В.В.
відповідача - Гребеник В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача (вх. №1523С/1-12) та третьої особи (вх. №1524С/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 17 квітня 2014 року у справі №920/388/14
за позовом Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго", м. Суми,
до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,
про визнання недійсним рішення,
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2014 року Виконавчий комітет Сумської міської ради звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просило визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.11.2013 року №95 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі №02-06/72-2010.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17 квітня 2014 року у справі №920/388/14 (суддя Левченко П.І.) у позові відмовлено повністю.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 17 квітня 2014 року у справі №920/388/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, зазначає, що висновок відповідача про визнання дій позивача щодо погодження тарифів на послуги з централізованого опалення, такими що порушують законодавство про захист економічної конкуренції, є безпідставним, оскільки рішення позивача про затвердження даних тарифів прийняті у відповідності до вимог законодавства, що підтверджується рішеннями судів, копії яких містяться в матеріалах справи.
Третя особа з рішенням місцевого господарського суду також не погодилась та подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 17 квітня 2014 року у справі №920/388/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги третя особа посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені, в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи. Крім того, зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що третя особа порушила порядок формування тарифів, а позивач легітимізував дане порушення є помилковим, оскільки абонентська плата розрахована з дотримання вимог Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води і Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні.
Відповідач надав відзиви на апеляційні скарги позивача та третьої особи, в яких зазначає, що оскаржуване рішення вважає прийнятим у відповідності до вимог процесуального та матеріального права. Посилається на те, що позивач, всупереч вимогам Порядку формування тарифів, погодив третій особі тарифи на послуги з централізованого опалення за відсутності інформації про приєднане теплове навантаження та нормативної величини питомого теплового навантаження системи опалення, без якої неможливо розрахувати тариф та щомісячну абонентську плату. Відповідач просить рішення господарського суду Сумської області від 17 квітня 2014 року у справі №920/388/14 залишити без змін, а апеляційні скарги позивача та третьої особи залишити без задоволення.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16 червня 2014 року у справі №№920/388/14 апеляційні скарги позивача та третьої особи прийнято до провадження, об'єднано в одне апеляційне провадження та призначено їх розгляд на 29 липня 2014 року о 10 годині 30 хвилин.
Колегія суддів в судовому засіданні 29 липня 2014 року, у відповідності до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголосила перерву до 11 години 00 хвилин 07 серпня 2014 року.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги позивача та третьої особи підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 09 жовтня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" звернулося до Виконавчого комітету Сумської міської ради з листом №3553, в якому надало на погодження розрахунок двоставкового тарифу на централізоване опалення для населення на 2008 рік (т.І а.с. 57-58).
10 жовтня 2008 року Виконавчим комітетом Сумської міської ради прийнято рішення № 488 «Про тарифи на послуги з теплопостачання, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу по виробництву та транспортуванню тепла та електричної енергії ТОВ «Сумитеплоенерго», яким для нарахування плати для населення за виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення встановлено двоставковий тариф, який складається з плати за приєднане теплове навантаження і плати за спожиту теплову енергію. Погоджено тарифи на послуги з централізованого опалення та на послуги з постачання гарячої води, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу з виробництва та транспортування тепла, виконавцем послуги ТОВ «Сумитеплоенерго» споживачам міста (т.І а.с.15-16).
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" звернулося до Виконавчого комітету Сумської міської ради з листами №5484 від 21.12.2010 року та №5559 від 27.12.2010 року, в яких надало на погодження до розрахунок тарифів на послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для населення (т.І а.с.59).
Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 28.12.2010 року №830 «Про тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу по виробництву та транспортуванню тепла та електричної енергії ТОВ «Сумитеплоенерго» для населення» встановлено двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення, який складається з плати за приєднане теплове навантаження і плати за спожиту теплову енергію та тариф на послуги централізованого постачання гарячої води для населення. Для установ, які розраховувалися по тарифу для населення як юридичні особи встановлено тариф на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води з ПДВ в розмірі 253,57 грн/Гкал. (т.І а.с.17).
Згідно із ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.
Рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №95 від 28.11.2013 року у справі №02-06/72-2010 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" визнано дії виконавчого комітету Сумської міської ради, які полягають у погодженні тарифів на послуги з централізованого опалення, розрахованих із порушенням порядку їх формування, порушенням, передбаченим пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в частині легітимації вчинення ТОВ "Сумитеплоенерго" порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого опалення в межах території обслуговування в м. Суми, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (т.І а.с.19-22).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Положеннями ч. 2. ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Виконавчий комітет Сумської міської ради оскаржив рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №95 від 28.11.2013 року «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі №02-06/72-2010 та вважав, що воно прийнято при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені, в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.
Місцевий господарський суд при прийнятті рішення дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Проте, колегія суддів не погоджується з вищевикладеним висновком місцевого господарського суду та вважає його таким, що не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.
З матеріалів справи вбачається, що Сумське обласне територіального відділення Антимонопольного комітету України вважало дії позивача, які полягали у погодженні тарифів на послуги з централізованого опалення, розрахованих із порушенням порядку їх формування, порушенням, передбаченим пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в частині легітимації вчинення ТОВ "Сумитеплоенерго" порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого опалення в межах території обслуговування в м. Суми, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно із п. 7 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону.
Статтею 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб'єктів господарювання, органів влади,органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.
Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції також є зловживання монопольним (домінуючим) становищем (п. 2 ст. 50 Закону).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
При цьому, Сумське обласне територіального відділення Антимонопольного комітету України, з яким погодився суд першої інстанції, стверджувало, що ТОВ "Сумитеплоенерго" було порушено порядок розрахунку умовно-постійної складової двоставкого тарифу на послуги централізованого опалення, оскільки місячна абонентська плата розрахована як відношення умовно-постійної частини витрат на надання послуги централізованого опалення до опалювальної площі, що суперечить вимогам пункту 113 Порядку формування тарифів та додатку 6 Розрахунку умовно-постійної і умовно-змінної частин витрат теплопостачального підприємства на послуги з централізованого опалення та двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення до постанови "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" № 955 від 10 липня 2006 року.
Однак, у відповідності до пункту 113 вищезазначеного Порядку формування тарифів (який був чинним на момент прийняття рішень позивачем) двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення складається з:
умовно-змінної частини тарифу, яка компенсує умовно-змінну частину витрат і визначається в розрахунку на 1 Гкал теплової енергії, спожитої на централізоване опалення, або в розрахунку на 1 кв. метр загальної опалюваної площі відповідно до розрахункової норми витрат теплової енергії на опалення в даному населеному пункті для житлових будинків, не обладнаних лічильниками теплової енергії (рядок 11 додатка 5), та відповідної частини прибутку;
річної (місячної) абонентської плати, яка компенсує умовно-постійну частину витрат на надання послуг з централізованого опалення і розраховується на теплове навантаження об'єкта теплоспоживання на 1 Гкал/г або для населення, за відсутності в житлових будинках приладів обліку, на 1 кв. метр загальної опалюваної площі відповідно до нормативної величини питомого теплового навантаження системи опалення в даному населеному пункті (рядок 12 додатка 5), та відповідної частини прибутку.
Крім того, пунктом 95 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року (який є чинним на сьогодні) передбачено, що двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення складається з:
умовно-змінної частини тарифу, яка компенсує умовно-змінну частину витрат і визначається з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії, використаної для централізованого опалення, або з розрахунку на 1 кв. метр загальної опалюваної площі відповідно до розрахункової норми витрат теплової енергії на опалення у відповідному населеному пункті для житлових будинків, не обладнаних лічильниками теплової енергії, та відповідної частини прибутку;
річної (місячної) абонентської плати, яка компенсує умовно-постійну частину витрат на надання послуг з централізованого опалення і обчислюється з урахуванням теплового навантаження об'єкта теплоспоживання на 1 Гкал/год. для всіх категорій споживачів, а для населення за відсутності в житлових будинках приладів обліку - на 1 кв. метр загальної опалюваної площі відповідно до нормативної величини питомого теплового навантаження системи опалення у відповідному населеному пункті, та відповідної частини прибутку.
З аналізу положень вищевказаних Порядків вбачається, що розрахунок абонентської плати для населення здійснюється на 1 метр квадратний, а не на 1 Гкал, як стверджував відповідач.
Таким чином, твердження відповідача та висновок господарського суду Сумської області стосовно того, що ТОВ "Сумитеплоенерго" було порушено порядок розрахунку умовно-постійної складової двоставкого тарифу на послуги централізованого опалення є необґрунтованим та не відповідає нормам чинного законодавства.
Враховуючи наведене, ТОВ "Сумитеплоенерго" не було вчинено порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого опалення в межах території обслуговування в м. Суми, в зв'язку з чим, дії Виконавчого комітету Сумської міської ради, які полягали у погодженні тарифів на послуги з централізованого опалення, не можуть вважатися порушенням, передбаченим пунктом 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Колегія суддів також звертає увагу на те, що предметом розгляду даної справи є спір щодо правомірності розрахунку третьою особою та погодження позивачем двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення для населення, а не тарифу на теплову енергію, оскільки у відповідності до положень Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ТОВ "Сумитеплоенерго" не продає теплову енергію населенню в місці її виробництва, а надає послугу з централізованого опалення в квартирах споживачів.
Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про те, що тарифи на послуги з централізованого опалення, розраховані третьою особою та погоджені позивачем, є завищеними. Колегія суддів не погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на момент розрахунку та погодження тарифів) виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
У відповідності до ч. З ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Пунктом 95 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №955 від 10.07.2006 р. (в редакції, що діяла в спірний період) передбачено, що висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, надається Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку, встановленому Мінекономіки.
Відповідно до п. З Порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 7 березня 2007 р. №67, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 березня 2007 р. за №222/13489, звернення виконавців/виробників до вповноваженого органу щодо перегляду тарифів подається за наявності висновків Державної інспекції з контролю за цінами (територіального органу) щодо розрахунків економічно обгрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг.
Матеріали справи містять висновки Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області №185, 186, 187, 188, 189 та 190 від 13.08.2008 р., №359, 360, 361, 362, 363, 364, 365, 366 та 367 від 06.10.2008 р., №275, 276, 277, 278 та 279 від 16.12.2009 р., №96 та №98 від 16.08.2010 р. щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, відповідно до яких витрати ТОВ «Сумитеплоенерго» на виробництво складових послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (виробництво, транспортування, постачання теплової енергії) для населення є економічно обґрунтованими (т.ІІ а.с.31-41).
Вищевказані висновки Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області ТОВ «Сумитеплоенерго» в 2008 та в 2010 роках надавало до Виконавчого комітету Сумської міської ради, який на підставі даних висновків підтвердив економічну обґрунтованість розрахунку тарифу, прийнявши рішення №488 від 10.10.2008 р. та рішення №830 від 28.12.2010 р., якими затвердив двоставковий тариф на послугу з централізованого опалення для населення.
Таким чином, колегія суддів, враховуючи, що тариф на послугу з централізованого опалення для населення затверджений рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради у розмірі економічно обґрунтованих витрат на надання даної послуги, вважає висновок місцевого господарського суду про те, що тарифи на послуги з централізованого опалення є завищеними, безпідставним та таким, що спростовується як обставинами справи, так і нормами чинного законодавства.
До того ж, матеріалами справи підтверджується правомірність та законність формування (розрахунку) третьою особою двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення для населення в 2008 та 2012 роках.
Такий висновок вбачається з акту Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області №407 від 09.12.2009 року, складеного за результатом перевірки правомірності формування та застосування ТОВ «Сумитеплоенерго» тарифів на послуги з централізованого опалення, довідки Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про цінове дослідження від 04.12.2009 року, складеної за результатом проведеного цінового дослідження з питань формування тарифу на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також обґрунтованості їх застосування, та акту перевірки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №61 від 23.08.2013 року, складеного за результатами проведення планової перевірки ТОВ «Сумитеплоенерго», в тому числі в частині дотримання вимог нормативно-правових актів при формуванні та застосуванні тарифів на послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води для населення (т.ІІ а.с.42-49).
Також колегія суддів звертає увагу на той факт, що кінцевим результатом дій позивача щодо погодження третій особі тарифів на послуги з централізованого опалення, які відповідач вважав такими що порушують вимоги законодавства, є його рішення, в яких втілюються такі дії.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Матеріали справи свідчать, що рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.10.2008 р. №488 «Про тарифи на послуги з теплопостачання, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу по виробництву та транспортуванню тепла та електричної енергії ТОВ «Сумитеплоенерго» було оскаржено до Зарічного районного суду м. Суми.
Даним судом було прийнято постанову від 25.10.2010 р. у справі №2-а-869/2010 р., залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2011 р., та постанову від 18.11.2009 р. у справі №2-а-2818/09, залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2010 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 р., в яких відмовлено в задоволенні позовів та встановлено, що рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.10.2008 р. №488 прийнято відповідно до вимог Закону, уповноваженим органом в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством і правових підстав для визнання його недійсним немає (т.І а.с.23-33).
Рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 28.12.2010 року №830 «Про тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу по виробництву та транспортуванню тепла та електричної енергії ТОВ «Сумитеплоенерго» для населення» також оскаржувалось до суду.
Так, Зарічним районним судом м. Суми було прийнято постанову від 12.10.2011 р. по справі №2-а-4906/11, залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 р., якою відмовлено в задоволенні позову та встановлено, що рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 28.12.2010 року №830 прийнято ним в межах та в порядку, визначених чинним на час його прийняття законодавством (т.І а.с.37-40).
У відповідності до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.10.2008 р. №488 та від 28.12.2010 року №830 прийняті позивачем відповідно до вимог законодавства, в межах та у спосіб передбачений законом, вони є чинними та не скасованими. В зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати, що дії позивача щодо погодження третій особі тарифів на послуги з централізованого опалення, є такими що порушують вимоги законодавства, зокрема, й Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Крім того, на підтвердження вищевказаного висновку позивач та третя особа посилались також на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року у справі №818/305/14 за позовом ТОВ «Сумитеплоенерго» до Антимонопольного комітету України про скасування рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №31-р/тк від 27.11.2013 року.
Однак, даний процесуальний документ не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки його прийнято неповноважним органом, в порушення встановленої процедури оскарження рішень Антимонопольного комітету України.
Оскільки за приписами статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" передбачено, що правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин розглядаються господарськими судами.
Таким чином, справа за позовом ТОВ «Сумитеплоенерго» до Антимонопольного комітету України про скасування рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №31-р/тк від 27.11.2013 року повинна була вирішуватись в господарському суді і лише господарський суд мав право приймати в ній рішення.
При цьому, не спростовується законність та обґрунтованість рішень позивача, що встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується доказами зазначеними вище.
Адміністративна колегія Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, приймаючи рішення №95 від 28.11.2013 року у справі №02-06/72-2010 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", не врахувала вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, тому неповно з'ясувала обставини, які мали значення для справи №02-06/72-2010, а висновки, викладені в її рішенні, не відповідають обставинам зазначеної справи.
Згідно із ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів, дійшла висновку, що позовна вимога про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.11.2013 року №95 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі №02-06/72-2010 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача та третьої особи підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області від 17 квітня 2014 року у справі №920/388/14 підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені, в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги позивача та третьої особи задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 17 квітня 2014 року у справі №920/388/14 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.11.2013 року №95 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» по справі №02-06/72-2010.
Повна постанова складена 12 серпня 2014 року.
Головуючий суддя Черленяк М.І.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Россолов В.В.